2. Тема: оборотні фонди і обігові кошти

1. Сутність, склад і структура оборотних фондів та обігових коштів.

2. Нормування витрат матеріальних ресурсів та обігових коштів.

3. Показники використання матеріальних ресурсів.

4. Показники та шляхи прискорення оборотності обігових коштів.

2.1.Сутність, склад і структура оборотних фондів та обігових коштів

Безперебійний процес виробництва на підприємстві забезпечується не тільки основними виробничими фондами, але і предметами праці, які виступають у вигляді оборотних фондів.

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів, які повністю споживаються у кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість створюваної продукцію. Їх речовим змістом є предмети праці, а також деякі засоби праці.

На практиці виробничі фонди поділяють на:

- виробничі запаси (предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах у вигляді запасів);

- незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва ( предмети праці, які перебувають у процесі виробництва на різних стадіях і ще не пройшли всіх стадій виробництва; напівфабрикати власного виготовлення – це ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі, але потребують ще й обробки в інших підрозділах виробництва);

- витрати майбутніх періодів ( витрати, які не являються речовим елементом оборотних фондів, а є витратами, що здійснені в даному періоді на підготовку та освоєння нової продукції, але з погашенням в майбутньому).

Найбільшу частину оборотних фондів складають виробничі запаси, до складу яких входять:

- сировина;

- основні і допоміжні матеріали;

- куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

- паливо;

- тара і тарні матеріали;

- запасні частини для ремонту;

- малоцінні та швидкозношувані предмети ( в основному засоби праці, термін використання яких не перевищує одного року).

До незавершеного виробництва – відносять такі предмети праці, які перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних коштів, а являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, а будуть віднесені на собівартість продукції частинами в майбутніх періодах.

Співвідношення окремих елементів оборотних фондів до їх загального обсягу, виражене у відсотках характеризує їх виробничо-технологічну структуру. Підприємства різних галузей промисловості мають значні відмінності у структурі оборотних фондів. Це залежить від характеру виробництва, тривалості технологічного циклу, видів продукції, територіального розміщення виробництва та ін.

Фонди обігу – це кошти, вкладені в запаси готової продукції, продукцію відвантажену та в дорозі, грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках, грошові кошти у незавершених розрахунках, дебіторська заборгованість, готівка в касі.

Оборотні кошти - це сукупність коштів підприємства що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення безперервного їх кругообігу.

Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать ті, щодо яких встановлюються нормативи запасів: всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих належать: відвантажена готова продукція, готівкові безготівкові кошти підприємства, дебіторська заборгованість.

Співвідношення окремих елементів оборотних коштів у загальному її обсязі, яке виражається у відсотках характеризує структуру оборотних коштів.

За джерелами формування оборотні кошти підприємства поділяються на:

- власні (кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства);

- залучені (це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви).