Практичне заняття №1.-

“Структура дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості організації їх роботи. Статистичні показники роботи. Групи здоров`я дітей”

КОРОТКИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ

Етапи медичного обслуговування дітей:

1. В умовах міста: |

- дільничний лікар-педіатр;

- сімейний лікар;

- консультація спеціалістів вузького профілю та обстеження в діагностичних кабінетах;

- стаціонарне обстеження і лікування в міських лікарнях;

- обласні лікарні;

- республіканські лікарні;

- міжобласні, республіканські спеціалізовані центри.

2. В умовах сільської місцевості:

   • фельдшерсько-акушерський пункт;

   • сільська амбулаторія;

   • дільнична лікарня;

   • санаторії матері і дитини;

   • пансіонати;

   • поліклінічна допомога на курортах.

3. Реабілітаційне лікування дитячого населення - забезпечення медичної допомоги дітям від народження 18 років.

Структура дитячих лікувально-діагностичних закладів.

Дитяча поліклініка

• реєстратура;

• фільтр з боксами та ізолятор;

• кабінет здорової дитини;

• кабінети педіатрів та інших спеціалістів;

• кабінет щеплення;

• кабінет інфекційних захворювань;

• відділення відновного лікування;

• лікувально-діагностичні кабінети: рентген-кабінет, лабораторія, кабінет функціональної діагностики, процедурні;

• кабінет медичної статистики;

• відділення прийому та виписки хворих.

2.Основні структурні підрозділи стаціонару лікарні:

• лікувальні відділення;

• лікувально-діагностичні відділення;

• допоміжні відділення та служби;

• адміністративно-господарська служба.

З.Види дитячих лікарень:

• багатопрофільні;

• спеціалізовані (інфекційні, туберкульозні, психіатричні, відновного лікування).

4. Особливість лікувальних відділень у великих стаціонарах:

• для хворих новонароджених дітей;

• спеціалізовані дитячі відділення (отоларингологічне, очне, хірургічне, неврологічне тощо);

• реанімаційне відділення для новонароджених.

5. Особливості організації роботи відділень в дитячих стаціонарах:

• можливість перебування матері з хворою дитиною;

• принцип одночасного заповнення палат;

• передбачення у відділеннях їдалень, кімнат для ігор, шкільних занять;

• наявність педагогів-методистів.

Робота дільничного педіатра

Напрямки і обсяг роботи дільничного педіатра

Форми роботи	Обсяг
профілактична робота	Профілактичні заходи по охороні плода і новонародженого. Динамічне спостереження за дітьми І і II груп здоров'я. Профілактика рахіту, гіпотрофії, анемії. Організація раціонального вигодовування. Підготовка дітей до вступу до ДДЗ і школи. Організація комплексних диспансерних оглядів.
Лікувальна робота	Надання медичної допомоги дітям, що гостро захворіли.
Організаційна робота	Диспансерне спостереження за дітьми ІІ-У груп здоров'я. Аналіз і планування роботи. Робота з медичною документацією. Робота з дільничною медичною сестрою. Контроль за диспансеризацією лікарями-спеціалістами. Планування і проведення профщеплень.
Протиепідемічна робота	Спостереження за хворими з інфекційною патологією вдома і їх лікування, при необхідності - госпіталізація. Реєстрація інфекційних захворювань (термінове повідомлення в СЕС). Робота у вогнищі інфекції і ізоляція хворих, спостереження за контактними і реконвалесцентами, зняття їх з обліку. Робота з санактивом. Санітарна освіта.
Санітарно-просвітня робота	Заняття на курсах підвищення кваліфікації. Впровадження передових форм роботи.
Підвищення кваліфікації	Курси підвищення кваліфікації. Самоосвіта.
Якість роботи дільничного лікаря педіатра
1. Розподіл дітей 1-го і 2-го року життя за групами здоров'я. 2. Кількість хворих на диспансерному обліку. 3. Процент дітей 1-го року життя, що знаходились на грудному вигодовуванні до 4 міс. 4. Охоплення дітей профілактичними щепленнями. 5. Кількість скарг населення. 6. Розходження діагнозів поліклініки і стаціонару

Поняття про здоров'я дітей.

Визначення по ВООЗ: «Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад».

Критерії оцінки здоров'я:

- наявність чи відсутність хронічних захворювань;

- досягнутий рівень фізичного (за регіональними даними) та нервово-психічного розвитку;

- ступінь гармонійного розвитку дитини;

- рівень функціонального стану основних систем організму;

- ступінь резистентності організму до несприятливих впливів довкілля.

Групи ризику – це діти II групи здоров'я, у яких ще відсутня хронічна патологія, але наявні різноманітні функціональні та морфологічні відхилення, що зумовлюють по­тенційну можливість погіршення здоров'я.

Види груп ризику:

• по виникненню патології ЦНС;

• по внутрішньоутробному інфікуванню;

• по розвитку трофічних порушень;

• по виникненню анемії;

• по виникненню бронхолегеневої патології;

• по розвитку вроджених вад;

• група соціального ризику.

Заходи в групі ризику:

• в групі ризику - спостереження за індивідуальним планом;

• проведення додаткових лабораторно-діагностичних обстежень;

• організація широкого комплексу лікувально-оздоровчих заходів.

Комплексна оцінка стану здоров'я дітей дозволяє умовно розподілити їх на групи здоров'я.