Четвертий блок Деонтологія

1. Гіпотеза, що лікар підсвідомо нагадує хворому якусь емоційно значущу особу із його дитинства, лежить в основі концепції

*А. Переносу.

Б. Контрпереносу.

В. Емпатії.

Г. Рефлексії.

Д. Психологічної вентиляції.

2. Що собою являє контрперенос?

*А. Підсвідоме реагування лікаря на перенос пацієнта.

Б. Пацієнт підсвідомо нагадує лікареві емоційно значущу особу із дитинства.

В. Негативна реакція лікаря на перенос пацієнта.

Г. Перешкода для кооперативних взаємостосунків між лікарем і пацієнтом.

Д. Прояв підсвідомого опору пацієнта.

3. Усі нижчеподані ствердження щодо переносу і контрпереносу є вірними крім

*А. Перешкоджають взаємостосункам між лікарем і хворим.

Б. Концепція переносу і контрпереносу розроблена З.Фройдом.

В. Мають місце при кожному новому контакті між людьми.

Г. Допомагають більш реально зрозуміти і виправити ситуації, пов’язані із ставленням до інших людей.

Д. Є однією з базових засад в теорії і практиці психоаналізу.

4. Усі нижчеподані ствердження щодо емпатії є вірними, крім

*А. Являє собою позитивне емоційне ставлення.

Б. Це здатність до співпереживання з хворим.

В. Є по суті процесом емоційно нейтральним.

Г. Має значення для зав’язування корисних і ефективних терапевтичних стосунків.

Д. Може бути застосована на шкоду (маніпулятивне спілкування).

5. Вільна розповідь пацієнта про його переживання, проблеми, занепокоєння називається

*А. Психологічною вентиляцією.

Б. Рефлексією.

В. Психологічним резонуванням.

Г. Психологічним переносом.

Д. Проявом підсвідомого опору.

6. Патерналізм — це:

*А. Спосіб взаємодії лікаря і пацієнта при директивній ролі лікаря.

Б. Спосіб взаємодії лікаря і пацієнта при недирективній ролі лікаря.

В. Спосіб взаємодії лікаря і медичної сестри.

Г. Спосіб взаємодії пацієнтів між собою.

Д. Спосіб надання психологічної допомоги.

7. Корисність є критерієм оцінки вчинків людини в:

*А. Утилітарній теорії моралі.

Б. Біхевіоральній теорії моралі.

В. Гуманістичній теорії моралі.

Г. Деонтологічній теорії моралі.

Д. Психодинамічній теорії моралі.

8. Пацієнт зазвичай розцінює «ідеального лікаря» як особу:

*А. Старшого за віком і одної з ним статі.

Б. Молодшого за віком і одної з ним статі.

В. Однакових з ним віку і статі.

Г. Молодшого віку і протилежної статі.

Д. Старшого віку і протилежної статі.

9. Приватність в рамках лікувальної взаємодії відноситься до сфери етичних:

*А. Норм.

Б. Теорій.

В. Стандартів.

Г. Принципів.

Д. Технологій.

10. Добровільне безболісне позбавлення життя пацієнта, що страждає на невиліковну недугу, називається:

*А. Евтаназією.

Б. Євгенікою.

В. Емпатією.

Г. Ейдетизмом.

Д. Ексгумацією.

11. До базових принципів біомедичної етики відносяться усі нижчеподані, крім принципа:

*А. Духовності.

Б. Автономії.

В. Ненанесення шкоди.

Г. Доброчинності.

Д. Справедливості.

12. Поєднання таких якостей як емоційна дистанційованість лікаря від глибинних проблем пацієнта, орієнтація на симптоми, орієнтація на технологічний підхід до лікування входить до структури одного з наступних психологічних типів лікаря:

*А. Емоційно-нейтрального.

Б. Співпереживаючого.

В. Апатичного.

Г. Директивного.

Д. Недирективного.

13. Орієнтація на партнерство на відміну від орієнтації на керівництво, схильність приймати до розгляду точку зору пацієнта як при діагностиці, так і при виборі методів і способів терапії входять до структури одного з наступних психологічних типів лікаря:

*А. Недирективного.

Б. Співпереживаючого.

В. Емоційно-нейтрального.

Г. Директивного.

Д. Апатичного.

14. До поняття «ідеального пацієнта» лікар зазвичай включає усі нижчеподані характеристики, за виключенням однієї:

*А. Добра обізнаність в медичний питаннях.

Б. Невелика обізнаність в медичний питаннях.

В. Готовність беззаперечно виконувати призначення лікаря.

Г. Віра і відсутність сумнівів в силах і вміннях лікаря.

Д. Вміння стисло і чітко подавати проблему і скарги.

15. Пацієнти з невротичними розладами в образ «ідеального лікаря» зазвичай не схильні включати таку якість як:

*А. Почуття гумору.

Б. Компетентність.

В. Розум.

Г. Уважність.

Д. Захопленість роботою.

16. Оберіть найбільш точне визначення поняття «деонтологія»:

*А. Вчення про особисте належне в поведінці індивіда.

Б. Наука про мораль як суспільне належне в поведінці і стосунках.

В. Кваліфіковане і безумовне виконання лікарем своїх професійних зобов’язань.

Г. Корегування негативних проявів пацієнта позитивними проявами лікаря.

Д. Дотримання принципу конфіденційності.

17. Оберіть найбільш точне визначення поняття «етика»:

*А. Наука про мораль як суспільне належне в поведінці і стосунках.

Б. Вчення про особисте належне в поведінці індивіда.

В. Кваліфіковане і безумовне виконання лікарем своїх професійних зобов’язань.

Г. Корегування негативних проявів пацієнта позитивними проявами лікаря.

Д. Дотримання принципу конфіденційності.

18. Оберіть найбільш точне визначення поняття «лікарський обов’язок»:

*А. Кваліфіковане і безумовне виконання лікарем своїх професійних зобов’язань.

Б. Наука про мораль як суспільне належне в поведінці і стосунках.

В. Вчення про особисте належне в поведінці індивіда.

Г. Корегування негативних проявів пацієнта позитивними проявами лікаря.

Д. Дотримання принципу конфіденційності.

19. Несприятливий результат лікарського втручання, пов’язаний з випадковими обставинами, котрі лікар не міг передбачити і попередити, відноситься до категорії

*А. Нещасних випадків.

Б. Лікарських помилок.

В. Лікарської недбалості.

Г. Лікарського професійного упущення.

Д. Лікарського професійного злочину.

20. Лікарські помилки поділяються на наступні категорії, крім:

*А. Методологічні.

Б. Діагностичні.

В. Тактичні.

Г. Технічні.

Д. Деонтологічні.

21. Усі нижчеподані ствердження щодо лікарської таємниці є вірними, крім:

*А. Нерозголошення пацієнтові його діагнозу.

Б. Нерозголошення фактів щодо пацієнта, його діагнозу, обстеження і лікування особам, не задіяним в лікувально-діагностичному процесі.

В. Має на меті збереження довіри хворого до лікаря.

Г. Лікар має право на розголошення таємниці за згодою з пацієнтом.

Д. Лікар має право на розголошення таємниці за ордером суду.

22. Захворювання або погіршення стану, викликані деонтологічними помилками лікаря, називаються:

*А. Ятрогенними.

Б. Ятропатіями.

В. Тактичними.

Г. Фрустраційними.

Д. Деонтопатіями.

23. Невірно визначені показання до операції за відсутності умов для проведення повноцінного обстеження відносяться до категорії:

*А. Тактичних лікарських помилок.

Б. Технічних лікарських помилок.

В. Лікарської недбалості.

Г. Лікарського професійного упущення.

Д. Лікарського професійного злочину.

24. Алергічна реакція на препарат, введений за екстрених обставин і за неможливості повноцінного обстеження, може бути віднесена до категорії:

*А. Діагностичних лікарських помилок.

Б. Технічних лікарських помилок.

В. Нещасних випадків.

Г. Лікарського професійного упущення.

Д. Лікарського професійного злочину.

25. Проявами професійної деформації в лікарській професії слід вважати:

*А. Коли усі пацієнти розрізняються лікарем лише за діагнозом.

Б. Збереження лікарем емоційної нейтральності.

В. Наявність контрпереносних реакцій лікаря на пацієнта.

Г. Розмови на професійну тематику поза лікувально-дігностичним процесом.

Д. Читання фахової літератури у позаробочий час.

26. Психічне потрясіння, яке виникає у початкуючого хірурга, після смерті пацієнта на операційному столі найчастіше може пояснюватись:

*А. Недостатністю професійної адаптації.

Б. Професійною непридатністю.

В. Професійною деформацією.

Г. Емоційним вигорянням.

Д. Синдромом хронічної втоми.

27. Щодо поділу професій за критерієм складності і шкідливості діяльності вірними є усі наступні ствердження, крім одного:

*А. Освіта і медицина відносяться до професій ремісничого типу.

Б. Професії вищого типу потребують постійної позаурочної роботи над предметом і собою.

В. Ризик емоційного вигорання є найвищим у професіях вищого типу.

Г. Професії середнього типу потребують роботи лише над предметом.

Д. Професії нижчого типу після навчання не потребують роботи ні над собою, ні над предметом.

28. До основних симптомів емоційного вигорання відносяться наступні, крім:

*А. Постійна рефлексія на змісті своєї діяльності.

Б. Стереотипізація особистісної установки, схематизація діяльності.

В. Гнів і дратівливість стосовно колег і пацієнтів.

Г. Порушення сну і психосоматичні проблеми.

Д. Функціонально негативне ставлення до себе.

29. Лікар, високопрофесійний і зазвичай ввічливий і емфатичний, сьогодні на прийомі обтяжений побутовими проблемами і астенізований після перенесеного грипу, роздратовано говорить медсестрі після закінчення прийому: «Щось сьогодні усі пацієнти були такі вередливі!». Чим можна пояснити такий тип реагування?

*А. Психологічним захистом проекції.

Б. Конкордатним контрпереносом.

В. Комплементарним контрпереносом.

Г. Професійною деформацією.

Д. Фаховою непридатністю.

30. Лікар під час прийому пацієнта з вираженим мазохістичним особистісним радикалом почуває бажання призначити йому зовсім не обов’язкове, але дуже інвазивне обстеження. Чим насамперед це можна пояснити?

*А. Контрпереносним реагуванням.

Б. Реакцією від реагування.

В. Психологічним захистом заперечення.

Г. Професійною деформацією.

Д. Фаховою непридатністю.