3.3 Маса грошей, що обслуговує грошовий оборот, її склад та фактори, що визначають її зміну

Грошова маса – сукупність споживчих, платіжних і нагромаджених коштів, що обслуговує економічні зв’язки і належить фізичним і юридичним особам, а також державі.

Грошова маса є важливим кількісним показником грошей та складається з двох основних складових – активних грошей, що застосовуються в готівковому та безготівковому обороті та пасивних (накопичення та заощадження, резерви, залишки на рахунках).

На грошову масу впливає два фактора:

– кількість грошей в обігу;

– швидкість обігу грошей.

Обсяг грошової маси визначається державою – емітентом грошей, його законодавчою владою. Ріст емісії обумовлений потребами товарного обороту і держави.

В Україні головними причинами зростання грошової маси є: надмірний дефіцит державного бюджету та суттєве скорочення темпів виробництва та товарного обороту.

Показник маси грошей в обігу (М) має декілька значень (грошових агрегатів). НБУ визначає такі агрегати:

1. М0 = готівка в обігу;

2. М1 = М0 + залишки грошових вкладів на банківських рахунках до запитання;

3. М2 = М1 + залишки грошових вкладів на банківських строкових рахунках;

4. М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Крім того, НБУ визначає показник що називається “грошовою базою”. Він включає агрегат М0, готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках в НБУ. Ці гроші не беруть участі в кредитному банківському обороті і додатково не збільшують масу грошей в обігу, а тільки служать базою для її зростання.

Кожний агрегат має певне призначення в практиці управління грошовим обігом, а всі разом вони дають цілісну картину структури, та динаміки грошової маси й грошового обігу.

3.4 Швидкість обігу грошей та її вплив на масу і стабільність грошей

Швидкість обігу грошей – являє собою інтенсивний рух грошей при виконанні ними функцій обігу і платежа.

Для розрахунку цього показника використовують такі методи:

1. Швидкість руху грошей в кругообігу вартості суспільного продукту або кругообігу доходів визначається як відношення ВНП або НД до грошової маси (агрегатів М₁ або М₂).

Цей показник свідчить про зв’язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку.

2. Обіговість грошей в платіжному обороті визначається відношенням суми грошей на банківських рахунках до середньорічної величини грошової маси в обігу.

Цей показник свідчить о швидкості безготівкових розрахунків.

Окрім цього використовуються загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його росту, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення готівкових і безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій та взаєморозрахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також упровадження комп’ютерів для операцій в кредитних установах і використання електронних грошей в розрахунках.

Крім того, значний вплив на швидкість обігу грошей здійснює періодичність виплати доходів, рівномірності виплат населенням своїх коштів, рівня нагромадження і накопичення.

Швидкість обігу грошей оберненопропорційна кількості грошей в обігу, тому прискорення їх обіговості означає ріст грошової маси. Збільшена грошова маса при незмінному обсязі товарів та послуг на ринку призводить до знецінення грошей, тобто в кінцевому результаті є одним з факторів інфляційного процесу.