Семінарське заняття 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ (МТ)
Зовнішня, міжнародна та світова торгівля. Показники масштабу, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі.
Види і форми міжнародної торгівлі (схеми с. 128 - 140).
Традиційна торгівля. Торгівля в межах кооперацій, зустрічна торгівля.
Торгівля без посередника і через посередника. Біржова торгівля, міжнародні аукціони і тендери.
Проблеми для вивчення на СРС:
Міжнародна торгівля послугами. (Козик, с. 155 - 165).
Теорії МТ (Козак, с. 108 - 154).
Основна література:
7 – с. 108 – 114, 122 – 126.
16 – с. 126 – 127, Школа, Козменко.
21 – с. 26 – 100, Козак.
22 – с. 41 – 170, Козик.
Додаткова література:
Герчикова И. Н. Международные организации по многостороннему регулированию мировых товарных рынков и маркетинг. – 1998. - № 2.
Ксерокс схеми с. 130 – 140.
У світовому господарстві (СГ) все більшого розвитку отримує така специфічна форма МЕВ як міжнародна торгівля (МТ). На її частку припадає ≈ 80% усього обсягу МЕВ.
МТ – це:
історична форма МЕВ;
прояв світового товарного ринку;
обмін товарами та послугами між країнами за межами їх національних кордонів;
сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами на основі МПП;
МТ є основним каналом, за допомогою якого СР (світовий ринок?) через світові ціни впливає на національне виробництво (його техніко-економічні параметри, рівень витрат, стандарти якості та критерії ефективності).
МТ забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання.
МТ – важливий засіб збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дозволяє отримувати блага, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком.
Світова торгівля – сукупність зовнішньої торгівлі країн світу.
Зовнішня торгівля – торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу (експорту) і ввозу (імпорту) товарів.
МТ є своєрідним проявом світового товарного ринку. Тому визначення світового товарного ринку майже співпадає за основним змістом з визначенням МТ.
Але якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється, перш за все, економічними факторами, включаючи державну політику, то на світовому ринку – суттєвий вплив на МТ має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їхніх груп.
Рух товарів між національними господарствами дещо обмежений, а деякі товари, що виробляються окремими країнами, взагалі не надходять у світовий товарообіг.
Специфічні риси МТ: 21 – с. 37 – 42, Козак.
МТ – це особлива сфера МЕВ. Вона має низку специфічних рис, які відрізняють її від внутрішньо національної, а саме:
наявність різних валют;
державне втручання і контроль;
відмінності в здатності до переміщення чинників виробництва між країнами і всередині країни;
багаторівнева структура сучасної світової торгівлі;
глобальний характер конкурентної боротьби і множинність цін;
наявність двох взаємопов’язаних видів торгівельних операцій: експорт та імпорт.
Експортна операція – продаж іноземному покупцеві товару з вивозом його із країни-продавця за кордон особливим різновидом експорту є реекспортна операція – купівля товару у іноземного продавця, ввезення його в країну покупця, а потім перепродаж даного товару (без його перероблення) за кордон іноземному покупцеві.
Імпортна операція – купівля товару у іноземного продавця і ввезення його в країну покупця. Різновидом імпорту слід вважати реімпортну операцію – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняного товару, який не піддавався там переробці.
У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять:
вивезення товарів, виготовлених (перероблених) у даній країні;
вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням;
реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо;
тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо);
постачання в рамках транснаціональних корпорацій, а також вивезення продукції в порядку прямих виробничих зв’язків.
У обсяг імпорту входять:
ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку;
реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди;
імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, деталей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон;
тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари;
імпортне постачання продукції в рамках транснаціональних корпорацій.
Зауваження до „ВИДИ МТ”
До товарів крім матеріальної продукції (так званих „видимих” благ) належать призначені до продажу продукти інтелектуальної праці:
патенти;
ліцензії;
„ноу-хау”;
фірмові знаки та ін.
До МТ послугами належать:
транспортні послуги;
фрахт;
міжнародний туризм;
банківські, біржові та посередницькі послуги;
страхові операції;
рекламні заходи;
ярмарки;
обмін в галузі культури, інформації та ін. „невидимі” блага.
Показники мт:
обсягів (масштабів): 22 – с. 42 – 44, Козик
експорт (Е);
імпорт (І);
зовнішньоторговельний обсяг;
фізичний обсяг (розраховується в постійних (порівнянних) цінах);
вартісний обсяг (розраховується в поточних цінах);
структури:
питома вага товарів, регіонів, країн у світовій торгівлі;
питома вага І, Е:
у світовому І та Е;
у світовому І та Е даної продукції;
динаміки: 22 – с. 44 – 46, Козик
темпи зростання (зниження) відповідних показників;
підсумків: 21 – с. 50 – 66, Козак
сальдо торговельного балансу;
сальдо балансу послуг і некомерційних операцій;
обсяг І та Е, зовнішньоторговельного обороту на душу населення.
Стан МТ характеризується низкою показників, серед яких основними є її обсяг, динаміка Е та І, товарна та географічна структура.
Зауваження. Світовий товарообіг підраховується як сума Е усіх країн у дол.. США.
Особливості розвитку мт:
підвищені темпи зростання порівняно з темпами зростання виробництва;
зміни в товарній структурі МТ на користь готової продукції, зменшення частки сировини та палива;
зростання обсягів торгівлі послугами: темпи їх зростання в 3 рази вищі за зростання торгівлі товарами;
зміни в регіональній структурі МТ – зростання ролі країн, які розвиваються та нових незалежних держав (ННД), знижується частка США, підсилюється роль ЄС та Японії;
посилення ролі зовнішньоторговельної політики країн (лібералізація торгівлі та протекціонізм);
транснаціоналізація МТ (зростає внутрішньофірмовий обмін ТНК);
посилення регулювання МТ;
посилення ролі НТП у розвитку МТ (оновлюється номенклатура товарів, підвищується частка наукомісткої продукції, послуг).
Зміни в динаміці мт:
випереджаючі темпи зростання зовнішньої торгівлі Японії та ЄС;
зростання темпів розвитку зовнішньої торгівлі країн, що розвиваються (КР);
зростання обсягів зовнішньої торгівлі ННД, у тому числі України.
Структура МТ: 21 – с. 50 ... Козак
товарна; с. 54 – 61
регіональна; с. 50 – 53
соціально-економічна;
інституціональна (організаційна)
с. 81 – 103 – установи, організації;
с. 62 – 66 – торгові посередники.
Види і форми МТ: схеми с. 130 – 140.
Види МТ – це диференціація світового ринку товарів та послуг за характером об’єкта товарного обміну.
Світова торгівля поділяється:
товари;
послуги.
Форми МТ – це методи реалізації товарів на світовому ринку.
МТ поділяється:
торгівля напряму:
внутрішньо фірмова;
зустрічна (це угоди, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується відповідними поставками товарів для досягнення балансу „Е=І” операцій; вона характерна для країн з нестійкою економікою, великою заборгованістю і дефіцитом товарів);
торгівля через посередників:
біржова;
аукціони;
торги (тендери);
виставки;
ярмарки;
консигнаційна.
Структуру МТ основним чином розглядають у 2 ракурсах:
як торгівлю окремими групами товарів;
як систему методів організації товарів на світовому ринку.
Товарна структура МТ – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу.
Товарна структура МТ за основними групами товарів:
продовольство (включно напої та тютюн) – 10 %;
сировина – 6 %;
мінеральне пальне – 12 %;
продукція переробної промисловості – 72 %, у тому числі:
машини і устаткування – 35%;
хімічні товари – 7%;
метали;
текстильні вироби;
інша продукція.
Товари на світовому товарному ринку мають відповідати світовим стандартам, які містяться в міжнародних товарних номенклатурах – переліках товарів, згрупованих за певними ознаками. схеми, с. 120.
Структура МТ за методами реалізації товарів: 16 – с. 127 – 130
Школа, Козменко
традиційна торгівля – це торгівля між суб’єктами різних національних економік за традиційними правилами, тобто за формулою: ТОВАР – ВІДПОВІДНІ ГРОШІ (в залежності від попиту та пропозиції);
торгівля продукцією в межах кооперації – це спосіб реалізації продукції між суб’єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як правило, за трансферними цінами у пільговому режимі;
зустрічна торгівля – це сукупність міжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням товарів з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій. Види зустрічної торгівлі:
бартер (бартерні угоди) (20% у МТ);
зустрічна закупівля;
компенсаційні угоди;
кліринг (міжнародний міжбанківських кліринг, міжнародний валютний кліринг);
міждержавні договори у т.ч. „світч”;
угоди „оффсет”.
Регіональна структура МТ: 22 – с. 44 – 46, Козик
Америка – 18%:
Північна Америка;
Латинська Америка;
Азія – 30 %:
Південно-Західна (Близький Схід);
Південна;
Південно-Східна;
Африка – 2%;
Австралія та Океанія – 2 %;
Європа – 49%:
Західна Європа;
Східна Європа;
СНД.
Соціально-економічна структура МТ: 21 – с. 50, Козак
промислово розвинуті країни – 73%, в т.ч. ЄС – 43%:
торгують переважно між собою спеціалізованою продукцією, послугами, „ноу-хау”
країни ОЕСР;
країни „сімки”:
Японія – 8%;
США – 13%;
ФРН – 10%;
Велика Британія – 5%;
Франція – 5%;
країни, що розвиваються – 21%:
орієнтуються на ринки промислово розвинутих країн – зменшення ролі ОПЕК; посилюють взаємну торгівлю – збільшення частки нових індустріальних країн
нові індустріальні країни;
країни ОПЕК;
інші країни;
нові незалежні держави (ННД) – 6%:
інтеграція до світового товарного ринку
східноєвропейські;
СНД;
країни соц. орієнтації.