Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема 1_ТДП.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
11.07.2019
Размер:
256.51 Кб
Скачать
  1. Поняття та завдання предмету тдп

Самостійність будь-якої науки визначається двома факторами: а) предмет науки; б) метод науки.

Предмет науки – явище, що досліджується певною наукою або ж сторона (аспект) цього явища.

Предмет ТДП складають загальні закономірності виникнення, функцонування та розвитку держави і права.

Закономірності – стійкі характеристики певного явища, які визначають його сутність та взаємодію з іншими явищами.

Преметом ТДП є три рівні закономірностей:

  1. – закономірності виникненя держави і права визначають на якому етапі розвитку суспільства виникають держава та право, а також причини їх виникнення.

  2. – закономірності функціонування держави та права визначають яким чином діють елементи державно-правового механізму і яким чином вони впливають на суспільні відносини.

  3. – закономірності розвитку (вдосконалення) виявляють необхідності вдосконалення держави та права, а також визначають перспективи їх розвитку.

Характеризуючи предмет ТДП необхідно розрізняти загальні закономірності та специфічні закономірності держави та права.

Загальні закономірності – характеризують державу та право як суспільні категорії, тому вони вимагають врахування знань філософсьго, історичного, політологічного характеру.

Призначення ТДП у цьому процесі полягає в узагальненні цих знань та надання їм юридичного характеру.

Специфічні закономірності – характеризують державу та право як юридичні категорії тому засновуються на знання, які формує ТДП.

Предмет ТДП характеризують певні особливості, що вказують на самостійність цієї науки.

Особливості предмету ТДП:

  1. Оскільки держава і право функціонують в межах суспільства та впливають на його розвиток, то предмет ТДП – це закономірності функціонування суспільства, які впливають на процес діяльності і вдосконалення держави та права. Саме такий характер мають закономірності демократії, розвитку економічної системи та національно-культурні традиції;

  2. Оскільки основу функціонування суспільства складають економічні відносини, які обумолюють діяльність держави і права, та самі регулюються цими категоріями, то предметом ТДП є закономірності взаємовпливу та взаємодії економіки, держави та права. З однієї сторони, визначення способів впливу економіки на державу є важливим для характеристики типу держави та праворозуміння, а з іншої – рівень упорядкування економічних відносин правом визначає ефективність діяльності держави та права;

  3. Оскільки держава та право є структурними елементами більш широких систем, до яких вони належать, то предметом ТДП є дослідження місця держави в політичній системі суспільства, а також місця права в системі засобів соціального регулювання шляхом дослідження функціонального призначення держави та права, а також їх взаємодії з іншими елементам цих систем;

  4. Оскільки держава та право функціонують як самостійні категорії, кожна з яких має самостійне значення, а в процесі регулювання суспільних відносин вони взаємодіють, то предметом ТДП є закономірності, що характеризують державу та право окремо, і ті закономірості, які притаманні їм одночасно;

  5. Оскільки метою створення держави та права є регулювання суспільних відносин шляхом впливу на поведінку конкретних суб’єктів, то предметом ТДП є вивчення тих категорій, що вказують на належність права чи обовязку певному субєкту. Такими категоріями є правовідносини, суб’єктивне право, юридичний обов’язок, законність, правомірна поведінка, правопорушення, правова культура, правосвідомість та юридична відповідальність;

  6. Оскільки держава і право функціонують тривалий період часу та відчувають вплив різноманітних об’єктивних та суб’єктивних факторів, то предмет ТДП складають обєктивні закономірності держави і права, які не враховують вплив факторів національного, історичного та особистісного характеру;

  7. Оскільки держава і право є динамічними категоріями, що певним чином розвиваються та вдосконалюються, то предметом ТДП є вивчення шляхів розвитку держави і права, що відображаються у категоріях громадянського суспільства, соціальної та правової держави.

Теорія держави і права є самостійною юридичною наукою, що належить до загальнотеоретичного блоку та системи суспільних наук.

Призначення будь-якої науки визначається в процесі характеристики її функціонального призначення. Як правило, функціональне призначення науки є результатом аналізу її функцій, що характеризуються як напрямки її впливу на предмет дослідження.

Функції ТДП – напрямки науково-пізнавальної та навчальної діяльності, що характеризують сутність, зміст, соціальне призначення ТДП, її завдання та місце в системі наук взагалі, та юридичних наук зокрема.

Функції ТДіП характеризуються наступними ознаками:

  • Це напрямки наукової діяльності, метою якої є отримання знань про державу і право;

  • Це напрямки навчальної діяльності, що забезпечує формування професійних знань юриста;

  • Це напрямки фундаментальної діяльності, змістом якої є визначення сутності, структури та функцій держави і права;

  • Це діяльність, що характеризує теорію як самостійну науку;

  • Це напрямки діяльності, що характеризують соціальне призначення теорії;

  • Це напрямки діяльності, що визначають місце теорії в системі наукової діяльності взагалі та юридичної діяльності зокрема

Основні функції ТДП:

  1. Політична. Надає можливість визначити місце держави в політичній системі суспільства, а також охарактеризувати роль права, як засобу закріплення і забезпечення політичних рішень. Саме ця функція дає змогу визначити роль держави і права як засобу силового тиску на суспільство;

  2. Ідеологічна. Змістом є вироблення категорій та понять, що складають правову ідеологію, що є елементом правосвідомості та складовою частиною суспільної ідеології;

  3. Методологічна. Характеризується можливістю розробляти прийоми та способи дослідження, що характеризуються як методологія вивчення держави і права, а також категорій, що забезпечують системність та єдність юридичної науки;

  4. Інформаційна. Надання суб’єктам суспільних відносин певної інформації щодо їх правового становища та особливостей відповідальності в сфері права;

  5. Комунікативна. Забезпечує обмін інформацією між юридичними науками стосовно специфічних знань, що ними отримуються;

  6. Онтологічна. Встановлює можливість констатації певного стану розвитку держави;

  7. Еврістична. Надає можливість проаналізувати позитивний та негативний досвід розвитку державно-правових інститутів;

  8. Прогностична. Забезпечує можливість визначення перспектив та напрямків розвитку держави і права в майбутньому;

  9. Учбова. Можливість вивчення державно-правових категорій в межах курсу „Правознавство” в середній школі, „Основи правознавства” в неюридичних вищих освітніх закладах та їх спецкурсів в учбових закладах юридичного напрямку.