Iз «Споминів» Вікентія Шандора:

ЯК ГЕРМАН ГЕРIНГ ХОТIВ СОБI КУПИТИ ШЕНБОРНСЬКI МАЄТКИ

В урядових колах Карпатської України було вiдомо про велике зацiкавлення фiрми Германа Герiнга в Нiмеччинi маєтком Шенборна-Бухгайма. Берлiн намагався дiстати маєток легальним шляхом вiд уряду Августина Волошина.

У листопадi 1938 року пiд журналiстським прикриттям «Берлiнер Тагблат» в Карпатську Україну приїхав представник Мiнiстерства закордонних справ Нiмеччини д-р Гофман. Вiн висловив бажання вiдвiдати маєток Шенборна. Разом із представниками уряду нiмець побував на двох великих лiсових пiдприємствах — «Сольвi» i «Латорицi». Особливо його зацiкавила суха дестиляцiя дерева. Увечерi гостя прийняла графиня Шенборн-Бухгайм, яка детально розповiла про своє господарство.

У лютому 1939 року в Берлiнi побував мiнiстр Карпатської України Юлiан Ревай. Вiн повiдомив, що уряд Нiмеччини у випадку проголошення карпатоукраїнської незалежностi надасть позику у десять мiльйонiв марок. Але щоб зацiкавити нiмецький капiтал, необхiдно продати маєток графа Шенборна фiрмi Германа Герiнга.

Однак, уряд Августина Волошина поставився до цiєї пропозицiї негативно, i бiльше вона не обговорювалася. Оскiльки доля Карпатської України для Нiмеччини вже була вирiшена, очевидно, йшлося передовсiм про те, щоби законно отримати у свої руки власнiсть Шенборна ще до окупацiї краю Угорщиною. Нiмцi таким чином хотiли випередити угорських конкурентiв.

А 10 мiльйонiв марок обiцяної позики була на той час вельми незначною сумою. Ймовiрно, це була просто пастка, аби дешевим способом отримати маєток Шенборна-Бухгайма у свою власнiсть. Проте уряд Августина Волошина у неї не втрапив.

Вивчення краєзнавчого потенціалу закарпатського музею м. Ужгород

Закарпатський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у м. Ужгороді (Закарпатська область, Україна), найбільше зібрання пам'яток з історії, етнографії і культури в цілому Українського Закарпаття, міститься у приміщенні Ужгородського замку.

Музей заснований 1945 року як Народний музей Закарпатської України, від 1946 року прибрав сучасну назву — Закарпатський краєзнавчий музей. Основу його зібрки склали колекції Ужгородського земського музею (заснований 1929 року) та інших музейних осередків краю.

Від 1947 року Закарпатський краєзнавчий музей розміщується в Ужгородському замку — пам'ятці архітектури ХІІІ — XVIII століть.

Починаючи з 1950 року до складу закладу ввійшов Мукачівський музей ім. т.Легоцького.

До структури музею на правах відділень-філій входять: меморіальні будинки–музеї народних художників України Ф.Манайла та А.Коцки.

Від 1991 року при музеї функціонує Центр вивчення народної музичної культури Карпат.

Вже за незалежності України Закарпатському краєзнавчому музею було надано державний статус — відповідно до Постанови КМУ від 2 лютого 2000 року № 209 заклад віднесено до переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, цією ж постановою затверджено структуру закладу: Закарпатський краєзнавчий музей (вул. Капітульна, 33, м. Ужгород 294000)

Історичний фонд

Серед них — цінні археологічна збірка, зокрема одна з найбільших в Україні колекцій бронзових виробів переважно ХІІІ–ХІІІ ст.ст. до н. е. (бл. 3 тис. одиниць), пам'ятки нумізматики (бл. 12 тис. одиниць), холодна й вогнепальна зброя XIV — поч. ХХ ст.ст., рідкісні рукописи XIV–XVІІ ст.ст. («Мукачівський псалтир» XIV ст., «Королівське Євангеліє» 1401 року та ін.), слов'янські стародруки XVІ–XVІІ ст.ст., унікальні колекції народних музичних інструментів, одягу й вишивок Закарпатської України, історичні документи тощо.Також тут зберігаються історичні пам'ятки переломних в історії краю 1918-1919,1938-1939,1944-1945,1989-1991 та наступних років.

Природничий фонд

Чимало вартісних експонатів у фондах та експозиціях природознавчого характеру.Це,зокрема,скам'янілий скелет риби-тунця,вік якої становить 46млн.років,скам'янілі залишки морських їжаків,молюсків,кістки та зуби мамонта,печерного ведмедя,гігантського оленя,зубра,одна з найбільших в Україні колекція чучел птахів та звірів,чисельні колекції гербаріїв і т.д.

Наукова бібліотека

У науковій бібліотеці музею знаходиться близько 20 тисяч томів цінної краєзнавчої літератури,більша половина яких-видання дорадянського періоду.

Експозиції

В експозиції відділу природи подано фізико-географічну характеристику Закарпатської області,дані про гори,ліси,гірські перевали,водну систему,ландшафтні зони,флору і фауну,охорону пам'яток тощо. У першому залі привертають увагу рельєфна карта Закарпаття,розділи про клімат і ґрунти краю,зрізи найпоширеніших дерев,діорама «Дубовий ліс»,біогрупа «Крижень-Погонич-Чирок-Тріскунок» та інше. Наступний зал вводить в багатий світ птахів,звірів і риб.Тут розташовані діорами «Буковий ліс»,«Бурий ведмідь»,біогрупи «Бугай»,«Норки»,«Фазани»,«Куниця кам'яна»,«Болотяна сова»,«Дятел»,«Лиска»,«Лелека білий».Також тут об'єднано в окремий розділ їстівні та отруйні гриби,а також різні рослини.

Експозиція відділу археології

Експозиція відділу археології розміщена у трьох залах.У першому подано відомості про відомих дослідників старожитностей Закарпаття Йосипа Янковича,Ярослава Бема,Елемира Затлукала,Петра Сову,Федора Потушняка,Маркіяна Смішка,Василя Бідзілю,Тиводара Легоцького.Тут же експонуються архівні матеріали й археологічні знахідки останнього.Експонати другого залу висвітлюють тему «Закарпаття в епоху давнього кам'яного віку-палеоліту».В експозиції експонується діорама найдавнішої в Україні королевської стоянки,кам'яні вироби,череп і роги гігантського оленя,подана карта основних палеолітичних і мезолітичних пам'яток краю. В третьому залі експозиція «Закарпаття в епоху нового кам'яного віку-неоліту».Тут експонуються вироби з каменю та мальовнича кераміка.

Експозиція відділу історії та культури Закарпаття

Експозиція «З історії Ужгорода та Ужгородського замку» знаходиться на другому поверсі головного корпусу замку.У ній представлені пам'ятки давньокам'яного і новокам'яного віку,фрагменти кераміки мідного віку ,наконечник списа епохи бронзи з Радванки,глиняний посуд залізного віку Замкової гори.Також експонується слов'янська урна Празької культури VI-VII ст.н.е та слов'янські пам'ятки Замкової гори ІX-XII ст.

Окремий розділ становлять цінні пам'ятки,які висвітлюють історію Ужгорода ХVI-ХVIIІст.Це,зокрема,фрагменти кахлів із зображенням герба довголітніх володарів міста й замку-Другетів,вивіски Ужгородського цеху чоботарів і зброярського цеху ХVIIІст.,цехівка Ужгородського цеху шевців ХVIIІст.,різьблена цехова скринька ХVIIст.,дерев'яна форма ХVIст.,для виготовлення медівника,висячі замки,ключі ХVIІ-ХVIIІст.,герб Ужгорода та ін.

В іншому розділі експозиції привертають увагу кінська збруя,шпори,порохівниця,сокири,підкови,люльки,ключ Ужгородського замку ХVIIст.,нагрудник лицарів із зображенням Богоматері з немовлям,шкіряна мисливська сумка й орнаментована баклага та різьблені люльки ХVIIІст.,пояс шкіряний і металева коробка для тютюну ХVIIст.,фокоші декоративні ХVIІ-ХVIIІст.,кираса і шолом воїна ХVIIст.,гарматні залізні ядра ХVIIст.,тощо. Також тут можна побачити зброю куруців ХVIІ-ХVIIІст.(меч, шабля, булава, кремнієвий пістолет), монети періоду визвольної війни 1703-1711 рр., книги ХVIIІст., бронзовий рельєф керівника визвольної війни Ференца Ракоці ІІ і його соратників, портретне зображення володаря Ужгородського замку Міклоша Берчені та ін.