Надання медичної допомоги при полінозі наказ Міністерства охорони здоров”я України від 03.07.06 № 432

Коди МКХ-10: J30.1 Алергічний риніт, що викликаний пилком рослин.

J30.2 Інші сезонні алергічні риніти.

1.Визначення. Поліноз – це алергічне захворювання переважно слизових оболонок (в першу чергу носа, кон’юнктиви очей), яке обумовлене гіперчутливістю до пилку рослин, концентрація яких в повітрі періодично стає причинно значущою.

Риніт є основним проявом полінозу (див. протокол щодо алергічного риніту). Другим за частотою симптомом є кон'юнктивіт, значно менш частими є алергічний фарингіт, отит (особливо у дітей), пилкова БА, дерматит, eнтерит. Описані випадки пилкової інтоксикації, мозкові явища типу епілепсії, синдром Менєра, а також вісцеральні ураження -печінки, серця, легень (еозинофільний інфільтрат), статевих органів (особливо у дівчат), сечовивідних шляхів.

В залежності від строків палінації рослин виділяють:

весняні полінози, обумовлені пилкуванням дерев,

весняно-літні полінози, обумовлені пилком лучних та злакових трав,

літньо-осінні полінози, що обумовлені пилком бур’янів.

В різних регіонах України структура рослин, що може викликати поліноз, а також строки їх пилкування можуть дещо відрізнятися.

Полінози можуть бути обумовлені також сенсибілізуючим впливом спор та гифів грибів. В цьому випадку поліноз може мати інтермітуючий характер (строки викиду спор грибів в Україні є невизначеними).

2.Діагностика.

Обов’язкові обстеження.

1.Збирання скраг, анамнезу ( сезонне виділення з носа, його закладення; свербіння очей, носа, що погіршується за межами приміщення, обтяжена спадковість щодо алергії).

2. Огляд алерголога (уточнення скарг і анамнезу з метою виключення неалергічних захворювань носа і очей) .

3.Шкірне тестування (прик-тест) набором мікст-алергенів з наступним дообстеженням відповідною групою алергенів (уточнення етіологічного фактору).

4.Огляд отоларинголога (виключення неалергічних захворювань носу, ускладнень).

5.Огляд офтальмолога (виключення неалергічних захворювань очей, ступеню їх ураження).

Додаткові обстеження.

1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гіпереозинофілії).

2.В окремих випадках - провокаційні (назальні, очні) проби з алергенами, до яких випали сумнівно-позитивні шкірні проби:

а) з суб’єктивною реєстрацією погіршення носового дихання, або почервоніння кон’юнктиви ока);

б) з реєстрацією підвищення назального опору за допомогою риноманометрії, або зміни офтальмологічної картини за допомогою обстеження щільовою лампою.

3. При наявності, в період пилкування рослин, скарг з боку інших органів і систем (шкіри, сечовивідних шляхів, серця, нервової системи, тощо) консультація відповідних фахівців і відповідне інструментальне і лабораторне дообстеження.

3. Профілактично-лікувальні заходи

Елімінаційні заходи включають максимальний захист дихальних шляхів, слизових оболонок і шкіри від дії аероалергенів.

3.Лікування.

3.1. В сезон пилкування.

При ураженні тільки носа – застосування топічних антигістамінних препаратів, кромонів, при недостатній ефективності – системних антигістамінних препаратів (бажано 3 покоління), або аерозольних глюкокортикостероїдів (ГКС). При комбінованому ураженні – ринокон’юнктивальний синдром тощо – застосування антигістамінних препаратів 3 покоління, або (при недостатній ефективності) назальних ГКС і очних крапель з антигістамінними або гормональними препаратами.

У якості допоміжних засобів можуть використовуватися деконгестанти (короткостроково), фізіотерапія та інші сертифіковані в Україні методи лікування, при умові об’єктивного контролю за їх ефективністю.

Хірургічні та напівхірургічні засоби як самостiйні методи лікування не застосовуються. Вони можуть бути виконані хворим на АР при деформаціі внутрішньоносових структур, розвитку гіпертрофічного риніту, поліпозу носа тощо.

3.2. Поза сезоном пилкування.

Призначення специфічної імунотерапії (СІТ) різними методами (парентеральним, ендоназальним, оральним). Можливі різні схеми (тривалі, прискорені) і форми проведення СІТ (парентеральна, неінвазивна - пероральна, ендоназальна, тощо). Бажано, щоб загальний курс СІТ сягав (включаючи підтримуючу терапію) 3-5 років. Основний курс СІТ проводиться виключно лікарем-алергологом, підтримуючий - може проводитися підготовленими з цих питань лікарями (ЛОР, сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами) під дистанційним контролем алергологів.

Лікувати поліноз потрібно в амбулаторних умовах.

Загальні вимоги до результатів терапії полінозу:

В результаті лікування полінозу бажано досягти:

• ліквідації чи значного зменшення проявів АР (закладання і виділень з носа, свербежу, чхання);

• ліквідації чи значного зменшення очних симптомів ( кон’юнктивіту, блефариту);

• повної ліквідації інших проявів полінозу (шкірних, урологічних, неврологічних, тощо);

• поліпшення якості життя хворих на поліноз (здатність повноцінно працювати, навчатися і відпочивати) ;

• недопущення трансформування у бронхіальну астму, порушення органів зору;

• запобігання розвитку нових захворювань, або ускладнень (медикаментозний риніт, лікарська алергія, грибкові ураження, тощо).