Тема 9. Ринок чистої монополії

1.Основні риси чистої монополії.

2. Показники виміру монопольної влади.

3. Ціноутворення на монопольному ринку. Попит і пропозиція.

4. Монопольний ринок в коротко- і довгостроковому періоді. Ринкова рівновага.

5. Принципи ціноутворення. Цінова дискримінація.

6. Економічні наслідки монополізму.

1. Основні риси чистої монополії

Монополія – це такий тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників.

До характерних рис монополії відносять наступні:

- єдиний продавець на ринку певного блага – якщо продукцію виробляє тільки одна фірма, вона уособлює цілу галузь;

- пропонований монополією продукт не має близьких замінників. Покупець позбавлений вибору і змушений або платити встановлену ціну, або відмовитись від цього продукту;

- заблокований вступ у галузь. Інші фірми не можуть увійти в ринок, де панує монополія, тому будь-яка конкурентна боротьба відсутня.

За таких умов фірма має монопольну владу над ринком товару і контролює його ціну.

Ринок, де суворо виконуються всі умови, називається чистою монополією. Така модель ринку, як і досконала конкуренція, вважається не реально існуючою моделлю, а теоретичною конструкцією. Але якщо розглянути невелике містечко, де є, наприклад, всього одне підприємство з виробництва важливого і незамінного виду продукції, одна поліклініка, одна школа, то абсолютну монополію можна розглядати як реальність. На практиці монополізованими вважаються також ринки із порушенням деяких з вищеназваних умов. Наприклад, монополіст може виробляти лише 80% галузевого обсягу, а 20% постачатимуть дрібні виробники; може бути послаблена й умова щодо відсутності замінників.

Серед причин, що зумовлюють існування монополій, найважливішими є такі:

1. Конкурентна боротьба, бажання вижити за рахунок укріплення своїх позицій на ринку.

2. Поява і розвиток сфер економіки, які за своєю суттю є масштабними і вимагають концентрації та централізації виробництва і капіталу (автомобілебудування, енергетична галузь, інші).

3. Одноосібне володіння певним ресурсом ( це стосується ресурсів природи, винаходів, творчості, інформації).

Монополія зберігає свої позиції за рахунок існування бар’єрів, які блокують входження у монополізовану галузь, до них відносяться:

1. Переваги низьких витрат великого виробництва.

2. Масштабність, а відповідно і складність вступу у галузь.

3. Власність на весь певний ресурс .

4. Виключні права, отримані від уряду, в результаті визначення доцільності задоволення суспільних потреб з одного джерела.

5. Авторські права і патенти.

Будь-які бар’єри входження не є абсолютно нездоланними, особливо у довгостроковому періоді. Довготривалу ж стабільність монополії може гарантувати лише держава.

Види монополій:

Закрита монополія – монополія, захищена від конкуренції через юридичні обмеження.

Відкрита монополія – монополія, за якої одна фірма на деякий час стає єдиним постачальником продукту, але не має спеціального захисту від конкурентів.

Природна монополія – монополія, що існує в галузях виробництва, в яких довгострокові середні витрати досягають мінімуму тільки тоді, коли одна фірма обслуговує весь ринок повністю; існування більше одного господарюючого суб’єкта вважається технологічно недоцільним.

Виробництво галузевих масштабів, що зосереджене в одних руках – рідкісне явище. Монополія , як правило, представляє собою певне організаційно-правове об’єднання. Домовленість кількох фірм про ціни, квоти і поділ ринку з метою обмеження конкуренції, тобто картельні угоди, також можна розглядати як варіант монополізації.