Японсько-китайські відносини
(довідка)
Відносини між Японією та Китаєм - найпотужнішими в економічному та політичному плані азіатськими країнами - є визначальними для загальної ситуації в АТР, а також суттєво впливають на розстановку сил у світі, зважаючи на їх високу роль та авторитет в системі міжнародних відносин. На даному етапі вони залишаються досить складними, що пояснюється наявністю цілого комплексу невирішених двосторонніх проблем, у тому числі історичних, які вже тривалий час існують між країнами.
Стосунки між країнами набули нестабільного характеру не в останні роки. У цьому зв’язку, в якості визначальних факторів лінії поведінки держав по відношенню одна до одної можна назвати близьке територіальне розташування та прагнення відігравати роль лідера в Азіатсько-тихоокеанському регіоні у післявоєнній історії. У багатьох випадках це є і причиною виникнення завуальованого протистояння між країнами, яке під впливом зовнішніх факторів іноді набирає чітких обрисів.
У цілому, комплекс двосторонніх проблем між Японією та Китаєм можна розглядати у декількох площинах. Перша пов’язана з давнім минулим, коли мілітаристська Японія встановила колоніальний режим на території Китаю. Події тих часів тісно переплітаються із сьогоденням та безпосередньо відображаються на сучасних відносинах двох країн.
Незважаючи на закріплену в конституції Японії відмову від застосування військової сили, тривога Китаю ґрунтується на тісній військовій співпраці Японії із США та розширенні повноважень Сил самооборони (за ствердженнями вищого керівництва Японії, згадані рішення приймались під впливом зовнішньополітичних обставин – в основному, з причини зростання загрози з боку Північної Кореї та необхідності підтримки стратегічного партнера – Сполучених Штатів).
Японія, зі свого боку, традиційно опікується правами людини в КНР, різко критикує Пекін за нарощування військової сили і неприховані зазіхання вирішити „тайванську проблему” за допомогою військової сили.
Територіальні проблеми
Як і раніше, точиться суперечка навколо спірних територій у Східнокитайському морі за групу островів, які в Японії називають Сенкаку, а в КНР - Дяоюй. Токіо неодноразово заявляв про можливість ескалації напруженості у стосунках із КНР у зв'язку з початком розробок китайською нафтогазовидобувною компанією газових родовищ у Східнокитайському морі. При цьому багато японських політиків висловлюють впевненість, що розробки родовищ повинні захищати японські військові кораблі берегової охорони. Також, на їх думку, варто посилити військово-морське угруповання на південних та південно-західних кордонах країни. В останні роки Токіо і Пекін неодноразово обмінювались різкими заявами з цього приводу.
Увага! Острова Сенкаку є спірною територією між Японією і Китаєм. Пекін і Токіо до цього часу не можуть визначити проходження кордону між винятковими економічними зонами у районі островів, акваторія яких багата запасами нафти та газу. Японія наполягає на проходженні лінії кордону посередині водного простору, КНР - на переміщенні цієї лінії ближче до японського узбережжя. Японія стверджує, що займає острови з 1895 року, а у Пекіні нагадують, що на японських картах 1783 і 1785 років вони позначені як китайська територія. Після Другої світової війни острова перебували під контролем США та були передані Японії у 1972 році. На Тайвані і у континентальному Китаї вважають, що Японія втримує острови незаконно.
Свого апогею територіальна суперечка сягнула 7 вересня ц.р., коли службою берегової охорони Японії було заарештовано капітана китайського риболовецького судна, яке, нібито, здійснювало промисел у районі островів Сенкаку. Капітан судна також звинувачувався у виявленні непокори представникам японської влади, наслідком чого стало пошкодження бортів двох японських патрульних суден.
В умовах зростання напруженості у відносинах між двома країнами, Японія звільнила капітана китайського риболовецького судна, але ситуація у двосторонніх відносинах залишається вкрай вибухонебезпечною. До того ж, китайська сторона у відповідь на жорсткі дії офіційного Токіо певний час тримала під арештом 4 представників японської будівельної фірми „Фудзіта”, які, нібито, проводили фотозйомку військових об’єктів на території КНР.
На закиди китайської сторони щодо неправомірності дій японської влади, глава уряду країни Наото Кан заявив 26 вересня ц.р., що „острови Сенкаку є територією Японії, питання їх статусу обговоренню не підлягає, а вимоги Китаю про вибачення і компенсації за затримання китайського судна є абсолютно неприйнятними”. Міністр закордонних справ Японії Сейдзі Маехара також підтвердив позицію вищого керівництва держави про те, що офіційний Токіо не визнає факт існування територіального спору з Китаєм навколо архіпелагу Сенкаку.
На такому напруженому інформаційному тлі біля посольства КНР у Токіо впродовж майже 2 місяців щодня проходили мітинги, учасники яких вимагали від китайської сторони вибачень за порушення японських кордонів, а владу країни закликали бути „твердою та принциповою” у протистоянні з Пекіном.
Наразі слід констатувати, що згаданий конфлікт вже переріс рамки суто двосторонніх відносин та окреслив позиції з цього питання основних міжнародних „гравців”.
Впевненості японській стороні у дипломатичному протистоянні з Китаєм надала офіційна заява помічника державного секретаря США Курта Кемпбелла, який 27 вересня ц.р. „високо оцінив дії прем’єр-міністра Японії Н.Кана у зв’язку з японсько-китайським конфліктом”. Помічник міністра оборони США Уоллес Грегсон (курує питання безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні) також повідомив про підтримку урядом США позиції Японії щодо приналежності архіпелагу Сенкаку. „Ми повністю підтримуємо позицію Японії у питанні затримання китайського траулера в районі архіпелагу”, - підкреслив він, додавши, що, на думку адміністрації США, японська влада діяла у цій ситуації „належним чином”.
Офіційний Пекін, у свою чергу, заручився підтримкою Москви з цього питання у ході візиту до КНР російського президента Д.Медведєва (принаймні, так стверджує впливова японська газета „Санкей Сімбун” від 27 вересня ц.р.).
Наразі, попри задіяння сторонами „важкої політичної артилерії”, місцеві експерти вважають, що останній конфлікт між двома найвпливовішими країнами АТР має обмаль шансів бути позитивно вирішеним у найближчому майбутньому з тієї причини, що японська і китайська сторони наразі не виявляють жодного бажання йти на поступки один одному.
Увага! Що стосується позиції нашої держави з питання японсько-китайського політичного протистояння, то, враховуючи всі складові українсько-японських та українсько-китайських відносин, Посольство вважає доцільним утриматись від будь-яких оцінок даної ситуації на офіційному рівні та висловити лише зацікавленість у якнайшвидшому вирішенні конфлікту виключно дипломатичним шляхом.