- •Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки 9
- •Тема 2. Міжнародна торгівля та торговельна політика 2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі 14
- •Тема 4. Національне господарство як об’єкт світової економічної системи. Міжнародна економічна інтеграція 4.1. Національна економіка в системі світового господарства: класифікація країн світу 96
- •Модуль I міжнародна мікроекономіка: рух товарів та чинників виробництва змістовий модуль 1 вступ до курсу міжнародна економіка
- •Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки
- •Міжнародна економіка як самостійна дисципліна
- •Змістовий модуль 2 міжнародна торгівля товарами та послугами
- •Тема 2. Міжнародна торгівля та торговельна політика 2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі
- •Основні теорії розвитку міжнародної торгівлі
- •Міжнародна торговельна політика
- •За способом стягування:
- •За об’єктом обкладання:
- •За характером:
- •За походженням:
- •За типом ставок:
- •За способом обчислення:
- •Світові ринки товарів та послуг
- •Тема 3. Міжнародний рух чинників виробництва: структура та сучасні тенденції
- •Міжнародний рух капіталу
- •Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки 9
- •Тема 2. Міжнародна торгівля та торговельна політика 2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі 14
- •Міжнародна міграція робочої сили
- •Міжнародна передача технологій
- •Тема 4. Національне господарство як об’єкт світової економічної системи. Міжнародна економічна інтеграція 4.1. Національна економіка в системі світового господарства: класифікація країн світу
- •Сутність та мета інтеграційних процесів. Рівні інтеграції та регіональні економічні угрупування
- •У чому полягають специфічні риси міжнародної торгівлі?
- •У чому сутність та значення теорії порівняльних переваг?
- •Охарактеризуйте неотехнологічні теорії міжнародної торгівлі.
- •До міжнародних поїздок відносять:
- •До заходів державного регулювання доступу на ринок послуг є:
- •Тема 5. Світова валютна система та принципи її функціонування 5.1. Валюта та валютні курси
- •Валютні відносини та платіжний баланс
- •5.3. Еволюція світової валютної системи
- •Тема 6. Світова фінансова система 6.1. Характеристика світової фінансової системи
- •Світові фінансові центри
- •Тема 7. Структура та динаміка розвитку міжнародних фінансових ринків 7.1. Міжнародний валютний ринок
- •Міжнародний кредитний ринок
- •Міжнародний ринок цінних паперів
- •Тема 8. Особливості сучасного міжнародного фінансового менеджменту
- •Сутність міжнародного фінансового менеджменту
- •Перевага плаваючих валютних курсів полягає в тому, що:
- •Модуль III регулювання міжнародної мікро- та макроекономіки змістовий модуль 9 регулювання міжнародній мікроекономіки
- •Тема 9. Міжнародна мікроекономіка: особливості сучасного регулювання 9.1 Регулювання міжнародної торгівлі
- •Тема 10. Міжнародна макроекономіка: основні напрями сучасного регулювання 10.1. Регулювання валютно-кредитної політики країн
- •Регулювання зовнішньої заборгованості країн
- •Предметом міжнародного регулювання ринку технологій є:
- •Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки 9
- •Тема 2. Міжнародна торгівля та торговельна політика 2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі 14
- •Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки 9
- •Тема 2. Міжнародна торгівля та торговельна політика 2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі 14
- •Який з наведених способів передачі коштів не є інструментом міжнародного кредитування:
- •Якщо валютний курс, визначений методом прямого котирування, знижується, то національна валюта:
- •Вибір валютної політики залежить від:
- •Перевага фіксованих валютних курсів полягає в тому, що:
- •Перевага плаваючих валютних курсів полягає в тому, що:
- •Фінансовий рахунок платіжного балансу поліпшиться за рахунок таких подій:
- •Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності передбачається:
- •До інструментів регулювання міжнародної міграції робочої сили належать:
- •Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки 9
- •Тема 2. Міжнародна торгівля та торговельна політика 2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі 14
- •Для чого надаються системні кредити мбрр:
- •Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки 9
- •Тема 2. Міжнародна торгівля та торговельна політика 2.1. Суть і значення міжнародної торгівлі 14
- •Навчальний посібник
Модуль I міжнародна мікроекономіка: рух товарів та чинників виробництва змістовий модуль 1 вступ до курсу міжнародна економіка
міжнародна економіка в системі економічної науки;
міжнародна економіка як самостійна дисципліна.
У першому змістовому модулі висвітлюється місце міжнародної економіки в сучасній економічній науці. Наголос робиться на тлумаченні цієї науки в системі економічної теорії (мікроекономіка, макроекономіка, міжнародна економіка), яке враховує досвід викладання курсу «International Economics» в університетах США та Західної Європи, слугує підставою подолання існуючих у викладанні міжнародної економіки ідеологем.
Тема 1. Предмет курсу «Міжнародна економіка» 1.1. Міжнародна економіка в системі економічної науки
Дисципліна «Міжнародна економіка» є складовою частиною підготовки економістів широкого профілю і однією з профілюючих у підготовці економістів-міжнародників. Вона належить до фундамент- тальних економічних дисциплін, спирається на теорію ринкової економіки і розвиває її, є сполучною ланкою між такими університетськими курсами, як мікроекономіка та макроекономіка і конкретно-економічними дисциплінами: маркетинг, менеджмент, фінанси, бухгалтерський облік та аудит, гроші і кредит, банківська справа та ін.
В системі економічної теорії «Міжнародна економіка» спочатку займала периферійне місце, існувала на засадах окремих розділів мікро- та макроекономіки, які містили аналіз міжнародних економічних відносин, щодо зовнішньої торгівлі, міждержавного руху чинників виробництва, валютно-фінансової системи, що зумовлює цей рух.
Відокремлення «Міжнародної економіки» в самостійну дисципліну було історично зумовлено становленням, розвитком та функціонуванням світогосподарських зв’язків як особливої, цілісної, органічної системи. Формування цієї системи зумовлено еволюцією міжнародного поділу праці, процесами інтернаціоналізації господарського життя країн світового співтовариства, інтеграції груп країн у регіональні господарські комплекси (союзи) з міждержавним та наддержавним регулюванням соціально-економічних процесів, транснаціоналізацією виробництва, функціонуванням міжнародної валютно-фінансової сфери як самостійного явища, безпосередньо не пов’язаного із зовнішньою торгівлею та міжнародним рухом чинників виробництва.
Визначальною рисою існування «Міжнародної економіки» як самостійної дисципліни є відкритість економіки у співвідношеннях кожної країни зі світовою спільнотою. Сучасний стан міжнародних економічних відносин дає можливість виокремити два рівні відкритості:
рівень залученості країн у міжнародний обіг товарів та чинників їх виробництва, а також у міжнародну виробничо- інвестиційну діяльність;
рівень взаємодії національних економік та світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків [10; 20; 60].
На першому рівні під «відкритістю» звичайно розуміють розвиток 3-х ключових каналів, що пов’язують національні економічні системи, обумовлюють ступінь і форми залучення країн до міжнародного руху товарів, капіталу та робочої сили.
Показником відкритості на першому рівні може бути частка експорту (експортна квота) та імпорту (імпортна квота) у валовому внутрішньому продукті (ВВП):
Е
(1.1)
к = (Е/ВВП) х 100,де Ек — експортна квота; Е — обсяг експорту.
І
(1.2)
к = (І/ВВП) х 100,де Ік — імпортна квота;
І — обсяг імпорту.
Комбінація експортної та імпортної квоти дає уявлення про масштаби зв’язку окремих національних економік із світовим господарством.
Показником відкритості на першому рівні слугує також інтенсивність міграції, яка визначається зіставленням кількості мігрантів з чисельністю населення країни. В цьому разі розраховуються коефіцієнти еміграції (Ке), імміграції (К і) та міграційного обороту (Кт ):
К
(1.3)
(1.4)
е——- х 1000; е РМі
к-р X1000
;
(1.5
)де Р — середньорічна чисельність населення країни; Ме — кількість емігрантів;
Мі — кількість іммігрантів.
Коефіцієнти міграції звичайно обчислюються у проміле (%о).
Різниця між кількістю іммігрантів і кількістю емігрантів (Мі - Ме) становить міграційне сальдо країни; воно може бути позитивним або від’ємним.
На відкритість економіки вказує й участь економіки країни в міжнародному русі капіталу. Роль іноземного капіталу (передусім ПІІ) в економіці країни визначається його часткою до загальної суми капіталовкладень у країні (включаючи вкладення резидентів).
Іншим показником є частка іноземних інвестицій (переважно ПІІ) у ВВП:
Тз
—— х100, (1.6)
ВВП v '
де Із — іноземні інвестиції.
На другому рівні «відкритість» економіки визначають головним чином ступенем самостійності міжнародної валютно-фінансової системи, що здійснюється через функціонування міжнародних фінансових ринків. Провідним показником функціонування ринкової економіки як міжнародної економіки слугує ефективність моніторингу та регулювання національної економіки та світового господарства в цілому.