28

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..3 с.

РОЗДІЛ І. Використання історичних документів на уроках всесвітньої історії……………………………….…………..5 с.

1.1.Класифікація історичних документів та значення їх

застосування на уроці………………………………………………….

1.2. Основні етапи роботи з історичними документами…………………..

РОЗДІЛ ІІ. Методика використання документів на уроках всесвітньої історії в середній школі………………………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ……………

ДОДАТКИ…………………………………………………………

ВСТУП

Актуальність дослідження – зміни в суспільстві вимагають змін у всіх галузях життя та впливають на розвиток освіти та навчання. Сучасність висуває більш високі вимоги до формування гуманістичних ціннісних орієнтацій, пізнавальних інтересів і потреб молоді. Перед школою постає завдання – формування творчої, самостійної, соціально-активної, ініціативної особистості, яка вміє критично мислити та сприймати різні точки зору. Вирішення цього завдання можливе в процесі розвивального навчання, яке передбачає засвоєння знань у єдності з інтенсивним розвитком пізнавальних здібностей учнів. Тому організація вчителем на уроках історії роботи учнів з історичними документами є актуальним питанням для сучасної школи. Адже такі лабораторно – практичні роботи стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів, які стають одночасно суб'єктом і об'єктом процесу навчання, сприяють вихованню особистості здатної до самоосвіти та перетворювальної діяльності.

Об’єкт дослідження – практичні методи навчання історії.

Предмет дослідження – методика роботи з історичними документами на уроках всесвітньої історії.

Мета дослідження – дослідити методику використання історичних документів та значення їх використання на уроках всесвітньої історії в середній школі.

Завдання дослідження:

- розглянути історіографію досліджуваної теми;

• визначити класифікацію історичних документів та значення їх використання на уроках історії;

• охарактеризувати основні етапи роботи з історичними документами;

• розглянути конкретні приклади уроків всесвітньої історії із використанням прийомів роботи з історичним документом.

Методи дослідження – метод системного аналізу та синтезу, описовий метод, логічний, порівняльний.

Історіографія теми дослідження. У сучасній методичній науці питання щодо застосування на уроках історії історичних документів є добре освітленим у роботах методиста К.О. Баханова. Автор у працях «Дослідницька робота учнів на уроках історії» [1], «Організація особистісно орієнтованого навчання» [2], «Професійний довідник вчителя історії» [3] розглядає основні етапи аналізу історичних документів, визначає рівні роботи учнів з документами. К.О. Баханов у статті «Технологія розвитку критичного мислення як психолого-педагогічне явище» [4] та у праці «Традиції та інновації в навчанні історії в школі» [5] визначає прийоми використання лабораторно-практичної роботи учнів на уроці історії. У статтях методистів Н. Гладченко «Формування умінь та навиків при вивченні історичних джерел» [6], А. Єрмоленко «Як працювати з джерелами інформації на уроках історії» [7], Т. Ковбасюк «Методичні прийоми використання писемних джерел у навчанні історії» [9] розглядаються методи та прийоми роботи учнів з історичними джерелами. Робота канадського методиста В. Курилів «Методика викладання історії» [11] висвітлює прийоми та методи розвитку критичного мислення учнів на основі роботи з документами. Питання використання документальних матеріалів для розвитку пізнавального інтересу до історії розглядається у посібнику «Методика викладання історії» [12] Ф. Левітас, О. Салата. У посібнику «Методика навчання історії в школі» О. Пометун [16] та «Методика викладання історії в школі» М. Студеникина [17] детально розглядається питання щодо організації навчання за допомогою різних типів навчальних текстів. В роботі «Сучасний урок історії» [15] В. Мисан приділяє увагу організації самостійної роботи учнів на уроках історії з документами.

Таким чином, дана тема дослідження має достатню базу науково – методичної літератури. Проте розвиток освіти і науки потребує подальшого дослідження й розробки нових методів і прийомів використання історичних документів на уроках історії.

РОЗДІЛ 1.

ВИКОРИСТАННЯ ІСТОРИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

1.1. Класифікація історичних документів та значення їх застосування на уроці

В методиці прийнято поділяти історичні документи на первинні і вторинні джерела. Під первинними джерелами розуміються неопрацьовані свідчення очевидців подій та їх учасників, а вторинними джерелами – опис і міркування істориків, журналістів, коментаторів і оглядачів з приводу історичних подій. Класифікація документів, застосовуваних у навчанні історії, часто пов'язується з характером документальних текстів. За цим критерієм вони розділяються на дві основні групи - документи оповідно-описового й актового характеру. Додаткову групу склада­ють пам'ятки художнього слова [16, с. 147]. Актові документи – це юридичні, господарські, політичні, про­грамні (грамоти, закони, укази, прохання, чолобитні, розписи, договори, статистичні і слідчі документи, програми, промови). Оповідно-описові документи – літописи, хроніки, мемуари, листи, описи подорожей. До пам'яток художнього слова належать твори усної народної творчості (міфи, байки, пісні, крилаті вирази, анекдоти тощо).

У методичній літературі існує й інша класифікація документів за змістом: державно-правові документи (конституції, закони, судові рішен­ня) містять багату інформацію про державний устрій, про класовий характер держави і т. п.; документи внутрішньополітичного характеру (програми партій, політичні промови і статті, відозви, прокламації, памфлети) розкривають цілі й ідеологію політичних сил, форми і засоби політич­ної боротьби; документи зовнішньополітичного характеру (договори, диплома­тичне листування) служать джерелами знань про міжнародні відно­сини; господарські документи (акти купівлі й продажу, торгові договори, ділове листування) знайомлять з рівнем розвитку продуктивних сил і із соціальним устроєм суспільства; наукові, філософські праці, що висвітлюють рівень розвитку нау­ки й ідеологію досліджуваної епохи; міфологія, матеріали релігійного характеру (перекази, догмати, повчання) надають багату інформацію про ідеологію і суспільні відносини; оповідно-описові твори (літописи, хроніки, історичні твори, спогади і листи учас­ників чи свідків подій, географічні описи країн і міст, етнографічні описи); твори художньої літератури досліджуваної епохи, що відбива­ють безпосередні враження авторів про ті чи інші події та містять яскраві характеристики історичних діячів [16, с. 150].

Найбільш поширеною є класифікація документів за характером змісту, в якій виділяються: документи державного характеру: грамоти, укази, закони; документи історичного характеру: літописи, хроніки, аннали, іс­торичні твори; документи особистісного характеру: спогади (мемуари), щоден­ники, листи, свідчення очевидців; художня література як історична пам'ятка своєї епохи: твори ус­ної народної творчості (міфи, епос, байки) і літературні твори (проза, поезія, сатира) [17, с. 133].

У сучасній методиці викладання історії виділяють чотири основні функції історичних документів, а саме: ілюстративно-інформаційна; пізнавально-розвивальна, яка сприяє розвитку розумових процесів через пошуково-дослідницьку діяльність учнів; практично-узагальнювальна – дає можливість перевірити рівень сформованості вмінь і навичок учнів у процесі навчання за допомогою історичних документів; ціннісно-смислова.

Документ, відібраний для уроку повинен: відповідати цілям і завданням навчання історії; відображати основні, найбільш типові факти і події епохи; бути органічно пов'язаним із програмним матеріалом, сприяти актуалізації історичних знань, щоб можна було запропонувати учням пізнавальні питання і завдання; бути доступним учням за змістом й обсягом; бути цікавим; містити побутові і сюжетні подробиці, що дозволяють диферен­ціювати навчання, конкретизувати уявлення учнів про ті чи інші події, явища, процеси; здійснювати на них певний емоційний вплив; мати літературні і наукові достоїнства, достатню інформативність для розвитку пізнавальної самостійності і зацікавленості, удосконалення прийомів розумової праці [1, с. 35].

Застосування історичних документів на уроках історії має важливе значення, яке полягає у наступному: по-перше, за допомогою документа реалізується принцип наочності в навчанні історії, коли учні знайомляться із зовнішнім виглядом документів. Документ робить розповідь вчителя жвавою і яскравою, а висновки більш переконливими. Значимість документа також у тім, що він сприяє конкретизації історичного матеріалу, ство­ренню яскравих образів і картин минулого, створює відчуття духу епохи. По-друге, за допомогою документа в учнів формується інтерес до історії. Залучення нових фактів дозволяє їм відчути дух епохи. По-третє, при роботі з документами в учнів активізуються процеси мислення й уяви, що сприяє більш плідному засвоєнню історичних знань і розвитку історичної свідомості [12, с. 60]. В учнів формуються уміння самостійної роботи: читати документи, аналізувати і визначати потрібну інформацію, міркувати, оцінювати значення документів минулого і сьогодення. На уроках учні довідуються про значимість документів для історичної науки, бачать у них слід діяльності людей, які жили у минулому.

Таким чином, організація на уроках історії роботи з історичними документами сприяє формуванню в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів.