- •11. Дайте визначення поняття референдум та назвіть його види
- •12. Дайте визначення права та назвіть його ознаки.
- •13.Дайте класифікацію злочинів за ступенем тяжкості.
- •15.Дайте характеристику матеріальної відповідальності у трудовому праві.
- •16.Дайте характеристику об'єкта та об'єктивної сторони складу правопорушення.
- •18.Права, свободи та обов'язки людини і громадянина
- •17. Дайте характеристику обов’язків громадянина за Конституцією України.
- •19.Спадкування за законом
- •20. Судова система України
- •21.Дайте характеристику формам (джерелам) права.
- •22.Дайте характеристику формам власності в Україні.
- •26. Дайте характеристику договору дарування.
- •27. Дайте характеристику функцій права.
- •39. Опишіть порядок розірвання шлюбу.
- •41/Опишіть склад та повноваження Верховної Ради України.
- •43/Опишіть умови та порядок прийняття на роботу.
- •44/Охарактеризуйте виборчу систему України.
- •50.Поняття трудової дисципліни
- •51.Спадкування за заповітом
- •52.Сторони трудового договору
- •53. Охарактеризуйте особливості трудової діяльності неповнолітніх
- •54. Розкрийте зміст поняття громадянство.
- •56. Розкрийте зміст поняття зобов’язання та назвіть підстави його виникнення та припинення.
- •63.Розкрийте поняття кримінального покарання та назвіть його види.
- •70/Розкрийте поняття системи права і системи законодавства.
- •Зняття судимості
- •73.Розкрийте поняття та зазначте види об'єктів правовідносин.
- •77. Розкрийте поняття та назвіть ознаки злочину.
- •78, Розкрийте поняття та структуру адміністративних правовідносин.
- •79, Розкрийте поняття та опишіть види юридичних фактів.
- •80, Розкрийте поняття та умови усиновлення.
- •81. Розкрийте поняття форми державного (політичного) режиму та назвіть його види.
- •82. Розкрийте поняття форми державного (територіального) устрою та назвіть його види.
- •83. Розкрийте поняття форми державного правління та назвіть його види.
- •84. Розкрийте поняття цивільна правоздатність та цивільна дієздатність
- •85.Розкрийте поняття цивільних правовідносин
- •87.Розкрийте поняття цивільно-правової відповідальності
- •88.Розкрийте поняття час відпочинку та назвіть його види.
- •89.Загальна характеристика основних галузей права України
43/Опишіть умови та порядок прийняття на роботу.
Трудовий договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди з усіх умов, у тому числі з обов’язкових та додаткових. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Прийом на роботу оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, тобто посадовою особою, що має право прийому і звільнення. Укладення трудового договору проходить два етапи. На першому етапі, в результаті переговорів між працівником та роботодавцем досягається угода з приводу місця роботи, роду роботи і інших умов праці, на другому – видається наказ (розпорядження) про прийом на роботу. Трудовий договір може бути безстроковим, тобто таким що укладається на невизначений строк; може укладатись на визначений строк, який встановлений за погодженням сторін; може укладатись на час виконання певної роботи. При цьому, обумовлено, що строковий трудовий договір укладається лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудовий договір може бути укладений з умовою, як про повний, так і про неповний робочий час.
44/Охарактеризуйте виборчу систему України.
Виборча система — це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі конституції та законів. Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна система (фр. majогіtе — більшість) — система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними.
Пропорційна система (лат. proportіo — співрозмірність) — система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.
Змішана система — система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем. Використовується у понад 20 країнах світу.
45. Охарактеризуйте зовнішні функції держави.
ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ - це можливі і реальні напрямки діяльності держави та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які виражають сутність і соціальне призначення державного управління суспільством. В функціях держави знаходять свій вираз її завдання й цілі, тобто це є певна робота, коло діяльності держави, за допомогою яких вона може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства.
Зовнішні функції — забезпечують зовнішню політику держави:
1) політична (дипломатична) — встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;
2) економічна — встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку;
інтеграція до світової економіки;
3) екологічна — підтримання екологічного виживання на планеті;
4) культурна (гуманітарна) — підтримання і розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном;
5) інформаційна — участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;
6) оборона держави — захист державного суверенітету від зовнішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєнними засобами;
7) підтримання світового правопорядку — участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.
У зовнішніх функціях держави можна виділити два основні напрямки: зовнішньополітична діяльність (тут особливе значення має функція оборони країни) і зовнішньоекономічна діяльність.
46. Охарактеризуйте принципи юридичної відповідальності.
Юридична відповідальність — це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнання особою втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.
Принципи юридичної відповідальності — це незаперечні вихідні вимоги, що ставляться до правопорушників і дозволяють забезпечувати правопорядок у суспільстві.
Юридична відповідальність ґрунтується на принципах:
1) законності —
полягає у тому, що юридична відповідальність:
• настає за діяння, передбачені законом; застосовується в суворій відповідності з визначеним законом порядком;
• припускає наявність складу правопорушення (тобто наявність протиправного, винного діяння);
• настає лише перед передбаченими законом компетентними органами;
• припускає конституційність закону, що встановлює міру відповідальності.
Незнання законів не звільняє від відповідальності (ст. 68 Конституції України);
2) обґрунтованості — виражається в:
• установленні самого факту вчиненого правопорушником протиправного діяння як об'єктивної істини;
• встановленні інших юридичне значущих фактів, пов'язаних з висновками про факт і суб'єкта правопорушення;
3) доцільності —
полягає у відповідності обраного заходу впливу на правопорушника цілям юридичної відповідальності (захистити правопорядок, виховати поважне ставлення до права).
Цей принцип вимагає:
• індивідуалізації державно-примусових заходів залежно від тяжкості правопорушення і властивостей правопорушника як особи відповідальності (ст. 61 Конституції України: «Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер»);
• пом'якшення і навіть відмова від застосування заходів відповідальності за наявності можливості досягти її мети іншим шляхом;
4) невідворотності — полягає в:
• неминучості настання відповідальності правопорушника;
• оперативності застосування заходів відповідальності за вчинені правопорушення;
• професіоналізмі і добросовісності діяльності правоохоронних органів;
• ефективності заходів, застосовуваних до правопорушників;
5) своєчасності — означає
• можливість притягнення правопорушника до відповідальності протягом строку давності, тобто проміжку часу, не занадто віддаленого від факту правопорушення.
Для адміністративних і дисциплінарних проступків установлений строк давності в кілька місяців, для кримінальних злочинів — від одного року до 10-15 років (залежно від тяжкості злочину і обставин справи). Виконання вироку, що вступив у законну силу, або постанови про накладення адміністративного стягнення також обмежено строком давності. Майнова відповідальність здійснюється в межах строку задавнення позову;
6) справедливості — виявляється в такому.
• кримінальне покарання не встановлюється за проступки;
• при встановленні заходів покарання і стягнення не повинно принижуватися людська гідність;
• зворотної дії в часі не має закон, що встановлює відповідальність або посилює (але не пом'якшує) її;
• за одне правопорушення встановлюється тільки одне покарання.
«Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення» (ст. 61 Конституції України).
47. Охарактеризуйте мету юридичної відповідальності.
Мета юридичної відповідальності-- це конкретний вияв загальних цілей права, серед яких виділяють регулювання і охорону суспільних відносин.
Головними цілями юридичної відповідальності, що випливають із загальних цілей права, є:
1) забезпечення нормального функціонування механізму правового регулювання шляхом гарантування реалізації суб'єктами правових відносин суб'єктивних прав і юридичних обов'язків;
2) охорона існуючого державного ладу та суспільного порядку;
3) утвердження законності і захист правопорядку;
4) захист прав і свобод громадян від незаконних порушень;
5) покарання винного у скоєнні правопорушення;
6) попередження скоєння правопорушень у майбутньому.
Мета юридичної відповідальності реалізується через її відповідні функції, які відображають основні напрями впливу юридичної відповідальності на суспільні відносини.
48. Охарактеризуйте підстави притягнення до юридичної відповідальності.
Підставами юридичної відповідальності є:
наявність правової норми, що передбачає склад правопорушення; юридичний факт - скоєння самого правопорушення; наявність правозастосовного акта, що набрав чинності.
Невідворотність відповідальності, як один із принципів законності держави, ще не означає, що особа за кожне правопорушення має обов'язково нести юридичну відповідальність, відбути повністю покарання, чи на неї повинно бути накладене стягнення. Законодавець передбачає підстави звільнення від юридичної відповідальності.
Два блоки підстав звільнення від юридичної відповідальності:
1) особа, яка скоїла правопорушення, вважається такою, що втратила суспільну небезпечність;
2) правопорушення внаслідок зміни ситуації перестало бути суспільно небезпечним.
49.Правовий статус Президента України
a Інститут Президента України як глави держави є порівняно новим явищем у політичному житті і державному будівництві України. Тривалий час в Україні (колишній Український РСР) функції глави держави виконували переважно Верховна Рада, яка вважалась найвищим органом державної влади України, її Президія, як постійний діючий орган державної влади, та її голова. Становлення інституту Президента України було ключовим у реформовані державної влади, пов’язаному з проголошенням незалежності України та зміною її конституційного ладу. Президент також призначає половину складу Ради Національного банку України, половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Ряд повноважень має Президент і щодо формування органів судової влади та контрольно-наглядових органів. Досить широке коло повноважень має Президент як гарант конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності України; додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина та інших конституційних інститутів. Відповідно до Конституції Президент є Головнокомандувачем Збройних Сил України. Як глава держави, Президент також приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією. Однією з особливостей статусу Президента є те, що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Це є важливою гарантією як статусу Президента, так і конституційного ладу в цілому. Свої функції і повноваження Президент здійснює в певних правових і організаційних формах, які, як правило, властиві лише цьому інституту державної влади. Президент України на основі і на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України. Окремі види актів Президента скріплюються, відповідно до Конституції, підписами Прем’єр-міністра і міністра, відповідального за акт та його виконання. Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента (ст. 107 Конституції).