Iк кiнцю дi? розжеврю?ться бiльше.

К а т р я (якось непевно). Любиш? Ой!.. Кольнуло щось пiд серце!.. Дай

менi до тво?? щоки притулитись...

М и х а й л о (з страшною тривогою). Катре! Ти слаба! У тебе гарячка?

(Цiлу? ?? руки i грi? ?х духом).

К а т р я. Нi, нi! Не рушся... менi одлягло. Господи, як хороше, яке

щастя!! Я не переживу його... (Важко диха). Тепер уже не... одiрве...

нiхто мене... до само? смертi. Дiждалась-таки й я долi!

М и х а й л о (з жахом). Ти слаба! У тебе губи посинiли... Я побiжу за

лiкарем...

К а т р я. Нi, нi! Не пущу тебе! (Пригорта?ться). Раю мiй! Осьде ти!..

(Яку хвилину сидить у щасливiм забуттi, а далi раптом зрива?ться з мiсця).

Ой смерть моя! Да-вить мене пiд серце!

М и х а й л о (пiддержу? ??). Господи! Що з нею?

К а т р я (ламаючи руки). Ой!.. Давить, давить!.. Дух забива... Рятуйте

мене!!

М и х а й л о (хапа кухоль води). Напийся води... Тiтко Горпино! Хто

там?!

К а т р я (упуска кухоль; вирива?ться, кида?ться на авансцену).

Рятуйте!!! Михайло... я випила трутизну оту в шкляночцi... серце... ох!..

М и х а й л о. Атропiн? Пропав я!!. (Рве на собi волосся i кричить

несамовито). Хто там? Гей! Сюди!! Рятуйте!! Отру?лась!!

К а т р я (учепилась за Михайла, не пуска його). Не тiкай! Не тiкай!

Христа ради!! (З криком). Я не хочу вмирати!.. не хочу! (Непритомно рида).

Таке щастя!.. Не однiмайте од мене!! Я жити хочу! Михайло, рятуй мене!

М и х а й л о (примочу? ?й водою голову, приска). Катре моя! Що ти

наробила?! Через мене, проклятого!.. Гей!! Сюди!! (Держить Катрю, що

б'?ться в його руках, i стука в вiкно, аж вибива шибку). Хто в бога вiру?!

В И Х I Д Х

Тi ж iПашка.

П а ш к а (вбiга). Що тут таке?

М и х а й л о. Катря отру?лась..

П а ш к а (сплеснувши руками). Лишенько мо?! Там Дмитра ловлять...

Панський двiр горить... Мати ?? божевiльна бiга!

М и х а й л о. Бiжи зараз! Клич лiкаря, фельдшера..., Кожна хвилина

дорога... Рятуйте!

П а ш к а. Я за Павлом... вiн тут.

М и х а й л о. Клич його, Христа ради, зараз!

Пашка вибiга.

К а т р я. О!! Дай менi чим дихати... вогнем пече мене... каменюкою

давить... Смерть? Уже смерть? (Тиснеться до Михайла i божеволi?). Гуде!

Ух, гуде як!!. То виють уже... по мою душу летять... Не дай мене, Михайло!

Нiчого не бачу!! Де ти? Де ти? Ой страшно!

М и х а й л о (рида). Я тут, Катрусю! Боже мiй, зглянься!!

К а т р я (опускаючись на руках), 0-ох! Як же тяжко!! Ой!! Несила... не

можу вже бiльше... одпустiть мене!.. Смерть... смерть... (Несамовито

кида?ться на колiна). Мати божа!.. Прости менi... не дай мо?? душi!

(Хита?ться).

М и х а й л о (кида?ться, пiддержу?). Катрусю! Життя мо?!!

Опам'ятайсь!.. Павло прибiжить зараз! Виряту?!!

К а т р я (б'?ться на руках у Михайла). Холод пiд серце пiдступа...

туман застила очi... Михайло! Де ти? Не зникай! Ой!! (Витягу?ться на руках

у Михайла)..

Тим часом чути за вiкном голоси i тупотню.

М и х а й л о (спуска ?? на долiвку). Катре! Катре! (Припада до серця).

Не б'?ться? Умерла!! (Одскаку? в непритомнiм жаху на авансцену направо i

сто?ть каменем).

В И Х I Д XI

Тi ж, Дмитро, соцькi i люде.

Д м и т р о (вбiга на остатнiм словi). Умерла? Добив-таки! (На хвилину

остовпiв над трупом).

Тим часом соцькi i люде вриваються в хату.

Д м и т р о (вихоплю? ножа й кида?ться на Михайла). Здихай же, кате!!

С о ц ь к i i л ю д е (кидаються на Дмитра i крутять йому руки).

В'яжiть його!!

Д м и т р о (борсаючись). А! Iроди! Не дiждете! (Б'? себе ножем; але як

руки йому не вiльнi, то тiльки ранить).

С о ц ь к i. Однiмайте ножа!

Сцена така: направо - Михайло, скам'янiлий; налiво - група з

окровавленим Дмитром; посерединi - труп Катрi.

В И Х I Д XII

Тi ж i Павло.

П а в л о (одчиня раптом дверi, з жахом зиркнувши округ). Так така,

паничу, ваша поезiя?!

Завiса тихо спада