6.1.2. Технологічні рішення

Для підготовки формувальної маси використовується пластичний і напівсухий способи. Вибір способу підготовки і технологічної схеми визначається властивостями глиняної сировини і вимогами до якості готової продукції. Найбільш вживаним є пластичний спосіб підготовки сировини. Складніший напівсухий спосіб підготовки маси застосовується, коли пластичний спосіб не дає позитивних результатів. У виняткових випадках, що підтверджуються техніко-економічними розрахунками, при деяких видах сировини, з якої скрутно отримати формувальну масу пластичним або напівсухим способом, можливе застосування шликерного| способу підготовки маси.

Для виробництва цегли і керамічних каменів найбільш поширеним став пластичний спосіб підготовки сировини і формування виробів.

Технологічна схема виробництва виробів з напівсухим способом підготовки сировини і маси застосовується у виробництві звичайної і ефективної цеглини, порожнистих каменів при напівсухому пресуванні виробів, використанні глинистої сировини зниженої пластичності і вологості, а також, у виробництві таких виробів, як лицьову цеглину, хоча формування їх здійснюється пластичним способом.

Відділення прийому і переробки сировини. Тут здійснюється прийом сировини із складу або зовнішнього транспорту, дозування його|| і підготовка формувальної маси, яка полягає у виділенні з сировини мінеральних і органічних включень(каменевидільні вальці, а також глиномішалки з фільтром); доведення вологості глиномасси| до формувальної підсушкою і до зволоження |(глиномішалки, бігуни, сушарні барабани); руйнування природної структури початкової сировини(вальці тонкого і грубого помелу, глиномішалки, бігуни);і отримання придатної для формування шихти. Окрім цього для подрібнення сухої сировини застосовують дробарки різних типів, можливо також застосування поєднаної сушки і подрібнення в шахтних млинах. Витрата тепла при сушці глини в сушарних барабанах складає 1300, а в шахтних млинах - 1500 ккал/кг випарованої вологи.

При використанні глини високої вологості, її раззволожути| вилежуванням| в штабелях кар'єру, підсушуванням глини в сушарних агрегатах, введенням разволожувачів| - сухих добавок піску, глини того ж родовища, дегідратованої глини, шамота| і інш. В якості теплових агрегатів для сушки глин використовують сушарні барабани, а у разі сланцевих і каменеподібних порід або малопластичних глин - шахтні млини. Якщо розволожувачем| служить суха глина, то її просто підсушують в сушарних барабанах, а якщо дегідратована глина - то її обпалюють| в печах киплячого шару або печах, що обертаються. При виготовленні ефективної, порожнистої або лицьової цеглини або каменів для створення резерву і підвищення якості формувальної маси необхідно передбачати шихтозапасники| ямного| або вежі типів, влаштовувані в опалюваній частині виробничого корпусу.

Витрата технологічної води для доведення глиняної маси до формувальної вологості приймається при одночасному парозволожуванні| - 300-350 літрів, без парозволоження| - 400-450 літрів на 1000 шт. повноцілої| цегли.

Для поліпшення формувальних і сушарних властивостей глиняної маси при її обробці в глиномішалках застосовують паропрогрів| до 45-50°С. В цьому випадку витрату води зменшують на об'єм конденсату, що залишається в глиняній масі від парозволоження|. Орієнтовна витрата пари на прогрівання 1000 шт. сирцю залежно від температури глини складає при: температурі маси, °С 0 5 10 15 20 25 30 витрата пари, кг 190 175 160 145 130 115 100

Кількість конденсату пари від прогрівання глиняної маси приймають в

розмірі 60-70% від витрати пари.

Відділення формування. Для формування цеглини і керамічних каменів використовують спосіб пластичного формування або напівсухого пресування. Для пластичного формування застосовують як вакуумні, так і безвакуумні| стрічкові, шнекові преси, оснащені автоматичним різальними установками, а також установками по відбору і укладанню сирцю на сушарні рамки і вагонетки. Відносна формувальна вологість сирцю при пластичному способі формування - 20%, після сушки - 8%.

Лицьові керамічні матеріали з різними способами профактурювання однієї або двох лицьових поверхонь(торкретуванням; ангобіруванням||; двошаровим формуванням) формують також пластичним способом на тих же пресах. Формувальна вологість пластичних глиняних мас - 18-22%, але допускається формування виробів з глиняних мас зі зниженою вологістю - близько 12-14%. Проте, в останньому випадку преси мають бути оснащені автоматами різання бруса, пристроєм, що забезпечує постійну формувальну вологість, і укладання виробів на пічні вагонетки в штабелі для тієї, що підсушила і подальшого випалення.

При водяному зрошуванні мундштука стрічкового пресу витрата води на формування 1000 шт. цегли - сирцю приймають 70 л, а на охолодження вакуум-насосів стрічкових пресів - згідно паспортів устаткування.

Формування виробів способом напівсухого пресування з глиняних порошків з вологістю 8-10% проводять на револьверних і коліно-важільних| пресах з автоматами відбору сформованих| виробів від пресів і укладанням їх в штабелі на пічні вагонетки.

Сушарне відділення. Для сушки свіжосформованих виробів застосовують сушарки тунельної), камерного і конвеєрного типів. Вибір того чи іншого типу сушарок залежить від властивостей сировини, номенклатури виробів, потужності, режиму роботи та ін.

Тунельні сушарки застосовують при безперервній тризмінній роботі формувального відділення впродовж семи днів в тиждень, тривалості сушки сирцю до 48 годин| або коли не потрібно періодичну зміну режиму сушки(наприклад, при випуску підприємством постійно тільки одного виду продукції).

Камерні сушарки використовують при роботі відділень формування і випалення в різних режимах, випуску підприємством двох і більше видів виробів, що вимагають різних режимів сушки тривалості сушки сирцю 48 годин і більше.

При проектуванні нових, а також при реконструкції діючих сушарок для пом'якшення режиму сушки, скорочення термінів сушки і витрати палива передбачають рециркуляцію теплоносія. При цьому 20- 60% теплоносія, що відпрацював, викидають в атмосферу, а інші 40-80% повертають в сушарку у вигляді рециркулята|.

Обпалювальне відділення. Для випалення виробів на цегляних заводах рекомендують застосовувати тунельні печі, особливо з великою шириною каналу і верхнім поданням палива, камерні печі, печі зі знімним зведенням, ковпакові| печі. Можливо також застосування конвеєрних печей про однорядним або багаторядним випаленням.

Норми технологічних втрат у виробництві представлені в таблиці