8

Семінарське заняття 2. СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Суть і структура середовища.

2. Природно-географічне середовище.

3. Політико-правове середовище.

4. Економічне середовище.

5. Соціально-культурне середовище.

Основна література:

Л.: Козик – с.108-159; А.Г. Худокормов „История экономических учений (современный этап)”: Уч-к / под общ. Ред. Худокормова – М.: ИНФРА – М, 2002. – 733 с. (серия «Высшее образование) – с.411 – 428. с. 476-479.

1. Суть і структура середовища міжнародної економічної діяльності (СМЕД).

Існування, функціонування і розвиток будь-якого явища (фізичного, біологічного, хімічного чи суспільного) залежить як від внутрішніх, так і від зовнішніх умов.

Внутрішні умови: внутрішня будова, внутрішня структура, внутрішні рушійні сили) (ендогенні фактори.)

Зовнішні умови впливають на явище зовні (екзогенні фактори).

Звідси СМЕД може бути визначене, як система умов і факторів існування МЕ зв’язків.

Здійснення МЕД схематично можна представити у вигляді.

Внутрішнє середовище мед

Внутрішнє середовище МЕД – це внутрішня будова системи МЕВ разом з її внутрішніми законами існування, функціонування і розвитку.

Зовнішнє середовище МЕД – це зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ умови реалізації форм і видів різних рівнів МЕВ; - це система зовнішніх умов, у яких здійснюється МЕД та система факторів, які впливають на поведінку суб’єктів МЕД.

Природно, що і внутрішнє і зовнішнє середовище МЕД мають власну структуру тобто власний поділ на окремі частини, кожна з яких здійснює своєрідний вплив на функціонування та подальший розвиток МЕД.

Структура внутрішнього середовища може бути представлена, як набір таких елементів:

• ЗЕД країн та їхніх суб’єктів;

• Управління МЕ процесами, регулювання МЕВ;

• Форми і види МЕВ;

• Внутрішні закони функціонування системи МЕВ (явища і процеси, що відбулися у світовій економіці і мають чітко виражений причинно-наслідковий характер, постійно чи періодично повторюються за певних умов).

Зовнішнє середовище має більш складну структуру. Його визначають за сферами впливу і за безпосередністю його впливу дії.

За сферою впливу: За безпосередністю його впливу, дії:

• природно-географічне;

• політико-правове;

• економічне;

• соціально-культурне

• умови і фактори непрямої (опосередкованої дії).

• умовні і фактори прямої (безпосередньої) дії;

Фактори безпосереднього впливу є своєрідним навколишнім середовищем МЕВ, без якого останні не можуть існувати.

Напр.: Сучасні МЕВ не можливі уявити:

• без міжнародної організації;

• без міжнародних правових норм;

• без торгівельних представництв;

• без банківських установ;

• без транспортних мереж засобів;

• без комунікаційних мереж і засобів тощо.

1. навколишнє середовище МЕВ, як система безпосереднього впливу є інфраструктурою цих відносин, але не є частиною МЕВ.

2. Всі вищі визначені елементи інфраструктури МЕВ настільки переплетені між собою, що важко чітко поділити їх сфери впливу.

Економічне

МЕВ

• Зовнішньоекономічна

• діяльність

• Управління

• суб’єктами

• внутрішні закони

• форми; види МЕВ

Природно-географічне

Природно-географічне середовище.

Найголовніші умови та фактори, що випливають на розвиток МЕВ, пов’язані з нерівномірністю розташування природних ресурсів їх наявністю чи відсутністю у різних країнах.

Багаті країни на певні ресурси вступають у відносини з країнами, які їх не мають, але багаті на інші.

Наявність ресурсів тісно перекликається з різноманітністю кліматичних умов, яка сприяє розвитку МПП, а відповідно, відіграє значну роль у розвитку МЕВ і здійснює МЕД.

Природно-географічне середовище складається з таких умов та факторів:

1. Наявність чи відсутність тих чи інших природних ресурсів

2. Наявність моря чи виходу до нього. Наявність великих річок, озер.

3. Величина території (чим менша країна, тим більшою є потреба в спеціалізації)

4. Чисельність населення

5. Географічне розташування (оточення, перехрестя шляхів тощо)

6. Кліматичні умови

7. Розташування відносно-транснаціональних шляхів.

Геополітичне розташування країни (регіону) – це розташування по відношенню до іншої країни, регіонів, по відношенню до транснаціональних шляхів (водних, сухопутних, повітряних);

Це розташування на шляху чи на третині різноманітних інтересів суб’єктів СГ.

Висновок: природно-географічні умови існування та розвитку МЕВ є первісними по відношенню до інших умов, що входять в середовище МЕД.

Політико-правове середовище, на відміну від природно-географічного, впливає на МЕВ не стільки у плані умов і факторів їхнього існування, як у плані їхнього розвитку.

Особливо слід врахувати діалектичний зв’язок міжнародної політики та світової економіки, оскільки міжнародна політика є своєрідним механізмом задоволення або узгодження інтересів суб’єктів МЕВ.

Важливо розрізняти такі поняття: міжнародна політика і зовнішня політика.

“Міжнародна політика” – це сукупність методів і засобів, спрямованих на досягнення цілей і засобів, що впливають з інтересів суб’єктів МЕВ. Більш агреговане і широке поняття.

“Зовнішня політика” – це діяльність держави у сфері зовнішніх відносин, яка витікає з інтересів країни та її суб’єктів. Вузьке та більш прикладне поняття.

Щоб економіка країни розвивалась у русі, яка співпадає з напрямками задоволення національних інтересів, необхідно, щоб держава розвивала свою внутрішню політику самостійно, без втручання іншої держави. Це можливо, якщо держава незалежна, суверенна.

Головним з політичних інтересів кожної країни є нормальний прогресивний хід розвитку власної економіки (як відомо, він залежить від різних внутрішніх та зовнішніх факторів). Виникає інтерес – вигідна ЗЕД.

З попередніх інтересів випливає ще один важливий інтерес – міцна і надійна оборона.

До важливих політичних (а, відповідно, і економічних) інтересів відноситься:

• Володіння найповнішою інформацією;

• Розвиток науки, володіння найсучаснішими технологіями (що забезпечує високу конкурентоспроможність);

• Розвиток соціальної і культурної сфер;

• Підняття загального престижу та ін.

На основі подібних і спільних інтересів країни об’єднуються у регіональні та групові об’єднання, здійснюють міжнародне співробітництво.

Помітну роль у розвитку міжнародного співробітництва відіграє політична стабільність країн, регіонів. Розглядають також і глобальну стабільність.

Політична стабільність країни – це невелика імовірність зміни її політичного статусу протягом тривалого часу у вигляді виникнення соціальних конфліктів (страйків) і політичних актів типу тероризму; путчів, партизанської боротьби.

Як і вся система, МЕВ потребують існування інструментального забезпечення, яке би здійснювало регулювання їхнього функціонування й розвитку.

Інституційне забезпечення МЕВ – це сукупність правових інституцій (конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, організацій) і правових норм, вироблених ними, які забезпечують регулювання МЕВ на різних рівнях.

Слід розрізняти поняття: міжнаціональні і наднаціональні органи регулювання МЕВ.

Міжнаціональні – це такі інституції які виконують рекомендаційно-координаторські функції, постанови яких бажані для виконання.

Наднаціональні – це інституції (як правило, блокових об’єднань), які здійснюють наказово-координаторські функції і їхні постанови мають виконуватися безперечно.

Інституції різних рівнів по-своєму впливають на розвиток економічних відносин, але всі разом вони складають управлінську систему, яка їх і регулює.