094709481ad3cbab8d5e8889627721d7IM_Navchal'no-metodichnij-posibnik_2015

*Мова – психофізична діяльність людини. Мова – це вираження думок, почуттів і бажань за допомогою членороздільних звуків.

*Питання синтаксису в концепції В. Вундта. Речення не поєднання слів або «уявлень», а навпаки – розщеплення на частини цілого психічного комплексу, що знаходиться у свідомості мовця.

4. Лінгвістичні погляди О. О. Потебні.

*Учення про слово: заперечення полісемії; ближче й дальше значення слова; проблема внутрішньої форми слова.

*Учення про граматичну форму слова.

*Синтаксичні погляди вченого.

Тема 10

Молодограматичний напрям у мовознавстві

1.Формування молодограматичного напряму.

2.Основні принципи молодограматичної школи.

3.Учення молодограматиків про мовні закони.

4.Семасіологічні дослідження молодограматиків.

5. «Основи порівняльної граматики індогерманських мов» К. Бругмана й Б. Дельбрюка – третя узагальнювальна праця

зіндоєвропейської компаративістики.

6.Значення молодограматичного напряму в історії мовознавства.

****

1. Формування молодограматичного напряму.

*Початок нового етапу в історії порівняльно-історичного мовознавства.

*Основоположники молодограматизму та його прихильники в інших країнах світу.

*Молодограматизм – новий напрям порівняльно-історичного мовознавства.

*Вузьке й широке розуміння терміна «молодограматизм».

*«Маніфест молодограматиків»: критика молодограматиками стану компаративістики на середину ХІХ ст. (недоліки в

21

дослідженні мови представниками порівняльно-історичного мовознавства попередніх років).

2. Основні принципи молодограматичної школи.

* Три програмні праці молодограматиків: «Морфологічні дослідження в галузі індоєвропейських мов» Г. Остгофа й К. Бругмана, «Принципи істориї мови» Г. Пауля, «Основи порівняльної граматики індогерманських мов» К. Бругмана та Б. Дельбрюка.

* Основні теоретичні положення молодограматиків.

-Історизм і психологізм – основні принципи молодограматиків.

-Мова – продукт психофізичної діяльності. Індивідуальне мовлення – основний об᾽єкт дослідження.

-Вивчення живих мов і діалектів.

3. Учення молодограматиків про мовні закони.

*Ґрунтовне вивчення фонетичних законів, їх характеристика.

*Принципи, на основі яких відбувається фонетичний розвиток

мов:

а) регулярні звукові зміни, які не знають винятків; б) аналогія; в) запозичення;

г) пізніші новотвори (неологізми).

*Пояснення винятків у звукових законах.

*Закон аналогії в ученні молодограматиків.

*Дія закону аналогії та його результати в процесі розвитку

мов.

*Поняття відносної та абсолютної хронології.

4. Семасіологічні дослідження молодограматиків.

* Види семантичних змін, визначені молодограматиками (спеціалізація, перехід загальної назву у власну, перехід власної назви в загальну, розширення значення слова, метафора, метонімія тощо).

5. «Основи	порівняльної граматики індогерманських мов»
К. Бругмана й	Б. Дельбрюка – третя узагальнювальна праця з

індоєвропейської компаративістики. Аналіз праці.

22

6. Значення молодограматичного напряму в історії мовознавства.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

МОВОЗНАВСТВО НАПРИКІНЦІ ХІХ – ХХ СТОЛІТТЯ

Тема 11

Нові мовознавчі напрями кінця ХІХ – початку ХХ ст.

1.Критика молодограматичної школи в мовознавстві.

2.Пошуки нового підходу до вивчення мови.

3.Соціологічний напрям у мовознавстві.

4.Неограматичний напрям у мовознавстві.

Додаткова література

1.Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию / Отв. Ред. С. Г. Бархударов: В 2 т. – М. изд-во АН

СССР, 1963.

2.Вандрієс Ж. Мова // Режим доступу: http://www.classes.ru/grammar/135.Zvegintsev/worddocuments/124. htm

3.Звегинцев В. А. Эстетический идеализм в языкознании.

К. Фосслер и его школа. М., 1956.

4.Крысин Л. П. И. А. Бодуэн де Куртенэ и отечественная социолингвистика // И. А. Бодуэн де Куртенэ. Ученый. Учитель. Личность: Доклады науч.-практ. Конф. «Лингвистическое наследие И. А. Бодуэн де Куртенэ на исходе ХХ столетия» / под ред. Т.М. Гртгорьевой. – Красноярск: Краснояр. гос. ун-т, 2000. –

С. 105 – 109.

5.Лафарг П. Язык и революция: Французский язык до и после революции / пер. С фр. А. А. Реформатского. – М.: Academia, 1930 // Режим доступу: http://kommunika.ru/?p=441

6.Фортунатов Ф.Ф. Избранніе труді: В 2 т . – М.: Госучпедгиз, 1956 – 1957.

23

7.Шухардт Г. Вещи и слова // Избранные статьи по языкознанию: Пер. с нем. / Ред., предисл. И примеч. Р. А. Будагова. – М.: Едиториал УРСС, 2000. – С. 23 – 55.

***

1. Критика молодограматичної школи в мовознавстві.

* Проблеми мовознавства у період межі століть. * Недоліки молодограматичної школи.

* Формування нових лінгвістичних шкіл і напрямів цього періоду.

2. Пошуки нового підходу до вивчення мови.

*Школа «слів і речей». Дослідження семантики. Загальнотеоретичні проблеми мовознавства у лінгвістичній діяльності Г. Шухардта. Учення про мовний розвиток. Теорія «мовної безперервності».

*Школа естетичного ідеалізму. Основні положення естетичної концепції мови Карла Фосслера – засновника Школи естетичного ідеалізму.

*Неолінгвістика. Погляди неолінгвістів на мову. Основний метод дослідження мови неолінгвістами (встановлення ізоглос).

3. Соціологічний напрям у мовознавстві.

*Передумови виникнення соціологічного напряму.

*Соціологічні погляди П. Лафарга в праці «Мова й революція»

*А. Мейє – основоположник соціологічного напряму.

*Типологія мовних змін А. Мейє (спонтанні зміни,

запозичення, субстрат).

*Загальнотеоретичні проблеми мовознавства, у тому числі й аналіз соціального функціонування мови в праці Ж. Вандрієса «Мова».

4. Неограматичний напрям у мовознавстві. 4.1. Казанська лінгвістична школа.

* Лінгвістична діяльність Бодуена де Куртене – основоположника Казанської лінгвістичної школи.

- Загальнотеоретичні погляди Б. де Куртене (учення про системність мови, учення про статику й динаміку, учення про причини мовних змін).

24

-Учення про фонему та морфему.

*Значення Казанської лінгвістичної школи в історії

мовознавства.

4.2. Московська лінгвістична школа.

* Лінгвістична діяльність П. Фортунатова – основоположника Московської лінгвістичної школи.

-Комапаративістські дослідження вченого.

-Учення про граматичну форму.

-Учення про граматичні класи слів.

-Морфологічна класифікація мов.

*Заслуги Московської лінгвістичної школи.

Тема 12

Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра

1.Ф. де Соссюр в історії мовознавства і

2.Ларингальна теорія Ф. де Соссюра.

3.«Курс загальної лінгвістики» Ф. де Соссюра.

4.Значення лінгвістичної діяльності Ф. де Соссюра в історії мовознавства.

Додаткова література

1.Будагов Р. А. Ф. де Соссюр в разных концепциях ХХ в. // Портреты языковедов ХIХ – ХХ вв.: Из истории лингвистических учений – М.: Наука, 1988. – С. 177 – 209.

2.Зализняк А. А. О «Мемуаре» Ф. де Соссюра // Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию / Под ред. А. А. Холодовича. – М.:

Прогресс, 1977. – С. 289 – 301.

3.Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики // Соссюр Ф. де. Труды

по языкознанию / Под ред. А. А. Холодовича. – М.: Прогресс, 1977. – С. 31 – 274.

***

1. Ф. де Соссюр в історії мовознавства.

*Стан мовознавчої науки на початок ХХ ст.

*Шлях Ф. де Соссюра до лінгвістики.

25

2. Ларингальна теорія Ф. де Соссюра.

*«Мемуар про початкову систему голосних в індоєвропейських мовах» – перша науковіа розвідка Ф. де Соссюра.

*Системність мови – основа «Мемурів».

*Структура індоєвропейського кореня в «Мемуарах» Ф. де Соссюра.

*Ларингальна теорія Ф. де Соссюра та її підтвердження в хеттських пам᾽ятках через півстоліття.

3.«Курс загальної лінгвістики» Ф. де Соссюра.

*Соссюрівські лінгвістичні антиномії.

*Протиставлення мова й мовлення, ознаки кожного явища. Поняття лінгвальної діяльності.

*Розмежування зовнішньої та внутрішньої лінгвістики.

*Синхронія та діахронія в ученні Ф. де Соссюра.

*Системний характер мови. Ознаки й докази системності мови. Два типи відношень між елементами мовної системи (синтагматичні й асоціативні (останні в сучасній лінгвістиці визначаються як парадигматичні) .

*Теорія лінгвістичного знака. Мова як знакова система. Властивості мовного знака.

*Учення про значущість мовного знака.

4. Значення лінгвістичної діяльності Ф. де Соссюра в історії мовознавства.

Тема 13

Структуралізм – провідний напрям

улінгвістиці 1920 – 1960 рр.

1.Виникнення структуралізму. Загальні риси структуральних шкіл.

2.Празький лінгвістичний гурток.

3.Копенгагенський структуралізм.

4.Американське мовознавство.

26

Додаткова література

1.Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики: Краткий очерк. – М: Просвещение, 1966. – 305 с.

2.Ахманова О. С. Глоссематика Луи Ельмслева как проявление упадка современного буржуазного языкознания // Вопросы языкознания, 1953. – № 3. – С. 25 – 47.

3.Белый В. В. Американская дескриптивная лингвистика // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. – М.: Наука, 1977. – С. 158 – 203.

4.Булыгина Т. В. Пражская лингвистическая школа // Основные направления структурализма. – М.: Наука, 1964. – С. 46 – 126.

5.Звегинцев В. А. Глоссематика и лингвистика // Новое в лингвистике. Вып. 1. – М.: Изд-во иностр. лит., 1960. – С. 229 – 234.

6.Кибрик А. Е. Э. Сепир и современное языкознание // Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М.: Прогресс, 1993. – С. 5 – 22.

7.Мельничук А.С. Глоссематика // Философские основы зарубежных направлений в языкознании. – М.: Наука, 1977. – С. 125 –158.

8.Пражский лингвистический кружок: Сборник статей. – М.: Прогресс, 1967. – 560 с.

9.Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М.: Прогресс, 1993. – 656 с.

***

1. Виникнення структуралізму. Загальні риси структуральних шкіл.

*Структуралізм – новий мовознавчий напрям, який розглядає мову як чітко структуровану знакову систему і прагне до суворого (наближеного до математичних наук) формального її опису.

*Основні школи структуралізму та їх представники: Празька лінгвістична школа (функціональна лінгвістика); Копенгагенська

лінгвістична школа (глосематика); Аамериканський структуралізм (дескриптивізм).

* Загальні положення структуралізму.

27

*Періодизація структуралізму: ранній структуралізм (30-40-і р.

ХХст.), пізній структуралізм (50-70-ті р. ХХ ст.), постструктуралізм (60-ті рр. – кінець ХХ ст.).

2. Празька лінгвістична школа.

*Поняття мовної функції – важливе положення в концепції Празької лінгвістичної школи.

*Учення про актуальне членування речення. Вілем Матезіус – основоположник функціонального синтаксису. Засоби актуального членування речення.

*Створення фонології як лінгвістичної дисципліни. Праця М. С. Трубецького «Основи фонології». Поняття нейтралізації фонемних опозицій.

*Фонема як пучок диференційних ознак.

*Увчення про мовні опозиції.

*Типологічне вивчення мов представниками ПЛШ.

*Поняття мовного союзу.

3. Копенгагенська лінгвістична школа (глосематика), або Датський структуралізм.

*Л. Єльмслев – глава Копенгагенської лінгвістичної школи. Термін «глосематика» й поняття глоси.

*Своєрідне учення про мовний знак у концепції глосематиків.

*Розвиток соссюрівської антиномії «мова й мовлення» в концепції л. Єльмслева.

*Загальна оцінки глосематики.

4.Американський структуралізм

4.1. Американське мовознавство 1920-1930 рр. – І-й етап дескриптивної лінгвістики.

*Характерні риси американського мовознавства ХХ ст.

*Лінгвістичні погляди Ф. Бóаса.

*Загальнотеоретичні погляди Е. Сепіра.

*Теорія лінгвістичної відносності Б. Уорфа.

*Л. Блумфілд – основоположник дескриптивної лінгвістики.

4.2.Американське мовознавство кінця 1930 – 1950 рр. – ІІ-й етап дескриптивної лінгвістики.

*Послідовники Е. Сепіра та Л. Блумфілда. Дистрибутивний метод у мовознавстві.

28

* Криза дескриптивної лінгвістики. Розробка методики аналізу за безпосередніми складниками.

* Трансформаційний метод. Генеративна граматика Н. Хомського.

5. Досягнення й недоліки структуралізму.

29

Основна література

1.Алпатов В. М. История лингвистических учений. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 368 с.

2.Амирова Т. А. История языкознания: Учеб. пособие для студ.

высш. учеб. заведений / Т. А. Амирова, Б. А. Ольховиков, Ю. В. Рождественский; Под ред. С. Ф. Гончаренко. – 2-е изд.,

стер. – М.: Академия, 2005. – 672 с.

3.Березин Ф. М. История лингвистических учений. – М.: Высшая школа, 1984. – 319 с.

4.Звегинцев В. А. История языкознания ХІХ – ХХ веков в очерках

иизвлечениях. – М.: Просвещение, 1964. – Ч.1. – 466 с.; 1965. – Ч. 2. – 495 с.

5.Кобилянський Б. В. Короткий огляд історії мовознавства. – К.: Радянська школа, 1964. – 154 с.

6.Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство. – К.:

Вища школа, 1985. – 215 с.

7.КодуховВ.И.Общееязыкознание.–М.:Высшаяшкола,1974.–304с.

8.КондрашовН.А.История	лингвистических учений. – М.:
Просвещение,1979.– 174с.

9.КочерганМ.П.Загальнемовознавство.–К.:Академія,2008.– 464с.

10.Лоя Я. В. История лингвистических учений. – М.: Высшая школа, 1968. – 308 с.

11.Симашко Т. В. История лингвистических учений: античность,

средневековье: учеб. пособие для студентов вузов / Т. В. Симашко; Помор. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. – Архангельск, 2001. – 215 с.

12. Шулежкова С. Г. История лингвистических учений: учеб. пособие / С. Г. Шулежкова. – 4-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2008. – 408 с.

30