№21. Польща

2. Сучасна Польща була утворена в 1918 р. внаслiдок проголошення II лостопада незалежностi. Польська республiка займає площу майже 312,7 тос, кв. км, має населення 38, 2 млн. осiб. державномо святамо краiно є 3 травня (пройнятгя Констотуцii 1791 р.) й 1 1 лостопада — день незалежностi. Крана омовасться з пiвночi Балтiйськом морем. Його береги мають чосленнi дюно i коси, що спрояло утворенню тут лагун i озер. На заходi пробережноi смуго знаходоться Поморська бухта з Щецонською затокою, на сходi Гданська бухта з Вiслоцькою затокою. Понад 90% тероторii займають рiвноно, бiльша частона з якох знаходоться ножче 300 рiвня моря. На пiвденному заходi лежать Судетськi горо, вощою точкою якох є гора Снiжка (1602 м). На пiвднi i пiвденному сходi краiно тягнуться Карпато з найвощою точкою — Росо (2499 м). Центр кра’iно займають Велокопольська, Мазовецька i Пiдляська нозовоно, пiвдень Сiлезька, Малопольська, Люблiнська восочоно (300 600 м.), сильно порiзанi руслами рiчок. Запаси кам’яного вугiлля, головном чином у Сiлезi, оцiнюються в 45 млрд. т., бурого — 14 млрд. т. В кранi є незначнi запаси природного газу — 142 млрд. м3. У Ножнй Сiлезй знаходяться значнi покладо мiднох руд 25 млрд. т. та iстотнi — полiметалiчнох — 184 млн. т. у Польщi переважають бурi та пiдзолостi грунто, к передгiр’ях е чорноземо, по долинах рiчок — алювiальнi грунто. Клiмат крано помiрной, перехiдной вiд океанiчного до континентального. Найбiльшомо рiчкамо краiно є Вiсла (1047 км) i Одер (742 км). У Польщi нараховусться понад 9 тос. озер, що розташованi переважно в Мазурському та Поморському поозер’ях. Майже 60% тероторii краiно вокоростовусться у с/г, з них 50% розорано. Лiсо вкровають бл. 30% тероторii. Значнi лiсовi масово — пущi — збереглося у пiвнiчнох та схiднох районах Бiловезька, Августiвська та iн. Густота населення в краiнi перевощус 120 осiб на кв. км. Середня тровалiсть жотгя — 73,5 роко. Пенсiйной вiк складає 65 р. для чоловiкiв i 60 — для жiнок. Польща — Країна з однорiдном етнiчном населенням. Нацiональнi меншоно (нiмцi, цогано, украiнцi та бiлорусо) складають менше 5% населення ВВП складає 439 млрд. дол.

№22. Швеція

Тероторiя 450,3 тос. кв. км, населения — 9,36 млн. осiб. державном святом є 6 червня. Цього дня у 1523 р. королем був обраной Густав Ваза i в 1809 р. схвалена констотуцiя. Зi сходу Швецiя омоваеться водами Балтiйського моря i Ботнiчно затоко. Вiд дани вiддiляс протока Ересунн. Вздовж всього узбережжя Швецii розташованi шхеро — накопочення пробережнох острiвцiв i скель. В Балтоцi Швецii належать два крупнох острово — Готланд (3001 кв. км) i Еланд (1344 кв. км). Бiльшу частону тероторi краiно займають невосокi плоскогiр’я. 16% тероторii розташовано пiд горами. На пiвнiчному заходi знаходяться Скандонавськi горо (восота до 2111 м). Центр краiно займає Середньошведська нозовона. далi на пiвдень лежоть восочона Смоланд. Зрештою, на самому пiвднi Швецii розташованой пiвострiв Сконе — головной сiльськогосподарськой регiон краiно. Лiс, залiзна руда i гiдроенергiя слугувало основою розвотку Швецii з самого початку ‘й iндустрiалiзадii. Запаси залiзноi рудо є найбагатшомо в свiтi по концентрацii рудо i за вмiстом в них металiв. 80% з них знаходяться в Лапландii (Кiрунаваара). Цi рудо мiстять 2/3 металiв, але є багато фосфоротiв. Тому водобуток тут розпочався напрокiнцi ХIХ ст. пiсля Вiдкриггя томасiвського способу плавки. Тепер руда звiдси вивозиться до норвезького порту Нарвiк. друге значне родовище залiзноi руди розташоване у Центральнiй Швецй Бергслагенi. Це родовище вiдкрите ще в ХУi ст. Руди тут менше, але менше й фосфору. Швецiя виробляс бл. 2% залiзно руди в свiтi. У пiвнiчнiй частинi Швецi Норланд ведеться видобуток мiдi, золота, свинцю, срiбла, цинку. Запаси срiбла, мiдi в Центральнiй Швецi вже не розробляються. є поклади ураново руди в Центральнiй Швецi, якi не розробляються з екологiчних мотивiв. Бiльше половини територi крани покриваiоть лiси, переважно хвойнi. За площею i запасами деревини Швецi належить перше мiсце в Захiднiй Свропi. Крана роэташована в зонi пiдзолистгiх грунтiв. На пiвостровi Сконе панують найбiльш родючi в Скандинавi бурi лiсовi грунти. Клiмат — континентальний, для Пiвнiчно Швецi притаманнi довгi, снiжнi й суворi зими. Шведськi рiчки вузькi, багатi на водоспади й пороги. За запасами гiдроенергi Швецiя в Захiднiй Свропi поступасться лише Норвегi. Найдовшими рiчками є Муонiоельвен-Турнеельвен (570 км) i далельвен (520 км). Багато численнi озера (понад 100 тис.) слугують природними водосховищами. Рiки i озера займають 9% територi крани. У Швецi розташоване найбiльше в захiднiй Свропi о. Венерн (5585 кв. км). Прибережнi води i рiки багатi на рибу — салаку, трiску, вугор, форель, щуку, окуня. Густота населення в кранi складає 22 чоловiки на кв. км. Прирiст на бiльш нiж 40% забезпечусться за рахунок iммiграцй. Тривалiсть життя — 80,5 рокiв. Мiське населення iстотно переважас — бiльше 80%. до другоi свiтово вiйни Швецiя була краною з етнiчно однорiдним населениям. Лише саами (лопарi), що живуть на пiвночi й традицiйно займаються оленярством, складали значну етНiчну меншину. З 1865 до 1950 р. з крани емiгрувало бл. 2 млн. осiб — переважно до США i Канады. Але в 1950-тi рр. Швецiя перетворилася в крану iммiграцi. Привабливiсть крани забезпечувалася стабiльними темпами економiчного розвитку — 4 - 7% приросту ВВП щорiчно та успiшною реалiзацiсю соцiалiстами програми створення в кранi <соцiалiстичного королiвства Швецi — загального благополуччя». Протягом 50 — 60-х рр. до Швецii в основному емiгрували культурно близькi шведам фiни, норвежцi, датчани, нiмцi з ФРН. У перших трьох традпцiйним було вiдношення до Швецi як регiонально наддержави, а до шведiв — як до хстаршого брата». У 1970 — 1980-тi рр. географiя iммiграцi змiнилася — бiльшiсть iммiгрантiв прибували з свропейсько периферi — Грецi, Туреччини, Югославi. У 1990-тi рр. вiдбулася чергова змiна iммiграцiйного потоку. до королiвства благополуччя масово почали прибувати вихiдця з «гарячих точок» - Югославi, Афганiстану, Пакистану, Iндii, Палестини, Лiвану, чорно Африки, арабських кран. доля шведiв у структурi населення склала на початку ХХI ст. 87%. Бл. 1 млн. осiб є iммiгрантами або х потомками. Серед них є фiни, вйхiдцi з колишньо Югославii, датчани, норвежцi, греки, турки. Серед них дуже високе безробiття — вiд 60 до 90%. Бонн слабо iнтегрованi у шведське суспiльство, живуть за рахунок соцiальних виплат, не знають шведсько мови. Панiвною релiгiсю є лютеранська (87%). до 2000 р. в краГнi дiяла Лютеранська державна церква. З 1 сiчня 2000 р. ця церква стала незалежною вiд держава i була прирiвняна до iнших конфесiй. Бiльшiсть шведських мiщан живуть у квартирах з 4 — 5 кiмнат з центральным опаленням. Багато хто володiс замiськими будинками. дозвiлля проводять переважно дома. Готуванню жi придiляють менше уваги, нiж жителi Пiвденноi Свропи. Хоча за Швецiсю затвердилася репутацiя краiни сексуальнЫ свободы, мораль тут приблизно така ж, як i в iнших кранах Пiвнiчно Свропи. Показники пiдлiтково вагiтностi є дуже низькимы. Середнiй вiк осiб, що вступають до шлюбу, сягас 30 рр. Сiм’ невеликi, цивiльнi шлюби є досить поширенi. Половина всiх дiтей народжусться поза шлюбом. Церкву вiдвiдують не часто, але прийнято хрестить i причащати дiтей, а також вiнчатися в церквi. Король мас бути обов’язково лютеранином i є главою церкви. Архiспископ Упсальський є примасом церкви, аде його влада не поширюсться за межi його спархii Прихожани обирають своiх пастирiв, якi отримують платню за рахунок прибуткiв вiд церковних земель i спецiального церковного податку, що сплачусться навiть особами, якi не є членами церкви. У 1958 р. була впроваджена ординацiя (посвята у духовний сан) жiнок, але не всi громадяни схвалюють це нововведения. для краiни характерний високий вiдсоток жiнок, що працюють за межами дому — бл. 82%. Однак жiнки в основному посiдають менш оплачуванi посади, нiж чоловiки. Середня заробiтна платня жiнки складає трохи бiльше 2/З зарплатнi чоловiка. У рикстазi жiнки представленi 30 - 40% вiд загального складу. Пiсля народження дитини мати протягом 18 мiсяцiв отримус допомогу в розмiрi 80% вiд заробiтноi платнi. Пенсiя, що надаеться у вiцi 65 рр., складае бл. 2/З заробiтноi плати. Швецiя — конституцiйна монархiя. дiе Конституцiя 1975 р. Країна подiлясться на 21 лен. Шведська конституцiя складаеться з 4-х окремих документiв: Акта про форму правлiння 1974 р.. Акта про престолонаслiдування 1810 р., Акта про свободу друку 1949 р. i Акта про свободу висловлення поглядiв 1991 р. Крiм цього, дiе Акт про риксдаг 1974 р., що займає промiжне мiсце мiж Основним законом i звичайним статутним правом. Вищим законодавчим органом є риксдаг, вищим органом виконавчоi влади — уряд. Глава держави — король Карл ХУI Густав (з 1973 р.) - має лише представницькi i церемонiальнi функцii. Риксдаг складаеться з 349 депутатiв, що обираються шляхом загального прямого i таемного голосування раз на 4 рокм. Мiсця у парламентi розподiляються на пропорцiйнiй основi мiж полiтичними партiями, що отримали на виборах не менше 4%. Прем’срмiнiстра призначас не король, а голова риксдагу. На виборах у вереснi 2006 р. перемiг блок буржуазних партiй, що об’сднався в Альянс — 178 мiсць з 349. Лiдер — Помiркована коалiцiйна партiя отримала 26,2% голосiв, бiльше нiж три iншi партй блоку. Соцiал-демократiв (лiдер — попереднiй прем’ер-мiнiстр Иоран ПерЄСон), якi керували краiною протягом 65 рр., пiдтримали 34,9% виборцiв — найгiрший результат з 1920 р. На виборах, що мали мiсце 19 вересня 2010 р. правоцентристський альянс втратив б мiсть (172 м.). Вiдносну перемогу отримала СдГI, яка має 113 м. (- 17 м.). Помiркована коалiцiйна партiя Ф. Райнфельдта уiосiла 107 м. (+10). Партiя Зелених — 25 м. (+6). Народна партiя-лiберали — 24 (-4), Партiя Центру — 22 (-7), Шведськi демократи — 20 (+20). Остання є анти iммiгрантською партією. Основними питаниями щодо яких велася дискусiя пiд час останнiх парламентських виборiв, стали: iммiграцiя, боротьба з економiчним спадом, позшзiя Швецii щодо iнтеграцii в ЄС. Соцiал-демократи е прихильниками бiльш тiсноi iнтеграцi в ЄС i входження в зону евро. Правi вимагають обмежити iммiграцiю в краiну i виступають проти входження в зону евро. Скорочення має бути бiльш нiж вдвiчi (з 12 тисяч до 5), а iммiгранти зобов’язанi за рiк вивчити шведську мову. Крiм цього, пропонуеться заснувати державнi програми, метою яких е асимiляцiя прибульцiв. Значну роль в змiнi настроiв швецького суспiльства щодо iммiгрантiв вiдiграло вбивство колишнього мiнiстра закордонних справ Анни Лiнд у 2003 р. II на очах у мирних шведiв у одному з найбiльших унiвермагiв Стокгольму зарiзав iммiгрант, психiчно хворий безробiтний данило Михайлович. Невдалою виявилася пропозицiя соцiал-демократiв щодо закргл’тя атомних електростанцiй i переходу на альтернативнi джерела енергii. У виборцiв це асоцiювалося з пiдвищенням комунальних плат. Вже не перший рiк спостерiгалася стiйка тенденцiя до «переiзду» внаслiдок високих податкiв шведських компанiй до Китаю i Схiдноi Свропи. Соцiалiстична модель призвела до сильноi бюрократизацii, донгих черг на фахове медичне обслуговування, браку вчителiв i лiкарiв, низьких стандартiв середньо освiти. Правi, натомiсть, пообiцяли знизити податки, сприяти розвитку пiдприемництва i створенню нових робочих мiсць. Прем’ер-мiнiстром був призначений лiдер ПКП Фредерик Райнфельдт. Полiтик, що представляе нове поколiння, любить АЕБУ, футбол, зразковий сiм’янин, батько 3-х дiтей. Прихильники порiвнюють його з Бiллом Клiнтоном чи девiдом Камероном, противники на.зивають <вовком в овечiй шкурi». Уряд складаеться з 13-ти невеликих мiнiстерств (iх штат менше 100 осiб), що займаються переважно пiдготовкою законопроектiв.

Базовою адмiнiстративною одиницею краiни є комуна. Iх 288. До Iх обовязкiв належить будiвництво, надання комунальних послуг, початкова й середня освiта, соцiальна допомога. Комуни мають право брати податок з прибутку. Лени очолюються губернаторами, що прчзначаються урядом термiном на б рр. iншi ж члени правлiння лену прчзначаються ландстингом, що обирасться i вiдповiдас за сферу охорони здоров’я i деякi види освiти. Найкрупнiшою дiловою органiзацiсю краiни є Об’сднання пiдприсмцiв Швецii, яке створене у 1902 р. Сильнi позицii в краiнi зберiгають профспiлки, що об’сднують бп. 80% економiчно активного населения. Основна система заробiтних плат свого часу була визначена в ходi переговорiв мiж профспiлками, працедавцями i урядом. у 1972 р. уряд надав право профспiлкам призначати директорiв правлiння всiх корпорацiй, що нараховують понад 100 робiтникiв. Масовий характер мас кооперативний рух. Ще з 1960-х рр. Швецiя роэпочала проводити полiтику допомоги Країнам, що розвиваються, i сприяння вирiшенню глобальних екологiчних проблем. у 1980-х рр. центральним елементом зовнiшньоi полiтики Швецй стала доктрина загальноi безпеки, скерована на скорочення озброснь у Свропi й в усьому свiтi. у 1995 р. Швецiя стала членом ЄС. Але й нинi шведiв мало цiкавлять вiдносини з ЄС, проект свропейськоi конституцii. iноземна преса назвала таку позицiю дивним вiдношенням шведiв до Свропю>. Традицiйно Країна пiдтримус спiвпрацю в межах Пiвнiчно Ради i Ради мiнiстрiв пiвнiчних краiн. Традицiйно Країна дотримувалася нейтралiтету. Але прем’ср-мiнiстр Фредерпк Райнфельдт (ПКП) вже заявив про необхiднiсть вступу Швецii до НАТО. Швецiя бере активну участь в програмi НАТО <Партнерство заради миру> та у миротворчих силах у колишнiй Югославii. Збройнi силы формуються на принципi загального вiйськового обов’язку для чоловiкiв вiком вiд 18 до 47 рокiв, Щорiчно новобранцi вiком 18 рр. призиваються на основну пiдготовку термiном вiд 5 до 15 мiсяцiв. Надалi вони призиваються на перепiдготовку кожнi 4 роки. у випадку вiйни Швецiя може мобiлiзувати до 850 тыс. чол. Витрати на оборону складають 2,1% ВВП. До середины 1970-х рр. у Швецii була збудована держава загального благополуччя. Однак у другiй половинi 1970-х i на початку 1990-х рр. Країна пережила серйознi економiчнi кризч. у Швецii як i в iнших скандинавських Країнах був створенчй особлывий тип економiкы, де поряд з приватйим сектором значну роль вiдiграють державний i корпоратывний. Зв’язано це було з соцiальною полiтикою держави та нацiоналiзацiсю нiмецьких активiв пiсля Другоi Свiтовоi вiйни. Традыцiйно лiдерами в частцi державноi власностi були Швецiя i Фiнляндiя тепер на перше мiсце вийшла Норвегiя. Високыми є податки (найвищi в ЄС) — вiд 49% у Фiнляндii до 65% в Дани. ВВП . 358 млрд. дол. Промисловiсть краiны розвивалася на основi залiзорудноi i кам’яновугiльноi базы Центральноi Швецii i побережжя Лулео. Основними галузями стали металургiя i машинобудування. Найкрупнiшою шведською металургiйною корпорацiсю є ЄСАБ». Авто выробляють Вольво» в Гетеборзi та Саар-Сканiа» в Тролльхаггенi. Шведськошвейцарський концерн <АББ» виробляс обладнання для електростанцiй, насосы i системы вентыляцii. Крупною машынобудiвною компанiсю є <Електролюкс». у всьому свiтi вiдомi шведськi фармацевтычнi компанii Астра», «Фармацiя», «Джонсон i Джонсон». Глобалiзацiя призвела до того, що <Вольво» (поглынена Форд» спроби злытыся з Сканiа» заверi.лылася невдачею), сАстра», «Фармацiя», Сааб» опынилися в iноземных руках. Швецька компанiя Нордеа банк» (фiнанси) займає 28 мiсце серед найбiльших корпорацiй свиту. П’яту частыну промислового выробництва забезпечус лiсова промисловiсть. Країна є виробникомпiдшипныкiв свiтового значення. Швецiя є крупным вчробником i експортером наукомiсткоi продукцii електронiки. Число корчстувачiв компанii «ЕрикЄСон» в свiтi перевишыло 500 млн осiб. Створена ця компанiя ще у 1876 р. для выробныцтва телефонiв, Країна займає помiтне мiсце в свiтовому експортi звукозапысного обладнання i засобiв далекого зв’язку, є одним з провiдних в свiтi експортерiв продукцii розваг (музичнi записи i т. п.). Експорт електронного обладнання краiною лише вдвiчi менший нiж у США i майже рiвний британському чи японському. Регiон Стокгольма спецiалiзуеться на iнформацiйних технологiях, регiон Мальме на бiотехнологiях. Швецiя є одним з крупных ексiiортерiв озбросння i вiйськовоi технiки. Найбiльший вiйськово-промисловий концерн краiни «Сааб» пiсля купiвлi 90% концерну «Цельсiус» став найкрупнiшим у Скандгiнавii i увiйшов у 10 найбiльших Захiдноi Свропы. Концерн випускас вiйськовi лiтаки, системы озброенi-iя, високоточну зброю, системы керування повiтряним боем. Сьогоднi Швецiя є одним з лiдерiв в двох областях технологи, яким, значною мiрою, належыть визначить розвиток ХХi ст. — безпровiдниковi комунiкацii i бiотехнологii. Зокрема, Країна є одним з лiдерiв з вивчення стволовых клiтин доросло людини. Сiльськогосподарське виробництво зосереджене на пiвднi. Як i в iнших скандинавських Країнах воно фактично перетворилося в промыслову галузь. Користусться значною державною пiдтримкою. Переважають дрiбнi ферми сiмейного типу - до 30 га. Пiд с/г угiддя вiдведено 7% територii краiни. 80% власных потреб у продовольствi Країна задовольняс за рахунок власних ресурсiв. у 2005 р. в краiнi зiбрано 950 тыс, т. картоплi, 2 381 тис. т. цукрового буряку, 2 247 тис. т. пшеныцi, 1 593 тис. т. ячменю. Поголiв’я ВРХ склало 1 605 тыс., свыней 1 811 тис. На крайнiй пiвночi розвинене оленярство. Сiльське господарство тiсно пов’язане з лiсрвим господарством. Бл. 75% фермерiв посднують обидва види дiяльностi. 35% енергi вироблясться на атомных станцiях, ще 27% - на екологiчно чистых джерелах енергi’i включно з ГЕС. Бл. 15% енергii дають електростанцii, збудованi на рiках переважно Пiвнiчно Швецii. iснус програма поступового закрытгя ЛЕС — у 1999 р. був закрытый реактор Барсебек». Особлыве значення надасться розвитку енергетики на бiопалывi. Природный газ до краiни надходить трубопроводом з дани, аде ТЕЦ працюють переважно на нафтi i менше на вугiллi. Протяжнiсть залiзниць майже 13 тыс, км, з них 8 тыс. електрифiковано. Торговий флот складається з понад 170 суден. у 2000 р. був вiдкрытий Ересуннський мiст, що з’сднав Мальме з Копенгагеном. Швецiя має найпотужнiшу фiнаi-iсово-кредытну систему серед скандынавськых краiн. Незначна бiльшiсть населення краiни на референдумi высловилася проти прысднання до зоны евро. Зовнiшньоторгiвельный баланс позытывний. Основнi партнеры: по експорту — США (10,7), ФРН (10,4), Норвегiя (8,8), ВБ (7,4), Данія (6,6), по iмпорту — ФРН (18), Данія (9), Норвегия (8), ВБ (7), Нiдерланды (7%).