РОЗДІЛ 1. Давня історія України

Найдавніша історія людства ще недостатньо досліджена, багато пи­тань залишається невирішеними. Первіснообщинний лад був першою фо­рмою людського співжиття. Цей період охоплює час від появи людини до ранньофеодального суспільства. Характерними рисами первіснообщинно­го ладу були:

- Низький рівень виробничих сил в економіці;

- В соціальній сфері - общинна рівність у розподілі, кочове життя;

- У політичній сфері - відсутність експлуатації, класів, держави;

- У ідеології - язичництво - віра в богів: Вогню, Сонця, Дощу.

Про життя людей первіснообщинного ладу ми дізнаємося з археологічних розкопок. Завдяки знахідкам в Ефіопії, Кенії, Танзанії початок історії людства можна датувати близько 3 млн. років від наших днів. Залеж­но від матеріалу знарядь праці вчені розділили найдавнішу історію людст­ва на кілька епох.

I. Кам'яна доба (від появи людини до III тисячолітгя до нашої ери

II. Бронзова доба (ЇЇІ-І тисячоліття до нашої ери)

Ш. Залізна доба (І тисячоліття до нашої ери -1 століття нашої ери)

1. Кам'яна доба

Палеоліт ( від грецьких слів "палайос" - стародавній і "літос" - ка­мінь, поділяється в свою чергу на:

- Ранній палеоліт - від появи людини до 150 тис. років тому ;

- Середній палеоліт - 150-35 тис. років тому; * Пізній палеоліт - 35-11 тис. років тому;

- Мезоліт - 10-6 тис. років тому

- Неоліт - 6-4 тисячоліття до н.е.

На території України первісна людина з'явилася приблизно мільйон років тому.

І, Найдавніші стоянки первісних людей раннього палеоліту (150 тис. рокдв тому) знайдені в Україні поблизу села Лука-Врублевецького під Ка-мянець-Подільським, біля м.Амвросіївки на Донеччині, с. Королеве на За­карпатті. Всього було знайдено біля 30 стоянок. Серед знайдених предме­тів переважали скребла, рубила, гостроконечники з каменю. В цей час зароджуються колективи для спільного полювання й спорудження найпрос­тіших жител.

Створюються первісні стада людей, перші форми людських об'єднань за принципом кровнолюдинних зв'язків.

II. У часи середнього палеоліту - 150 - 35 тис. років тому первісні люди продовжували заселяти Україну. Найдавніші стоянки цього періоду знайдені у печері Кіїк Коба неподалік від Сімферополя, Антонівка на Донбасі, Молодово на Дністрі - всього біля 200 стоянок. Вирішальним для подальшого розвитку людини було винайдення близько 100 тис. років то­му вогню.

III. Докорінно змінилося життя людей на території України в часи піз­нього палеоліту - 35-11 тис, років тому. Центральною подією цієї доби стало завершення процесу фізичного розумового формування людини сучасного, типу - Ното §аріеп8 (гомо сапієнс). Цю людину за місцем першої знахідки ЇЇ кісток у гроті Кро-Маньйон (Франція) називають кроманьйонцем.

В Україні виявлено понад 800 житлових пам'яток цього періоду. Наивідомшп з них: Радомишльська стоянка на Житомирщині, Мізинська Чернігівщині, Гінцівська на Полтавщині, Мижиріцька на Канівщині. У поселеннях пізнього палеоліту проживало від 25 до 70 чоловік. Середня тривалість життя становила 20-23 роки. На всій території України тоді проживало не більше 25 тисяч людей.

В часи пізнього палеоліту змінилися суспільні форми людського співжиття. Замість примітивного первісного стада з'являється рід -об'єднання кровних родичів по материнській лінії. На чолі з жінкою (мат­ріархат) заборона шлюбних відносин всередині роду змушувала людей встановлювати контакти з представниками інших родів. Відбувалося об'єднання родів у племена.

Почалося утворення первіснообщинного родоплемінного ладу. На цьому етапі техніка виготовлення знарядь праці досягла значкях успіхів. Кроманьйонці виготовляли кам'яні різці, ножеподібні пластини, наконечни­ки списів, дротики тощо. Житло споруджували на зразок чуму чи яранги, а також землянки і напівземлянки, використовуючи дерево, кістки Й шкури великих тварин. Так на будівництво трьох жител та обладнання багаття у поселені Межиріч біля Канева було використано 1753 кістки мамонта.

В цей час виникли давні форми релігійних вірувань:

анімізм - культ предків і вшановування померлих;

магія - віра в те, що закликаннями та обрядами можна вплинути на хід подій;

тотемізм - віра в спільного для конкретного колективу предка із сві­ту тварин чи рослин;

фетишизм - поклоніння предметам неживої природи.

В цю епоху починається процес виникнення трьох основних рас: єв­ропеоїдної, негроїдної, монголоїдної.

Помітного розвитку набуло духовне життя людей цього періоду.

IV. Мезоліт (10-6 тис, років тому)

У цей період середнього кам'яного віку розтанув останній льодовик на території Європи. Остаточно сформувався сучасний ландшафт, рослин­ний і тваринний світ. Встановився клімат близький до сучасного. Зміна умов життя призвела до встановлення складних знарядь праці. Були ство­рені вироби для обробки дерева - долото, сокира, тесло, нові знаряддя з кі­стки та дерева - ножі кинджали, списи з крем'яними пластинами, списи.

Винайдення лука й стріл - стало центральною подією цього періоду, бо завдяки їм дичина стала постійною їжею, а полювання - однією зей праці. У цей період почали приручати диких тварин, насамперед а потім свиней. Риболовство займало важливу роль у житгєддяльн дини. Були винайдені гачки, сіть з поплавками, човни, видовбані плоти зі зв'язаних колод тощо. У період мезоліту почалася корінна пере дова родових і сімейних стосунків. Зростає економічна роль парної сім'ї

Стоянки мезолітичної епохи виявлені у багатьох місцях Східної Єв­ропи. В Україні їх понад 1000. Цікавою пам'яткою цієї доби є печера поб­лизу с. Баламутівка на Буковині, стіни якої розмальовані зображеннями людей та звірів, мисливців, танцюючих чаклунів. Відомі також стоянки Журавська на Чернігівщині, Гребенківська на Одещині, Фатьма-Коба і Мурзак-Коба в Криму та інші.

V. Неолітична революція. Неоліт ( VI - IV тис, до н.е.). Новий кам'яний вік протягом цієї доби в житгі людства відбувся якісний поворот від збирання дарів природи й примітивного полювання, люди перейшли до обробітку землі й розведенню свійських тварин. Британський вчений Г. Чайлд невипадково назвав цей процес неолітичною революцією.

В Україні археологи виявили майже 500 осередків життя періоду не­оліту. Найвідомішими пам'ятками неолітичної культури є Кам'яна могила поблизу Мелітополя, с Микільська Слобідка на Київщині, с. Бондариха на Сіверському Дінці, с. Сокільця Винницької області тощо. Неолітична ре­волюція характеризується такими рисами:

1. Перехід до осілого способу життя, який обумовив заняття земле­робством і скотарством. Такий стан життя давав змогу мати запас харчів і

будувати постійне житло.

2. Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення зна­рядь праці. Люди цього періоду почали робити крем'яні сокири, великі ножі, наконечники списів з двобічною обробкою, леза та долото, навчили­ся шліфувати, свердлити й розпилювати вироби.

3. Виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів. В цей час виникає виробництво керамічного посуду, прядіння, а згодом і ткацтво.

4. Суттєві зрушення відбулися в демографічній сфері. Унаслідок по­ліпшення харчування подовжилася тривалість життя людини. В середньо­му її вік становив уже ЗО - 32 роки, середній зріст 170 см, а вага 75 кг. Лю­ди мали світле волосся. Населення землі зростає з 5 до 80 млн. чоловік.

5. Свійські тварини стали використовувати як тяглову силу.

Отже в період неоліту зародилась селянська цивілізація яка незаба-ом стала панівною в Європі і Україні.

X Енеоліт (IV - ДІ тис, до н. є.). Трипільська культура. Перехідним зм від кам'яного періоду до металічного був енеоліт - мідно -ам яний вік коли поряд з кам'яними почали виробляти знаряддя праці з міді. Найвищого розвитку в цей період досягло осіле населення Правобе­режної України, Молдови у Межиріччі, Дніпра і Дністра. Люди навчалися обробляти мідь. Згодом з'явилися копальні мідної руди на Донбасі. В ене­оліті відбувається перший великий суспільний поділ праці в основі якого лежало виділення пастуших племен.

Тяжіючи до осілості, землероби винайшли рало, змайстрували стіл, склали піч, побудували великі укріплені поселення, а скотарі приручили коня, експлуатували колісний транспорт, удосконалювали зброю.