Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
strat.mark.shp[1].rtf
Скачиваний:
6
Добавлен:
18.07.2019
Размер:
992.41 Кб
Скачать
  1. Процес вибору цільового сегмента фірми.

Процес сегментації та вибору цільового ринку складається із таких етапів:

  1. визначення обсягів і меж заг ринку;

  2. визначення факторів сегментації та розподілення заг ринку на сегменти;

  3. маркетингова оцінка виділених сегментів;

  4. аналіз реальної і потенц конкуренції у кожному сегменті;

  5. прогноз потенц місткості сегментів;

  6. прогноз ринк частки фірми у кожному сегменті

  7. визначення заг витрат у кожному сегменті;

  8. оцінка конкур переваг фірми у кожному сегменті;

  9. рішення щодо вибору цільового сегмента.

Після оцінки виділених у процесі сегментації ринку сегментів необхідно визначити, скільки сегментів обслуг-ме фірма і як вона їх обслуго-ме. При цьому постає стратегічне питання вибору цільових сегментів, під час вирішення якого необхідно враховувати 2 фактори:

вимоги до вибору цільового сегмента;

товарно-сегментну структуру заг ринку.

Залежно від товарно-сегментної структури загального ринку існує п'ять стратегій вибору цільового ринку:

односегментна концентрація,

товарна спеціалізація,

сегментна спеціалізація,

селективна спеціалізація,

повне охоплення ринку.

(рисунок стор. 67)

  1. Матриця формування цільових сегментів фірми.

  1. Сутність маркетингових стратегій росту.

Виділяють три основні види маркетингових стратегій росту:

1 — інтенсивний (органічний) ріст, 2 — інтегративний ріст, З—диверсифікаційний ріст

Інтенсивний (або органічний) ріст передбачає збільшення обсягів продажу, ринкової частки та прибутку підприємства шляхом інтенсифікації його існуючих ресурсів. Маркетингова стратегія органічного росту використовує уже існуючі можливості підприємства, його основний бізнес.

Інтегративний ріст передбачає розширення обсягів збуту, прибутку та/або ринкової частки підприємства внаслідок його об'єднання з постачальниками, торговими посередниками або конкурентами.

Залежно від того, з ким об'єднується підприємство, виділяють такі види

стратегій інтегративного росту:

• пряма інтеграція,• зворотна інтеграція,• вертикальна інтеграція,• горизонтальна інтеграція.

Стратегія прямої інтеграції передбачає об'єднання підприємства з торговельним посередником.

Стратегія зворотної інтеграції передбачає об'єднання підприємств з постачальником матеріально-технічних ресурсів.

Об'єднання зусиль постачальника виробника і посередника називається вертикальною інтеграцією.

Якщо передбачається розширення масштабів діяльності підприємства за рахунок об'єднання його зусиль з конкурентним підприємством, то така стратегія називається горизонтальною інтеграцією.

Маркетингові стратегії диверсифікації застосовуються в тому випадку, коли підприємство знаходить привабливі для себе можливості поза його бізнесом. Диверсифікація — це стратегія, яка передбачає вихід підприємства в нові для нього сфери бізнесу.

Розрізняють такі види диверсифікації:

• концентрична (вертикальна) диверсифікація,• горизонтальна диверсифікація, • конгломеративна диверсифікація

Сутність концентричної (вертикальної) диверсифікації полягає у тому, що підприємство починає виробляти нові товари, які в технологічному та/або маркетинговому аспекті пов'язані з існуючими товарами.

Горизонтальна диверсифікація передбачає випуск підприємством нових товарів, які технологічно не пов'язані з існуючими, але призначені для існуючих клієнтів (споживачів) підприємства.

Конгломеративна диверсифікація являє собою стратегію, націлену на розроблення й виробництво нових товарів, які жодним чином не пов'язані ні з існуючою діяльністю підприємства, ні з його ринками.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]