094709481ad3cbab8d5e8889627721d7IM_Navchal'no-metodichnij-posibnik_2015
.pdf5. Розвиток мовознавства в арабів.
*Арабський Халіфат і арабська лінгвістична традиція, причини
їївиникнення.
*Граматичні центри в Арабському Халіфаті.
*Сібавейхі – відомий арабський граматист, його основна праця «Аль-Кітаб». Особливості арабської мови.
*Лексикологія й лексикографія в арабському мовознавстві. Своєрідність арабських словників.
*«Словник тюркських мов» Махмуда аль Кашгарі.
*Досягнення арабських мовознавців.
6. Мовознавство епохи Відродження.
*Відродження – особлива епоха в історії культури Європи. Суспільні події та їх вплив на розвиток мовознавства.
*Розробка питань теорії мови в період Відродження.
Тема 5
Мовознавство Нового часу
1.Особливості періоду Нового часу та завдання лінгвістів
XVII – XVIII ст.
2.Каталогізація мовного матеріалу й перші спроби класифікації мов.
3.Ідеї філософів щодо створення «всесвітньої мови» (Ф. Бекон, Ж. Ж. Руссо, В. Лейбніц).
4.Граматика Пор-Рояля.
5.Ідеї походження мови в ХVII – ХVІІІ ст.
Додаткова література
1.Арно А., Лансло К. Всеобщая рациональная грамматика (Грамматика Пор-Рояля). – Л.: ЛГУ, 1991.
2.Грамматика общая и рациональная Пор-Рояля. – М.6 Прогресс, 1990. – 272 с. // Режим доступу: http://padaread.com/?book=43330
3.Томсен В. История языковедения до конца ХІХ в. – М.: Учпедгиз, 1938.
4.Чемоданов Н. С. Сравнительное языкознание в России: Очерк развития сравнительно-исторического метода в русском
11
языкознании / Н. С. Чемоданов. – М.: Учпедгиз, 1956. – 96 с.
***
1.Особливості періоду Нового часу та завдання лінгвістів
XVII – XVIII ст.
* Лінгвістичні завдання перед ученими Європи та Росії цієї епохи.
* Два напрями розвитку мови (розробка емпіричних граматик і теоретичне усвідомлення мови як найважливішого виду людської діяльності).
* Формування нового напряму – універсалізм.
2.Каталогізація мовного матеріалу й перші спроби класифікації мов.
* Багатомовні словники в Росії та Європі, їх значення для розвитку мовознавства.
* Перші класифікації мов Скалігера, Гішара, Лейбніца, М. Ломоносова та ін.
3. Ідеї філософів щодо створення «всесвітньої мови».
*Потреба в засобі міжнаціонального науково-культурного спілкування. Ф. Бекон, Ж. Ж. Руссо – автори своєрідних філософських граматик і мов. В. Лейбніц і універсальна символічна мова.
*Причини провалу створення «всесвітньої мови» і розробка цього питання наприкінці ХІХ ст.
4. Граматика Пор-Рояля: характер, структура, головні завдання, аналіз.
*Причини створення граматики.
*Повна назва «Граматики Пор-Рояля», її принципи.
*Основні завдання цієї граматики.
*Структура «Граматики Пор-Рояля», аналіз двох її частин.
*Судження – один з предметів дослідження учених. Судження
йречення. Раціональне та всезагальне у структурі речення.
*Фундаментальні правила функціонування граматичної структури. Формальна й семантична структура речення.
*Значення «Граматики Пор-Рояля» в історії мовознавства.
12
5. Ідеї походження мови в ХVII – ХVІІІ ст.
* Мислителі ХVII – ХVІІІ ст. щодо проблеми походження мови. Старі й нові гіпотези в ученнях В. Лейбніца, Ж. Ж. Руссо, Д. Дідро, Й. Гердера та ін.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНЕ МОВОЗНАВСТВО
Тема 6
Виникнення порівняльно-історичного методу в мовознавстві
План
1.Передумови виникнення порівняльно-історичного методу і його суть.
2.Франц Бопп – родоначальник порівняльно-історичного методу.
3.Лінгвістичні дослідження Расмуса Раска.
4.Лінгвістична діяльність Якоба Грімма.
5.Слов’янське порівняльно-історичне мовознавство.
***
1. Передумови виникнення порівняльно-історичного методу і його суть.
* Екстралінгвістичні передумови виникнення порівняльноісторичного методу:
-перемога історичного погляду в різних галузях знань, у тому числі й мові;
-становлення романтизму як особливого напряму в мистецтві й
угуманітарних дослідженнях;
-знайомство європейців із санскритом; значення санскриту у відкритті порівняльно-історичного методу.
* Лінгвістичні |
передумови |
виникнення |
порівняльно- |
історичного методу: |
|
|
|
-створення багатомовних словників;
-спроби порівняння мов до ХІХ ст.;
- перевдісники порівняльно-історичного методу (М. Ломоносов, У. Джоунз, Ф. Шлегель).
13
*Визначення порівняльно-історичного методу.
*Основні завдання порівняльно-історичного методу.
*Основоположники порівняльно-історичного методу.
*Індоєвропеїстика та історія порівняльно-історичного вивчення індоєвропейських мов (чотири періоди).
2. Франц Бопп – родоначальник порівняльно-історичного мовознавства.
*Праця Ф. Боппа «Про систему санскритської дієвідміни в порівнянні з дієвідміною грецької, латинської, перської і німецької мов» та його важливі висновки.
*Тритомна «Порівняльна граматика санскритської, зендської, вірменської, грецької, латинської, литовської, старослов᾽янської, готської і німецької мов» Ф. Боппа. Розробка питань:
- теорія кореня; - формування особових дієслівних флексій;
- теорія аглютинації Ф. Боппа та теорія еволюції К. Беккера.
*Класифікація мов у дослідженнях Ф. Боппа.
3. Лінгвістичні дослідження Расмуса Раска.
*Праця Р. Раска «Дослідження в галузі давньопівнічної мови, або походження ісландської мови». Порівняння ісландської мови з різними мовами Європи та визначення груп споріднених мов. Мова-джерело європейських мов у дослідженнях Р. Раска.
*Лексико-семантичні порівняння датського вченого.
*Методологічні критерії визначення спорідненості мов, виведені Р. Раском.
4. Лінгвістична діяльність Якоба Грімма.
*Чотиритомна «Німецька граматика» Я. Грімма.
*Звукові зміни й поняття «аблаута» у структурі німецької
мови.
*«Закон Раска-Грімма, або закон германського пересунення приголосних».
5. Слов’янське порівняльно-історичне мовознавство.
* Виникнення й розвиток слов᾽янського порівняльноісторичного мовознавства.
14
* Лінгвістична діяльність Й. Добровського й О. Х. Востокова на ниві славістики.
Тема 7
Виникнення загального теоретичного мовознавства
1.В. фон Гумбольдт – основоположник загального теоретичного мовознавства.
2.Основні положення філософії мови В. фон Гумбольдта.
3.Загальна оцінка філософії мови В. фон Гумбольдта.
Додаткова література
1.Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию /Пер. с нем. под ред. и с предисл. Г.В. Рамишвили. М.: Прогресс, 1984.
2.Звегинцев В.А. История языкознания ХІХ – ХХ вв. в очерках и извлечениях. – М.: Просвещение, 1964. – Ч. 1. – С. 28 – 104.
3.Звегинцев В.А. О научном наследии Вильгельма Гумбольдта // Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию /Пер. с нем. под ред. и с предисл. Г.В. Рамишвили. М.: Прогресс, 1984. –
С. 356 – 362.
4.Зубкова Л. Г. В. Фон Гумбольдт // Общая теория языка в развитии: Учеб. Пособие. – М.: Изд-во РУДН, 2003. – С. 188 –
400.
5. Павлов В. М. Проблема языка и мышления в трудах В. Гумбольдта и в неогумбольдтианском языкознании // Язык и мышление. – М., 1967.
***
1. В. фон Гумбольдт – загального теоретичного мовознавства.
*В. фон Гумбольдт – основоположник філософії мови, теоретик у галузі мовознавства.
*Створення загальної теорії мови: з’ясування природи мови та
їївідношення до мислення, розробка основних принципів еволюційної теорії мови тощо.
*Філософські погляди В. фон Гумбольдта, їх формування в епоху розквіту німецької класичної філософії. Вплив ідей
15
філософів-ідеалістів Німеччини (І. Канта, І. Фіхте, Ф. Шеллінга, Ф. Гегеля) на мовознавство.
*Визначні роботи В. фон Гумбольдта.
*Провідна думка наукової праці вченого «Про мову каві на острові Ява».
2. Основні положення філософії мови В. фон Гумбольдта.
2.1.Учення про мову народу й дух народу. Розуміння народного феномену й ідея національного, або народного, духу.
Найважливіші твердження В. фон Гумбольдта:
- «Мова народу є його дух, а дух народу є його мова, і важко уявити щось тотожне».
- «Кожна конкретна мова пов’язана з духом народу – носієм цієї мови».
- «Мова – це зовнішній вияв духу народу». - «Дух народу – основа розрізнення мов».
- «Будова мов є різною, тому що різними є духовні особливості народів».
2.2.Об’єктивна дійсність, мислення й мова.
*Взаємозв᾽язок мови й мислення. Мова – орган, який творить думку.
*Поясніть і доведіть переконливими прикладами, як ви розумієте твердження В. фон Гумбольдта:
- «Різні мови є не різними позначеннями одніє й тієї ж речі, а різними її баченнями».
- «Мови – органи оригінального мислення націй».
2.3.Мова як система.
2.4.Учення про форму мови.
*Розрізнення зовнішньої та внутрішньої форми мови.
*Властивості внутрішньої форми. Своєрідність внутрішньої форми мови різних мов.
2.5.Творчий характер мови. Форма існування мови. Синхронія та діахронія мови.
2.6.Учення Гумбольдта про будову та досконалість мов.
16
*Ідея створення порівняльного мовознавства та науки про універсальне порівняння мов.
*Морфологічні типи мов в ученні В. фон Гумбольдта.
*Вивчення еволюції мови. Критика А. Шлегеля та Ф. Боппа. Теорія В. фон Гумбольдта про поступовий розвиток кожної мови в межах свого морфологічного класу.
* Досконалі мови у вираженні думки, на думку В. фон Гумбольдта.
3. Загальна оцінка філософії мови В. фон Гумбольдта.
*Найважливіші лінгвістичні антиномії вченого.
*Сучасні лінгвістичні напрямки, засновані на теоретичних положеннях В. фон Гумбольдта.
Тема 8
Натуралістичний напрям у мовознавстві (середина й друга половина ХІХ ст.)
1.Передумови виникнення натуралістичного напряму в мовознавстві.
2.Натуралістичні погляди на мову Августа Шлейхера.
3.Концепція розвитку мов у вченні А. Шлейхера.
4.Типологічна класифікація мов.
5.А. Шлейхер – компаративіст.
6.Учення А. Шлейхера про родовідне дерево.
7.Значення праць А. Шлейхера в історії мовознавства.
Додаткова література
1.Десницкая А. В. О лингвистической теории Августа Шлейхера (К 150-летию со дня рождения) // Вопросы языкознания. – 1971. – № 6. – С. 3 – 15.
2.Сваричевська Л., Ясіновська О. Марк Теренцій Варрон, Авґуст Шлейхер: Нові матеріали до інформативно-довідкового видання «Історія лінгвістичних учень. Словник персоналій» // Режим доступу: http://philology.lnu.edu.ua/visnyk/52_2011/52_2011_svarychevska_y asinovska_mater.pdf
17
***
1. Передумови виникнення натуралістичного напряму в мовознавстві.
*Розвиток природничих наук. Ідеї Ч. Дарвіна та їх вплив на мовознавство.
*Натуралістичний напрям, або лінгвістичний натуралізм (визначення).
* Август |
Шлейхер – |
основоположник натуралістичного |
напряму в мовознавстві, його |
праці. |
|
2. Натуралістичні погляди на мову А. Шлейхера.
*Природничі терміни в лінгвістиці (організм мови, мовна сім’я, родовідне дерево, морфологія).
*Основні положення лінгвістичного натуралізму:
-розмежування мовознавства й філології;
-застосування до класифікації мов біологічної систематики;
-формування мовного закону з огляду на закони природничих
наук;
-мова – це природний організм;
-відповідність різних типів мов епохам розвитку землі.
3. Концепція розвитку мов у вченні А. Шлейхера.
* Два періоди розвитку мови – доісторичний та історичний. Стан мови у кожний період.
* Закони розвитку мов.
4. Типологічна класифікація мов А. Шлейхера.
* Поняття «значення» і «відношення» у вченні А. Шлейхера. * Класифікація мов світу з урахуванням «значення» й
«відношення».
5. Август Шлейхер – компаративіст.
*Праця А. Шлейхера «Компендіум порівняльної граматики індоєвропейських мов» (значення слова «компендіум»).
*Завдання дослідника.
*Реконструкція індоєвропейської прамови (фонетика, структура слова, морфологія, лексичний склад).
*Метод шлейхерівської реконструкції та сучасне ставлення до нього.
18
6. Учення А. Шлейхера про родовідне дерево.
*Теорія розпаду індоєвропейської прамови.
*Родовідне дерево індоєвропейських мов.
*Лінгвістичні докази розпаду індоєвропейських мов на дві
гілки.
*Теорія хвиль І. Шмідта – протилежна теорія щодо розпаду індоєвропейської прамови.
7. Значення праць А. Шлейхера в історії мовознавства
*Заслуги лінгвістичної діяльності А. Шлейхера.
*Шлейхерівські положення, які зазнали критики.
Тема 9
Психологічний напрям у мовознавстві (середина й друга половина ХІХ ст.)
1.Передумови виникнення психологічного напряму в мовознавстві.
2.Х. Штейнталь – основоположник психологічного напрямку.
3.Психологія народів В. Вундта.
4.Лінгвістичні погляди О. О. Потебні.
Додаткова література
1.Будагов Р. А. А. А. Потебня как языковед-мыслитель // Портреты языковедов ХІХ вв.: Из истории лингвистических учений. –
М.: Наука, 1988. – С. 74 – 103.
2.Виноградов В. В. А. А. Потебня // Исследования по русской грамматике. – М.: Наука, 1975. – С. 315 – 328.
3.Вундт В. Проблемы психологии народов // Режим доступу:
http://www.klex.ru/aek
4. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике: В 4 т.
Т. 1 – 2. – М.: Учпедгиз, 1958; Т. 3. – М.: Просвещение, 1968; Т.
4– М.: Просвещение, 1977.
5.Потебня А. А. Мысль и язык. – К.: СИНТО, 1993. – 192 с.
19
***
1.Передумови виникнення психологічного напряму в мовознавстві.
* Прагнення досліджувати мову в її реальному функціонуванні як індивідуальну мовленнєву діяльність, без натуралізму й формалізму.
* Психологія – нова наука ХІХ ст. Мова як результат психічної діяльності індивіда.
* Психологічний напрям – сукупність течій, шкіл, концепцій, які розглядають мову як феномен психологічного стану і діяльності людини чи народу.
* Індивідуальний і колективний психологізм у мовознавстві. Представники кожного виду психологізму.
2.Г. Штейнталь – основоположник психологічного напрямку.
* Психологічна концепція мови Х. Штейнталя в працях:
«Граматика, логіка і психологія, їх принципи і взаємовідношення», «Вступ до психології та мовознавства», «Походження мови» та ін.
* Загальнотеоретичні проблеми мовознавства в лінгвістичній діяльності Х. Штейнталя:
-взаємодіюя мови й мислення, типи мислення;
-взаємодія мови й духу народу («Народний дух» знаходить своє відображення в моралі, звичаях, вчинках, традиціях, фольклорі, але найбільше в мові, тому мов-во «є найкращим вступом до психології народу»);
-про походження мови;
-внутрішня і зовнішня форма мови, три ступені розвитку внутрішньої форми.
3. Психологія народів В. Вундта.
*В. Вундт – автор10-томної праці «Психологія народів. Дослідження законів розвитку мови, міфів і звичаїв».
*В. Вундт: «Найвищі психічні процеси – мовлення, воля, мислення – недоступні експерименту, їх необхідно вивчати культурно-історичними методами».
*Учення В. Вундта про жестову мову. Вплив жестів на перші форми письма – піктографію й ідеографію.
20