Однорідні члени речення з залежними словами
Мета:
- Повторити вивчене про однорідні члени речення;
- Навчитись визначати залежні слова у реченнях з однорідними членами;
- Вчитись встановлювати зв`язок між слова у реченні за допомогою питань;
- Вчитись складати тексти;
- Збагачувати словниковий запас учнів.
Тип уроку: Навчально-виховний
Хід уроку:
Однорідні члени речення можуть мати при собі залежні слова.
Ці слова пов`язуються з головними( від якого вони залежать) за змістом. Зв`язок за змістом встановлюється за допомогою питання, яке ставиться від головного слова до залежного.
Наприклад.
Весна (яка?) рання, морозиста, свіжа.
Пише (як?) чітко та розбірливо.
Залежне слово пов`язується з головним не лише за змістом, але й граматично. Цей зв`язок слів найчастіше виражається за допомогою закінчення і прийменника.
Літо (яке?) сонячне, жарке.
Сидіти (де?) в класі, за партою.
Порядок розбору речення з однорідними членами.
1.Визначити основу речення.
2.Знайти другорядні члени речення.
3.Назвати головні і залежні слова, поставити питання.
4.Визначити, якими частинами мови є головне і залежні слова.
5.Назвати засіб зв`язку слів у реченні (закінчення, закінчення і прийменник, тільки за змістом).
Знайди у тексті речення з однорідними членами.
Чи бачили ви колись море? Безмежна казкова лазур! Приваблює вона своєю загадковістю.
Грайливі хвилі-баранці швидко перекочуються, біжать та стомлено розчиняються у прибережному піску. Море співає таємничу пісню. В прозорій далечині підносяться над оксамитовою гладдю дельфіни-пустуни. Граючись, вони роблять неймовірні сальто. В кришталевій блакиті неба невгомонно носяться, мов на вітрилах, галасливі чайки. Раптом цей чарівний спокій змінюється штормом. Зловісну тишу порушує посвист нестримного вітру. Сліпучо-яскраві блискавки розтинають чорні хмари. Шалені хвилі клекочуть, з гуркотом несуться до берега і розриваються міріадами дрібних крапель. Та недовго хазяйнує буря-злодійка. Стомлений вітер поволі стихає. Там, де сходиться небо з водою, з`являється блакитна мережка.
Ласкаві хвилі знову починають свій розмірений біг. Дивовижна краса моря зачаровує кожного!
Останнє речення спиши та підкресли в ньому підмет та присудок.
Прочитай текст.
Співає квітуче поле
Прийшла весна тепла сонячна. Ласкава. Розбудила сонне поле. Розправило свої груди вдихнуло свіжого солодкого повітря. Вмилося дрібним дощиком, привіталося з прудким вітерцем.
Упало добірне зерно з рук сіячів у пухку землю. Рясні дощі напувають ниву. Дрібні паростки пробиваються, здивовано піднімаючи свої голівки.Сонце ніжно пестить їх своїм промінням, вдихає в них силу. Піднімаються сходи, зміцнюються від соків землі-матінки.
Поступово з`являються тендітні колосочки вусаті-вусаті безвусі.
То ячмінь-богатир та пшениця-чарівниця загадково перешіптуються між собою. А далі біло-біло зацвіла красуня-гречка. Поряд з нею – овес. Він уже колоситься. Стоїть красень смарагдово-білий, наче посріблений. Граються колоски з теплим вітром радіють хвилюються тугим зерном наливаються.
Співає квітуче поле, а люди радіють: «Буде хліб! Буде життя!»
Спиши виділені речення та постав у них розділові знаки між однорідними членами речення або сполучники.
Підкресли однорідні члени із залежними від них словами.
А ось іще вірш про хліб та працю хліборобів.
Запашний хліб
Розмовляє в полі вголос
Величавий зрілий колос.
Хто ж зростив, тебе, браток?
Чим ти пахнеш, колосок?
Хто ж твоя матуся, брате?
Будеш нам відповідати?
-Знайте, матінка моя-
Це квітучая земля.
Батько-вітер нас гойдав,
Пестив, ніжив, доглядав.
Хлібороби, мов бджілки,
Нас збирали залюбки.
Від зорі і до зорі
Працювали трударі,
Щоб зібрати урожай
І спекти нам коровай-
Духмяний, білий, променистий,
Наче сонце, золотистий.
Знайди в цьому вірші речення з однорідними членами та поясни, як залежні слова пов`язані з головним.
Гра на запам`ятовування різних видів інформації.
Ось 20 найменувань предметів, які тобі треба запам`ятати за короткий час: килим, папір, пляшка, ліжко, риба, крісло, вікно, телефон, сосиска, цвях, друкарська машинка, черевик, мікрофон, ручка, телевізор, тарілка, горіх, автомобіль, кавоварка, цегла.
З названих предметів необхідно постаратися створити смішну уявну картинку. Кожне слово в цій картинці повинно мати намальованим яскравий уявний образ (не букви й не слова!). Для початку виробіть асоціацію (схожість) між килимом та папером (зв`яжіть їх). Асоціація повинна бути забавною.
Наприклад, можна уявити свій домашній килим, зроблений з паперу. Уяви, як ти ходиш по цьому килиму, й спробуй почути «паперовий» шерех під ногами. Аркуш паперу, що лежить на килимі, не підійде: це занадто логічно.
Прочитай текст.
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ
Святий Миколай – один з найбільш відомих святих в Церкві. Він народився 270 року в м.Патарі, південно-зхідній області Малої Азії. Батьки Миколая були відомими та багатими людьми. Довгі роки у них не було дітей. Миколай став єдиним, вимоленим їх сином. З юних літ Він відзначався глибокою побожністю, піклувався про вбогих та нужденних, згодом став священником.
Близько 300 року в Мірі вибухнула велика епідемія, під час якої померли батьки Святого. Він успадкував велике багатство, яке роздав бідним і нужденним. Не чекав, щоб просили допомоги, а сам допомагав потребуючим. Пильнував. Щоб справдилися слова Христові: «Не показуйте своєї праведності перед людьми… нехай знає про ваші діла лише Господь». Святий Миколай намагався творити добро непомітно, таємно…
Помер Миколай приблизно у 345 році. День смерті відзначають як день Святого Миколая Чудотворця – 19 грудня.
Про Миколая є багато легенд.Одна з них розповідає: «Коли в місті настав голодомор, Святий молився і ревно просив у Бога допомоги. Саме в той час на Сицилії торговцеві хлібом уві сні з`явився Миколай, який дав йому грошовий завдаток та замовив корабель хліба для голодуючих у Мірі. Прокинувшись, купець, на своє велике здивування, знайшов у кулаку гроші остаточно переконався, що це був незвичайний сон, а Боже об`явлення. Купець одразу ж наповнив корабель хлібом, приплив до Міри, де Миколай купив у нього цей хліб для голодуючих.»
Ще багато чудес було за життя Святого. І після Його смерті й досі відбуваються чудеса і зцілення. Недивно, що з Його ім`ям пов`язана традиція - таємно дарувати подарунки, особливо дітям.
Перекажи текст. Пригадай, чи святкують це свято у твоїй сім`ї та як саме. Розкажи.
Завдання до теми:
1.Розкажи, чи бачив ти коли-небудь працю хліборобів. Розкажи про це.
2.Намалюй малюнок за темою «Весна».
3.Склади 3 речення з однорідними членами.
4.Пригадай, які хороші справи ти зробив сьогодні і чим можеш порадувати своїх батьків.
Запитання до теми:
1.Що таке однорідні члени речення?
2.З допомогою яких сполучників поєюнуються однорідні члени речення?
3.Що таке головні та залежні слова?
4.З допомогою чого зв`язані слова у реченні?
5.Назви сполучники, що вживаються в нашій мові.
Звертання, вставні слова, однорідні члени речення. Розділові знаки
Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки:
- займають позицію одного члена речення;
- пов’язані між собою сурядним зв’язком;
- пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;
- виражають однотипні поняття;
- мають переважно однакове морфологічне вираження.
Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло.
Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.
Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення:
- слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде;
- слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се;
- слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір.
Способи поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований.
Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:
- єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий.
- протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає.
- розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини.
Розділові знаки між однорідними членами речення
Кома ставиться:
- між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово.
- між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.
- між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів.
- між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою.
- перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.
- коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.
Кома не ставиться:
- коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути.
- між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів);
- між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться.
- у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.
У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.
Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення: Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.
Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них: І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.
Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником: Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.
Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи: Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка: Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире: Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.
Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире: І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.
Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка: Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.
Звертання — це слово або декілька слів, що називають особу чи предмет, до якого звернена мова. Звертання бувають поширені (складаються з декількох слів) і непоширені (складаються з одного слова): Не журися, славна Україно. Слово, чому ти не твердая криця. Звертання може знаходитися на початку, в середині і в кінці речення. Звертання виражаються:
- кличною формою іменника: Що, братику, посіяв, те й пожни!
- прикметником, ужитим у значенні іменника: Будь щаслива та здорова, чорноброва. На початку речення звертання виділяється комою або, при окличній інтонації, знаком оклику; в середині речення — комами з обох боків: Земле, радій і цвіти! Оживи, козацька славо, у бандурних струнах. Привіт тобі, прекрасний ранку!
Вставні конструкції: слова, словосполучення і речення
Вставними є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до висловленої думки, як от:
1. Виражає упевненість або невпевненість у тому, про що повідомляється: безперечно, звичайно, може, мабуть, зрозуміло, дійсно, певне (певно), здається, боюся, сподіваюся, очевидно та ін.: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось.
2. Вказує на порядок думок, послідовність їх викладу: по-перше, по-друге, до речі, далі, нарешті та ін.: Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний.
3. Дає емоційну оцінку повідомлюваному: на щастя, на жаль, на нещастя, дивна річ та ін.: Шкода, той час не вернеться ніколи.
4. Вказує на джерело думки, характер висловлення: взагалі, іншими словами, можна сказати, так би мовити, як кажуть та ін.: А що ж, по-твоєму, чинити маємо.
Вставні конструкції не є членами речення, тобто не відповідають на жодне питання в реченні: Коні, кажуть, сліпнуть у шахтах — вставне слово. Кажуть люди, кажуть, що я файна дівка — присудок.
У реченні вставні слова виділяються комами. Якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то вони не виділяються комами: Десь далеко, мабуть під Черніговом, глухо гули гармати.
Якщо при вставних словах є сполучники, які до них належать, то вони виділяються разом зі сполучником: А може, власне, і не в тому справа. Якщо ж сполучник відноситься до інших членів чи до всього речення, то вставне слово обов’язково виділяється комами: А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік. Або, нарешті, кажуть, берега дати.
Зверніть увагу! Не є вставними і не виділяються комами такі слова: ніби, нібито, немовби, все-таки, адже, от, тільки, принаймні, навіть, між тим, за традицією, буквально, якби, майже, при тому, при цьому, часом, тим часом, до того ж, приблизно, якраз, як-не-як: Злива тривала майже годину.
Контрольна робота
Однорідні члени речення, звертання, вставні слова
Тестування
Варіант 2
1.Слово, за допомогою якого виражається ставлення мовця до повідомлення, - це:
а) звертання; в) узагальнювальне слово;
б) підмет; г) вставне слово.
0,5 бала
2. Укажіть, який розділовий знак і де саме потрібно поставити в поданому реченні:
Радощі і чорну днину все я з вами розділю (П. Тичина).
а) тире після слова «днину»;
б) двокрапку після слова «все»;
в) кому після слова «радощі»;
г) тире після слова «все».
1 бал
3. За допомогою вставних слів та сполучень слів звичайно, безумовно, певна річ можна виразити:
а) почуття радості; в) невпевненість;
б) упевненість; г) почуття жалю.
0,5 бала
4. Позначте речення, у якому перед виділеним сполучником потрібно поставити кому:
а) Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.
б) Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.
в) Я люблю і вітер і сніг.
г) Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки.
1 бал
5. Позначте речення, в якому допущено пунктуаційну помилку:
а) Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці (А. Малишко).
б) Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людський доходь (Д. Білоус).
в) На волоссі твоєму, кохана, діадема з проміння цвіте (В. Сосюра).
г) Чого ж, ти, мовчиш, сивий вітряче? (М. Стельмах).
1 бал
6.Установіть відповідність між поданими реченнями та їх характеристиками (одне речення є зайвим). У таблиці поруч із буквою напишіть відповідну цифру:
7. Укажіть, яким членом речення є виділене словосполучення:
Але серед цієї суєти не загублю тебе я, рідна мово! (Л. Литвинчук)
а) підметом; б) додатком; в) не є членом речення; г) означенням.
1 бал
8. Позначте два речення, в яких усі розділові знаки розставлено правильно:
а) Ніщо життя не стишить ні постріли, ні зрада, ні підступ, ні трутизна продажної душі
(М. Бажан).
б) Мій отчий дім, даруй мені легенди, і пісні, і мамине до болю рідне слово (За І. Драчем).
в) Кілька разів збирався Мишко прийти в сад на світанку та не міг подолати лінощів
(В. Сухомлинський).
г) Велетенські хвилі набігали на берег, обламували його, й підмивали прибережні дерева та кущі (М. Трублаїні).
ґ) По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу
(Т. Шевченко).
2 бали
9. Доповніть подане речення вставним словом або словосполученням, розставте необхідні розділові знаки:
Цієї зими ______________________ очікують великі снігопади.
1 бал
10. Напишіть невеликий текст (4 – 5 речень) на одну із запропонованих тем: «Земля найкраще пахне восени», «Осінь на подвір'ї школи», «Сміється день осінній за вікном». Використайте у структурі тексту речення із звертанням і речення з однорідними членами. 2 бали
Українська мова. 5 клас.
Тематична контрольна робота.
Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова.
1. Однорідні члени речення – це:
а) члени речення, що становлять його граматичну основу;
б) усі члени речення, крім головних;
в) члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення;
г) слова, що називають того, до кого звертаються.
2. Позначте речення з однорідними членами:
а) По дорозі торохтить зима на возі. (Т.Коломієць);
б) Стали білі всі доріжки вулиці дахи сади. (Н.Мудрик);
в) Умостився Морозенко на столітнім дубі. (В.Скомаровський);
г) Сніговик Морквяний ніс вгору віника підніс. (О.Сенатович).
3.Позначте речення, в якому однорідні члени з’єднуються між собою інтонацією переліку:
а) Стерня не завжди золота, але колюча для всіх і завжди. (В.Слапчук);
б) Маки там не цвітуть, а горять. (В.Василашко);
в) Свіжа зелень розгойдалась, розгулялась, поплила (М.Рильський);
г) Не тіло, а душа є людиною. (Г.Сковорода).
4. Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками і, й, та (у значенні і), завжди ставиться:
а) кома;
б) тире;
в) двокрапка;
г) кома і тире.
5. Позначте речення, у якому між однорідними членами потрібно поставити кому:
а) Працею людина сильна і красива. (Олесь Гончар);
б) З добра й любові приходить щастя. ( А.Мойсеєнко);
в) Шукаю вже не щастя, а поради. (В.Грінчак);
г) Ми маємо право на сум і любов. (В.Симоненко).
6. У реченні Україна дала світові великих поетів: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку узагальнювальне слово є:
а) підметом;
б) означенням;
в) додатком;
г) обставиною.
7. Після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами, ставиться:
а) кома;
б) двокрапка;
в) крапка з комою;
г) тире.
8. Позначте речення, у якому узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення:
а) Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму. (І. Нечуй-Левицький);
б) У слові є все злагода спокій усталеність надія. (П.Загребельний):
в) Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич);
г) На почесному місці сиділи вчителі Феофіл Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна (Ю.Яновський).
9. Звертання на письмі виділяються:
а) лапками;
б)комою або знаком оклику чи знаком питання залежно від інтонації;
в) тире;
г) завжди тільки знаком оклику.
10. Позначте речення зі звертанням:
а) А на чому ми спинились дорогий ти мій козаче? (О.Омельченко);
б) На горбочку мак в шапці як козак. (Г.Черінь);
в) Місяць козацьке сонце. (Нар. тв.);
г) Коли стелиться доріжка козакові не до ліжка. (Нар. тв.).
11. Позначте речення зі вставним словом:
а) Усе навколо казкою здається. (Б.Остапенко);
б) То як вам земляки живеться? (В.Дворецька);
в) Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла);
г) Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків).
12. Звертання і вставні слова у реченні:
а) є головними членами речення;
б) є другорядними членами речення;
в) не є членами речення;
г) можуть бути і головними, і другорядними членами речення.
Словосполучення й речення. Члени речення. Звертання, вставні слова
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 8 клас>>Українська мова: Словосполучення й речення. Члени речення. Звертання, вставні слова
1 І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть його основну думку. З чого, на ваш погляд, починається Батьківщина?
II. Випишіть із кожного речення по одному словосполученню (на вибір), позначте головне слово, поставте від нього питання. Усно визначте члени речення.
Дніпро
починається з краплі,
якою зоря нап'ється.
Добро
починається з людського
доброго серця.
Море
вітри випивають
крапля за краплею.
Горе
по краплі
вливається в біографію.
Так і зоря
починається з неба
тихо і голубино.
А я
починаюся з тебе,
доле моя, Україно!
(М. Сингаївський)
Моя Україна. Малюнок Ірини Деркач (13 років)
III. Із виділеними словами складіть словосполучення, одне зі словосполучень уведіть у речення.
2 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть і поясніть вивчені пунктограми. Які конструкції, що відокремлюються комами, є членами речення, а які - ні?
1. Воно звичайно гостеві негоже в Парижі думать про свої міста, про Лохвицю про Миргород про Сквиру про Голосіївський веселий
гай (М. Рильський). 2. Укрившись тьмою тротуари і асфальти сплять (О.Довгоп'ят). 3. Ні твоїх снів ні твоїх дум нам не забути рідний краю (Б. Лепкий). 4. Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля? (Б. Олійник).5. Вже сонце скотилось до темного бору і в теплім промінні купало і ярі лани і веселую гору (Леся Українка). 6. Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів (О. Гончар ). 7. Добре дивитися на дощ стоячи під дахом (Нар. творчість).
II. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова, розберіть їх за будовою.
І. Прочитайте текст, визначте тип і стиль мовлення. Розкажіть, якими пам'ятками архітектури славиться ваше село, місто чи область.
ІII. Знайдіть у тексті однорідні члени речення, з'ясуйте, як вони з'єднані, обґрунтуйте вживання розділових знаків. У якому реченні є кілька рядів однорідних членів?
Ніхто з архітекторів XVIII століття не мав такої слави, як Варфоломій Растреллі (Франсуа-Бартоломео де Растреллі). Можливо, саме через те, що він жив і творив у свою епоху, Растреллі став не тільки її архітектором-оздоблювачем, а й справжнім законодавцем моди.
Майстер подарував світу такі архітектурні шедеври: Андріївську церкву в Києві, Літній палац у Петербурзі, палаци герцога Бірона у Прибалтиці. На всіх цих роботах він залишив свій «підпис» -пишне «растреллівське» бароко*.
Андріївська церква (Київ)
Растреллі народився у Франції у 1700 р. в родині італійського скульптора. До Києва архітектор прибув у 1744 р. і насамперед відвідав Києво-Печерську лавру. Мистецтво лаврських іконописців і будівельників, особливості стародавніх і оновлених Петром Могилою та Іваном Мазепою київських храмів із їхніми унікальними мозаїками, фресками, декором стали джерелом творчої наснаги генія. Одночасно архітектор підготував ескізи для креслень майбутньої Андріївської церкви. Остаточний варіант проекту був готовий до літа 1748 р.
Улюблені кольори Растреллі - білий, блакитний і золотий - роблять будівлю чепурною і дивовижно гармонують із київським небом. Фахівці справедливо вважають Андріївську церкву однією з найкращих споруд у творчому доробку майстра. За своєю художньою виразністю, сміливістю й оригінальністю задуму Андріївська церква стала шедевром вітчизняного зодчества XVIII століття. Довершеність ліній, чіткі пропорції, дивовижна гармонія форм із навколишнім ландшафтом принесли цій пам'ятці всесвітню славу (Із журналу).
* Бароко - напрям у мистецтві, що характеризується примхливістю форм і декоративною пишністю.
ІІІ. Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби зверніться до тлумачного словника.
4 Складіть по одному реченню з однорідними членами, звертанням, вставним словом, дієприслівниковим зворотом так, щоб вони були об'єднані однією з поданих тем: «Скарби України», «Народні звичаї», «Пори року», «Спорт», «Мистецтво», «Міста України», «Канікули». Прочитайте утворені речення, правильно інтонуючи їх.
5 І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте засоби зв'язку речень у тексті.
II. Знайдіть у тексті складні речення, з'ясуйте, як з'єднані їхні частини, обґрунтуйте розділові знаки.
Засмаглий юнак мчав на своєму серфі прямо на верхівці хвилі. Раптом під ним у клекочучій піні утворився коридор. Не задумуючись, хлопець кинувся туди. У будь-який момент паща виру могла закритися і забрати життя сміливця, але він відчував найменший порух океану. Він і його дошка - одне ціле...
Гаваї - царство безмежного океану і могутніх вулканів. Саме тут у незапам'ятні часи зародилося мистецтво ковзання на дошках по хвилях, яке й отримало назву «серфінг» (від англійського surf - прибій). Важко собі уявити, але історія серфінгу нараховує не одну сотню років. Змагання на водяних дошках були популярні серед різних народів, які жили біля «великої води». Правила змагань були надзвичайно простими. За сигналом судді два спортсмени кидалися у воду, аби на гребені хвилі першими досягнути фінішу. Якщо обох суперників змивала хвиля, переможця не оголошували.
Серфінг дуже популярний і в наш час. На Гаваях є відомий пляж Макаха, який славиться своїми величезними прибережними хвилями.
їхня висота сягає 10 метрів, а швидкість наближається до 65 кілометрів за годину. Щоб позмагатися зі стихією і визначити переможця, на Ма-каха з'їжджаються сміливці з багатьох країн світу.
Серфінг на Гаваях не просто спорт, а суть острівного життя.
(За С. Мельничуком)
III. Визначте, до яких частин мови належать виділені слова, поясніть їх написання.
6 І. Випишіть складні речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені.
За літа минулі залітає спогад за літа майбутні залітає мрія (І. Лазаревський). 2. Не тямить голова що язик лепече (Нар. творчість). 3. Попереду весело вистрибував Митько за ним із рядном і ковдрами човпав я (Я. Стельмах). 4. Я так хотіла знов плекати квіти в твоїх долонях бачити зірки (А. Стеценко). 5. Довго сидів я біля багаття і дививсь як темрява полонить ліс... (Я. Стельмах). 6. Повітря склом виблискує ламким і тиша ніжно дзвонить над полями (М. Рильський). 7. Кудись у синю даль сплива за літом літо на відтинку малім у вічності ріки (В. Та-расенко). 8. Холодна хвиля бризкала чорнилом пергамент берега брав літери на спину (О. Лященко).