Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
360.45 Кб
Скачать

3.1.2. Плани практичних занять, лабораторних робіт та методичні вказівки до їх виконання Семінарське заняття №1 „Методологічні основи прогнозування соціально-економічних процесів” (2 год.).

1. Сутність та значення соціально-економічного прогнозування.

2. Функції та принципи прогнозування.

3. Класифікація прогнозів.

4. Класифікація методів прогнозування.

5. Етапи економічного прогнозування.

3.1.3. Навчальні завдання для самостійної роботи студентів Питання для самоперевірки

1. Що є об’єктом, суб’єктом, предметом соціально-економічного прогнозування ?

2. Назвіть основні завдання соціально-економічного прогнозування.

3. Поясніть поняття “передбачення”, “прогнозування”, “прогноз”.

4. Поясніть поняття “профіль прогнозу”, “прогнозний фон”, “прийом прогнозування”.

5. Поясніть поняття “період прогнозної бази”, “період випередження”, “горизонт прогнозування”.

6. Поясніть поняття “ендогенна змінна”, “екзогенна змінна”.

7. Поясніть поняття “методологія, метод та система прогнозування”.

8. У чому полягає суть пошукового та нормативного прогнозів?

9. Дайте класифікацію прогнозів.

10. Дайте класифікацію методів прогнозування.

11. Які проблеми повинні відображати довгострокові, середньострокові та короткострокові прогнози?

12. Перелічіть принципи, функції та основні етапи соціально-економічного прогнозування.

13. Розкрийте зміст етапів прогнозування.

14. У чому полягає суть ін формаційного та програмного забезпечення прогнозних рішень?

Тести.

  1. Пізнання можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, дослідження закономірностей і засобів розробки прогнозів це ?

А. Об’єкт СЕП. Б. Суб’єкт СЕП. В. Предмет СЕП Г. Мета СЕП.

  1. Створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень на будь-якому рівні народногосподарської ієрархії це?

А. Мета СЕП. Б. Завдання СЕП. В. Предмет СЕП Г. Об’єкт СЕП

  1. Загальне поняття, що об’єднує всі різновиди отримання інформації про майбутнє це?

А. Прогнозування. Б. Прогноз. В. План. Г. Передбачення.

  1. Вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування

прогнозів розвитку об’єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку це?

А. Прогнозування. Б. Прогноз. В. План. Г. Передбачення.

  1. Змінна, яка відображує головним чином властивості прогнозного фону це?

А. Змінна об’єкту прогнозування. Б. Ендогенна змінна.

В. Екзогенна змінна. Г. Параметр об’єкту прогнозування.

  1. Проміжок часу на який розрахований прогноз це?

А. Період заснування прогнозу Б. Період випередження.

В. Горизонт прогнозування. Г. Прийом прогнозування

  1. Якісне або кількісне відображення якої-небудь властивості об’єкта це?

А.Процедура прогнозування. Б.Характеристика об’єкта прогнозування.

В.Змінна об’єкта прогнозування Г. Параметр об’єкта прогнозування

  1. Розробка спеціальних методологічних проблем прогнозування з метою підвищення обґрунтованості прогнозів це?

А. Спосіб прогнозування Б. Задача прогностики

В. Методологія прогнозування Г. Метод прогнозування

  1. Побудова динамічних рядів розвитку показників явища, що прогнозується протягом періодів заснування прогнозу в минулому і упередження прогнозу в майбутньому це?

А. Екстраполювання. Б. Анкетування.

В. Моделювання. Г. Інтерполювання.

  1. Визначення шляхів і термінів досягнення можливих станів явища, що приймаються за мету це?

А. Пошуковий прогноз. Б. Нормативний прогноз.

В. Оптимістичний прогноз. Г. Песимістичний прогноз.

Вправи

Вправа 1. Спільне українсько-німецьке підприємство “SPA” має 25 продовольчих магазинів роздрібної торгівлі продуктами харчування. У своїй діяльності підприємство використовує різні види реклами, але ніколи не вивчався реальний ефект від сум, вкладених у рекламу, й вплив реклами на зростання обсягу продажів.

Керівники підприємства прийняли рішення відслідковувати витрати на рекламу та фактичний обсяг продажу за кожний місяць. Вони сподіваються, що ці дані після відповідного вивчення й обробки дозволять виявити певні залежності, які пізніше можна буде ефективно використовувати для планування подальших рекламних витрат.

Бухгалтерія підприємства щомісячно реєструє дані обсягів продажу разом із витратами на газетну рекламу і на рекламні ролики на телебаченні. Окрім того, ці два показники були зафіксовані із відставанням в один та два місяці. Це робилося з огляду на те, що збільшення обсягу продажів у відповідь на рекламу буде відставати від місяця проведення рекламної компанії. Це зрушення у часі може дорівнювати одному або двом місяцям. Керівництво також вважає, що обсяги продажів мають сезонний характер. Менеджери цікавляться наявністю сталої тенденції до зміни обсягу продажів. Припускається, що гроші, вкладені підприємством у рекламу своїх магазинів, можуть спричинити вплив на рекламні видатки їх основних конкурентів у майбутньому місяці. Відповідно, рекламна компанія конкурентів у кожному наступному місяці може оцінюватися як слабка (1), середня (2), широка (3).

Після кількох місяців збору даних й аналізу накопиченої інформації бухгалтерія сформувала базу даних за 36 місяців, що містить значення таких змінних:

Обсяг продажу;

Сума, вкладена у газетну рекламу;

Сума, вкладена у рекламу на телебаченні;

Код місяця (січень – 1, лютий – 2,..., грудень - 3);

Сума, вкладена у газетну рекламу, із відставанням в один місяць;

Сума, вкладена у газетну рекламу, із відставанням у два місяці;

Сума, вкладена у рекламу на телебаченні, із відставанням в один місяць;

Сума, вкладена у рекламу на телебаченні, із відставанням у два місяці;

Послідовний номер місяця в наборі даних, від 1 до 36;

Код 1, 2, 3, який оцінює рівень рекламної компанії конкурентів у наступному місяці.

Президент підприємства бажає дістати з накопичених даних усе, що тільки можливо. Його цікавить чи існує стала тенденція й сезонність у змінах обсягів продажу, як реклама впливає на обсяги продажу власного підприємства та конкурентів. Однак виконавчий директор не поділяє ентузіазму президента. Він вважає, що підприємство даремно втрачає час на збір даних та їх комп’ютерну обробку. Для розуміння того, що відбувається, потрібно відірватися від комп’ютерів, вийти із офісів та поговорити із продавцями й менеджерами магазинів.

ПИТАННЯ

Чию думку поділяєте ви? Обґрунтуйте свою відповідь.

Які підходи до прогнозування обсягів продажу можна запропонувати президенту підприємства?

Вправа 2. Підприємець володіє мережею магазинів продажу-прокату весільного вбрання, які працюють під вивіскою "Весна", більшість з яких розташовані у містах Полтавської області. Його пункт прокату в Полтаві має також кравецький цех, де пошивають сорочки із українською народною вишивкою, які розсилаються по інших магазинах мережі. Оскільки активність пунктів прокату, пов’язана із кількістю вечірок й інших урочистих подій, змінюється в залежності від сезону, підприємець знає, що його бізнес має яскраво виражений се­зонний характер. Він хотів би оцінити цей сезонний ефект, що сприяло б як покращенню його керівництва бізнесом, так і підвищенню ефективності проведення пе­реговорів про надання позик із його банкіром.

Ще більшу зацікавленість для підприємця представляє знаходження способу прогнозува­ння його щомісячного доходу. Бізнес підприємця продовжує розширятися, що, в свою чергу, потребує все більших капітальних та довгострокових вкладень. У нього є джерела для обох типів необхідного фінансування, але інвестори й банкіри цікавляться конкретними способами прогнозування його майбутніх доходів. Хоча вони до­віряють підприємцю, але запевнення про "прекрасне" майбутнє його бізнесу, не розсіює їхніх сумнівів.

Першим кроком до створення необхідної моделі прогнозу було завдання одному із співробітників підприємства стосовно збору інформації про щомісячні доходи від прокату за останні кілька років. В наступних темах до зібраних цим співробітником даних застосовуються різноманітні математичні методи прогнозування.

ПИТАННЯ

Сформулюйте предмет, об’єкт, мету та завдання прогнозування.

Виходячи із завдання прогнозування скажіть, які типи прогнозів тут доречні?

Які методи прогнозування можуть бути застосовані?

Вправа 3. Моделювання індустріального індексу Доу-Джонса. Вивчення процесів, які відбуваються на фондових біржах, одержання можливості прогнозування стану фінансового ринку є важливішими факторами успішного розвитку економіки. Суттєвими показниками функціонування фондових рин­ків можна назвати фондові індекси. Вони дають загальну оцінку стану ринку цінних паперів, фіксуючи зміни курсів акцій, що обертаються на найбільших фондових біржах світу.

Найбільш поширеним фондовим індексом, який щодобово публікується у фінансових газетах країн Заходу, є індекс Доу-Джонса (розроблений Ч. Доу та Э. Джонсом, США). Цей індекс розраховується для промислових та транспортних акцій, які обертаються на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE). З 1929 р. індекс Доу-Джонса обчислюється й для акцій комунальних підприємств. В наш час індекс Доу-Джонса по акціях включає чотири автономні показники: індекси по 30 найбільших промислових компаніях, по 20 транспортних компаніях, по 15 комунальних підприємств та зведений індекс по усім 65 ком­паніям. Серед зазначених індексів найбільше поширення одержав перший з них — індустріальний.

Дослідження індексу Доу-Джонса на основі його моделювання дозволяє проаналізувати поведінку цього показника із точки зору його тенденції, коливання, випадкових збурень та зробити певні передбачення щодо його поведінки.

ПИТАННЯ

Сформулюйте мету прогнозування індексу Доу-Джонса.

Яких етапів потребує прогнозування індексу Доу-Джонса?

Вправа 4. Практика макроекономічних розрахунків у будь-якій країні спирається на велику кількість показників. Спостереження за цими показниками, аналіз їхньої динаміки, з’ясування причинно-наслідкового механізму їх функціонування, прогноз майбутніх змін — усе це є запорукою ефективного розвитку національної економіки. В останні роки в Україні макроекономічним прогнозуванням займаються різні національні і міжнародні організації, зокрема: Інститут економічного прогнозування НАНУ; Науково-дослідний економічний інститут; НІЕІ Мінекономіки України; Головне управ­ління макроекономічного прогнозування Мінекономіки України; Міжнародний банк реконструкції і розвитку; Міжнародний валютний фонд; Європейський центр макроекономічного аналізу України; Гарвардський інститут міжнародного розвитку; Міжна­родна група економістів-радників фонду Сороса тощо.

Розглянемо, наприклад, валовий внутрішній продукт (ВВП). Він є основним показником результатів економічної діяльності на рівні, який характе­ризує взаємопов'язані аспекти економічного обороту: виробниц­тво матеріальних благ та послуг, утворення доходів, їх кінцеве використання на споживання та нагромадження. Світова економіч­на думка доклала чималих зусиль для того, щоб у показнику ВВП найбільш повно врахувати усі види продукту та доходу від його ви­робництва, актуальні для національних економік різних типів і, ра­зом з тим, забезпечити порівняння ВВП по різних країнах світу.

На основі прогнозованих оцінок ВВП приймаються найваж­ливіші рішення щодо розвитку суспільства: формується держав­ний бюджет, розробляється грошово-кредитна політика, визна­чаються витрати на споживання і нагромадження, встановлю­ються взаємовідносини зі світовим співтовариством.

В Україні розрахунки ВВП розпочаті у кінці 80-х років. З часу впровадження ринкових реформ оцінки ВВП набувають самостій­ного значення в механізмі регулювання економіки, починають ви­користовуватися при розробленні параметрів бюджетної та монетар­ної політики. У прогнозуванні ВВП можна виділити три напрями:

• прогноз розвитку показника від значень, досягнутих у базо­вому або передпрогнозному періодах;

• передбачення майбутнього розвитку на основі аналізу ча­сового ряду показника, не розглядаючи подробиць механіки йо­го руху;

• спроба розкрити причинно-наслідковий механізм, тобто знай­ти фактори, які визначають поведінку ВВП, прогноз яких або відомий, або знайти його неважко. Цей шлях приводить до економіко-математичного моделювання, по­будови моделі поведінки економічного об'єкта. Такі моделі нази­ваються економетричними. Наприклад, зайнятість і циклічне безробіття є індикаторами економічної нестабільності. Вони свідчать про те, що певна частка праці не використовується для виробництва ВВП, що спричиняє його втрати. Американський вчений Оукен виявив емпіричну залежність, згідно з якою кожний процент циклічного безробіття викликає 2,5 — 3,0 % відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, або розрив ВВП. Ця залежність увійшла в макроекономічну науку під назвою закону Оукена.

ПИТАННЯ

Які особливості макроекономічного прогнозування?

Назвіть принципи, за якими потрібно будувати прогноз ВВП.

Які функції макропрогнозу?

Які типи прогнозів доречні у прогнозуванні ВВП?

Від чого залежить вибір методу прогнозування ВВП?