- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметично-логічний пристрій
- •4.4 Програмовані логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудови запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої – флеш-пам’ять
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Побудова блока запам’ятовувального пристрою мпс
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Асинхронний послідовний адаптер rs-232-c
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Історична довідка про розвиток мікропроцесорів фірми Intel (Для самостійного вивчення)
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Програмна модель мп і8086
- •7.2.4 Режим переривань мп і8086
- •7.2.5 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •7.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •7.3.1 Тенденції розвитку архітектури сучасних мікропроцесорів
- •7.3.2 Мікропроцесори Pentium
- •7.3.3 Процесори фірми amd
- •7.3.4 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •8 Використання сучасних мікропроцесорів
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 1-го модуля
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •Команди логічних операцій
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання мовою асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 1-го модуля
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистеми введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •12 Програмування універсальних мп
- •Непряме регістрове адресування з постіндексуванням
- •Непряме регістрове адресування з преіндексуванням
- •Непряме відносне адресування з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилань
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою мовою Асемблер
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до Частини і 2-го модуля
- •13.1 Типові мікроконтролери фірми Motorola
- •Сімейство 68нс16/916
- •13.2 Система команд мікроконтролерів фірми Motorola
- •13.3 Налаштовування вбудованих засобів мікроконтролерів
- •14 Risc-процесори фірми motorola
- •14.1 Risc-процесори PowerPc
- •14.2 Risc-процесори ColdFire
- •14.3 Система команд risc-мікропроцесорів сімейства PowerPc
- •15 Архітектура та принципи побудови процесорів цифрового оброблення сигналів
- •15.1 Основні напрямки цифрового оброблення сигналів (цос)
- •15.2 Узагальнена архітектура процесорів сімейства dsp563xx
- •15.3 Організація циклічного буфера в dsp
- •15.4 Програмна реалізація цифрового фільтра сіх
- •16 Мпс на мікроконтролерах, мікропроцесорах та dsp
- •Список рекомендованої літератури до Частини іі 2-го модуля
- •Предметний покажчик
11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
Вхідний контроль:
З якою метою адресний простір розподіляється поміж підсистемами МПС різних типів?
Чи можуть займати адресний простір периферійні пристрої?
Чи займає адресний простір центральний процесор?
Чи займає адресний простір співпроцесор?
За основу підходу до розділу адресного простору, який формує МП МС68ЕС020, було взятo мапу пам’яті контролера FLIGHT-68EC020EVM. Розподіл адресного простору МПС подано на рис. 11.23.
Адресний простір розподіляється поміж ПЗУ – адреси $000000...$3FFFFF, ОЗП – адреси $400000...$7FFFFF, паралельними периферійними інтерфейсами-таймерами РІ/Т – адреси $800000...$9FFFFF, та асинхронними послідовними адаптерами DUART – адреси А00000...FFFFFF.
Розподіл адресного простору поміж типами пристроїв можна зреалізовувати на програмованій логічний матриці – ПЛМ, наприклад 16L8D (PAL2) фірми Motorola (рис. 11.24).
-
Зарезервовано
для розвитку
$FFFFFF
$C00000
DUART
$BFFFFF
$A00000
PI/T
$9FFFFF
$800000
RAM
$7FFFFF
$400000
ROM
$3FFFFF
$000000
Рисунок 11.23 – Розподіл адресного простору МПС
Рисунок 11.24 – Схема формування сигналів розподілу
адресного простору
Вихідні логічні функції – це сигнали: ROMS# – дозвіл на роботу декодерів адреси BIC постійної пам’яті, RAMS# – дозвіл на роботу декодерів адреси BIС оперативної пам’яті, CS230# – дозвіл на роботу декодерів адреси BIC PI/T, CS681# – дозвіл на роботу декодерів адреси ВІС DUART. Отже, розподіл адресного простору зреалізовується за допомогою ієрархічної структури: ПЛМ розподіляє адресний простір на підпростори для пристроїв різних типів, а всередині кожного підпростору адреси розподіляються поміж окремими ВІС одного призначення за допомогою декодерів адреси.
Перед тим як застосовувати декодер адресного простору PAL2, треба за допомогою логічної схеми сформувати сигнал . На рис. 11.25 подано схему формування сигналу FC# – циклу центрального процесора в інверсній формі.
Рисунок 11.25 – Формування сигналу FC#
Вихідні сигнали PAL2 може бути описано в аналітичний формі як функції вхідних сигналів:
З цих виразів видно, що сигнал ROMS# матиме низький рівень, коли розряди адреси А23, А22, А21 дорівнюватимуть 0, тобто розпочинаючи з адреси $000000.
Сигнал RAMS# дорівнюватиме 0, коли адресні розряди А23, А22, А21 матимуть відповідно значення 010, тобто розпочинаючи з адреси $400000.
Сигнал СS230# дорівнюватиме 0, коли адресні розряди А23, А22, А21 матимуть відповідно значення 100, тобто розпочинаючи з адреси $800000.
Сигнал CS681# дорівнюватиме 0, коли адресні розряди А23, А22, А21 матимуть відповідно значення 101, тобто розпочинаючи з адреси $A00000.
Нульові значення сигналів ROMS#, RAMS#, CS230#, CS681# слугують розподілу адресного простору.
Формування сигналу читання/запису RWAS#, який подається на входи RAM, здійснюється на логічних елементах (рис. 11.26).
Рисунок 11.26 – Схема формування сигналу RWAS#
Контрольні питання:
Який обсяг пам’яті у Мбайтах займає кожний підпростір пам’яті у мапі пам’яті FLIGHT-68EC020ЕVM?
Які початкові адреси мають адресні підпростори, призначені для адресування кожного типу пристроїв, які входять до підсистем МПС?
Чим визначаються значення початкових адрес адресних підпросторів?
З якою метою формується сигнал читання/запису RWAS#?
У який спосіб можна сформувати сигнал RWAS#?
З якою метою формується сигнал FC#?
Контрольні питання підвищеної складності:
Як програмуються ПЛМ у якості дешифратора адреси?
Проілюструйте, як можна на ПЛМ 16L8D сформувати сигнал дозволу роботи співпроцесора?