«Список особистісних переваг».

Запропонований А.Едвардсом EPPS (1954), є опитувальником, що вимірює силу потреб з переліку, запропонованого Г.Мюрреєм (1938). Для кожної з 15 шкал були виділені індикатори потреб, що формулюються у вигляді тверджень (всього 210 пар тверджень). Опитувальник побудований на основі змушеного вибору однієї з па­ри тверджень. Підсумковий індекс потреби виражає не абсолютну силу потреби, а силу цієї потреби щодо інших потреб з переліку. За визначенням А.Анастазі: «Система відліку такого показника — це скоріше сам індивід, а не нормативна вибірка» (Анастази А., 1982, Т. 2, С. 140). А.Едвардс використовував метод змушеного вибору, щоб зменшити вплив фактора соціальної бажаності.

Опитувальник для виміру афілятивної тенденції і чутливості до відкидання.

Опитувальник А.Мехрабіна вимірює два узагальнених мотиви: -прагнення до прийняття (в автора - афілятивна тенденція) і страх відкидання (в автора - чутливість до відкидання) (1970). Опитувальник складається з двох шкал. Перша шкала містить 26 пунктів, друга - 24 пункти. Шкали оцінюють, на думку автора, у першому випадку загальні очікування індивіда про позитивний ре­зультат при встановленні міжособистісного контакту, а в другому випадку відповідно негативні очікування. Тест-ретест через 4 тижні мотиву прагнення до прийняття мав 0,89, а мотиву страху відкидан­ня - 0,92. Автор наводить дані про незалежність шкал від фактора соціальної бажаності і про відсутність значимої кореляції шкал од­на з одною. Автор використовував метод факторного аналізу для визначення внутрішньої структури опитувальника. Він приводить різні процедури валідизації опитувальника (активація мотивації в ситуації очікування, емпіричні критерії й ін.).

Опитувальник для виміру результуючої тенденції мотивації досягнення а.Мехрабіана (ram).

Має дві форми: для чоловіків і для жінок (1969). Опитувальник побудований на основі теорії мотивації досягнення Дж.Аткінсона. При підборі пунктів тесту враховувалися індивідуальні розбіжності людей з мотивом прагнення до успіху (M_s) і мотивом уникнення невдачі (Mf_s) у поведінці, детермінованій мотивацією досягнення. Розглядалися особливості рівня домагань, емоційної реакції на ус­піх і невдачу, розбіжності в орієнтації на майбутнє, фактор залеж­ності — незалежності в міжособистісних відносинах тощо.

Методика А.Мехрабіана вимірює результуючу тенденцію моти­вації досягнення, тобто різницю, тому що пункти побудовані на ос­нові порівняльних тверджень. Тому відповідь на пункт показує, чи переважає мотив прагнення до успіху над уникненням невдачі, чи навпаки. Високі показники по цьому тесту вказують на тенденцію прагнення до успіху, а низькі показники - на тенденцію уникнення невдачі.

Проективні методи.

Побудовані на аналізі продуктів уяви і фантазії. Вони засновані на уявленнях З.Фрейда про механізм проекції, а також на численних дослідженнях впливу мотивації на уяву і перцепцію. Проективні методи використовуються для діагностики глибинних мотиваційних утворень, особливо неусвідомлюваних мотивів. Хоча ці методи ви­никли в умовах клініки, надалі вони стали інтенсивно використову­ватися в експериментальній психології.

Методики, що найчастіше використовуються для виявлення мотивації, — ТАТ Г.Мюррея, тест фрустрацій Розенцвейга, тести незакінчених речень, незакінчених розповідей та ін. Існують різні модифікації ТАТ Мюррея, що спрямовані на вимір окремих «уза­гальнених мотивів» особистості. Однією із найбільш популярних у зарубіжній психології є проективна методика ТАТ, створена Д.Мак-Клелландом і Дж.Аткінсоном зі своїми співробітниками (1953). Мето­дика вимірює індивідуальні розбіжності в мотиві досягнення. Вико­ристовується спеціальний контент-аналіз для інтерпретації розпо­відей, написаних на основі картинок. Звичайно використовуються 6 картинок (спочатку використовувалися 4). Кожному обстежуваному приписується індекс, що характеризує інтенсивність мотиву досяг­нення. У цій же дослідницькій групі були розроблені проективні методики для виміру мотивації афіляції і мотивації влади (1958).

У вітчизняній психології одна з модифікацій ТАТ для діагнос­тики мотивації підлітка створена Е.Т.Соколовою (1982). Стимульний матеріал складається з 20 сюжетних таблиць, що пред'являються індивідуально в 2 сеанси по 10 таблиць. Тест виявляє потребу в емоційних контактах, у досягненні успіху, покорі, уникненні пока­рання, в агресії. З метою апробації методики був використаний кон­тингент школярів з адаптивною поведінкою і підлітків з девіантною поведінкою.

Малюнковий тест фрустрацій Розенцвейга має окремі форми: для дітей і для дорослих. Стимульним матеріалом є малюнки, на яких зображені різні ситуації міжособистісної взаємодії. На кожному малюнку приводиться висловлювання одного з персонажів. Обсте­жуваний повинний дати відповідь за іншого персонажа. Оцінюються особливості поведінки людини при виникненні перешкоди на шля­ху до досягнення мети (при фрустрації потреби). Цей тест також виявляє спрямованість агресії. Крім уяви і перцепції, як індикато­ра мотиваційних процесів, при конструюванні тесту використаний і принцип співвідношення мотиву і перешкоди.

Система інтерпретації, що виникла під впливом психоаналізу, виділяє три типи спрямованості агресії:

а) екстрапунітивна (провина за ситуацію, що склалася, при­писується іншим) (рис. 6);

б) гнтропунітивна (провина приписується собі);

в) імпунітивна (провина приписується ситуації).

Ця методика використовується у вітчизняних дослідженнях. Є спроби модифікації і конструювання нових картинок, характерних для наших умов. Важливою проблемою є розробка схеми інтерпре­тації, вільної від впливу психоаналізу.