№27. Ісландія

Республiка iсландiя займає площу 103 тие, кв. км, має населения бл. 300 тие. чол. державним святом е день незалежностi 17 червня (з 1944 р.). Острiв iсландiя (льодяна Країна) — другий за величиною в Свропi. У своiй пiвнiчнiй частинi вiн сягае Пiвнiчного полярного кола, На пiвночi острiв омиваеться Гренландським, на сходi — Норвезьким морями, на заходi вiддiлений вiд Гренландii данською протокою. Являс собою плоскогiр’я висотою 400 — 800 м, що круто обриваеться бiля морських берегiв. 3 200 вулканiв бл. 30 — дiючi. Найвищий з них Хваннадальсхнукур (2119 м) є вищою точкою краiни. Наслiдкамп частих землетрусiв є выходи газiв, гейзери i болотнi озера. Кориснi копалини представленi iсландським шпатом, сiркою, сiллю, мiнеральними джереламгi. для краiни характерна густа мережа рiчок. Найбiльша з них — Тьоурсау (237 км). Багато озер тектонiчного, вулканiчного i льодовикового походження. Найкрупнiше з них — Тiгнадлаватн (83,7 кв. км). 10% територi’i вкрите льодовиками. Берегова лiнiя зрiзана фiордами i затоками. Клiмат субарктичний, морський. Грунты мiнеральнi, лесового типу. У морях бл. 150 видiв риби, якi мають промиелове значения — оселедець, трiека, морський окунь, палтус, креветки. Густота населення екладае 2,3 чол. на кв. км. Середня тривалiсть жиi’тя 79,5 рокiв. 95% населення проживас у мiстах i селищах, 40% - у Рейк’явiку (бухта, що димить). 99% населення складають iсланлцi — нащадки норвежцiв й iрландцiв. Iсландська мова практично не змiнилася з часiв заселення острова. Сучаснi iсландцi можуть легко читати тексты давнiх саг. 87% вiруючих — це евангельеькi лютерани, 3% - католики й протестантськi общинь. iсландiя — президентська реепублiка. дiе Конетитуцiя 1944 р. з доповненнями i змiнами 1984 i 1991 рр. Адмiнiстративно Країна подiляетьея на 23 районы (сiсла), 200 сiльських общин i 23 мiста.

Глава державы — президент, обирасться прямым голосуванням на 4 роки. Його влада має представницький характер. Кабiнет мiнiстрiв несе вiдповiдальнiсть перед альтингом, але мiнiстрiв призначас президент. Законодавча влада належить однопалатному парламенту, шо вважасться найстаршим в Свропi, його називають прадiдусем парламентiю>. Складаеться з 63 депуТатiв. Провiдними партiями краiни є Консервативна, Аграрно-лiберальний союз та Соцiалдемократична партiя. Останнi дотермiновi вибори мали мiсце у 2009 р. Перемiг Соцiалдемократичний альянс — 29, 8%. Вiн разом з Рухом Лiвих i Зелених (21,7%) сформував урядову коалiцiю на чолi зi свом лiдером Иоханною Сигурдардоггiр. Партiя Незалежностi (23,7%) перейшла в опозицiю. Майже 15% голосiв набрала Прогресивна партiя. Судова система представлена Верховним судом з 5 суддiв. Хоч Iсландiя в 1994 р. разом з Норвегiею i Лiхтенштейном пiдписала з ЄС угоду про единый економiчний простiр i врегулювала своi торгово-економiчнi вiдносини, Рейк’ явiк остерiгасться повноправного членства в ЄС з-за риболовноi полiтикп ЄС, Вже близько 20 рокiв в Iсландii йде дискусiя щодо промислу на китiв. Пiд тиском мiжнародноi спiльноти у 1989 р. цей промысел був заборонений, але вже у серединi 1990-х рр. вiдновлений в обмежених масштабах. Рыбалки виступають за його вiдродження, а представники турыстичных органiзацiй проти. Крiм членства в НАТО (з 1949 р.) i тiсноi спiвпрацi з ЄС, Iсландiя вважас прiоритетними стосунки з Країнами — членами Пiвнiчноi Ради i США, зокрема в питаннях обороны. Неподалiк вiд Рейк’явiка розмiщена база американських ВПС. У 1985 р. альтынг оголосыв Iландiю <без’ядерною зоною». Починаючы з 1952 р. Iсландiя постiйно розширювала свою рыболовну зону (з З миль до 200 у 1975 р.). Це викликало серйознi протести Велико Британi, а останне розширення спровокувало <трiскову вiйну>э. Протирiччя залишаються й нынi. Згiдно з Конвенцiею морського права 1994 р. выникла нова проблема — делiмiтацiя шельфу. 1 тут знову зiштовхнулыся iнтереси Iсландii i Великоi Британії, а до того ще й iрландii. ЄС вимагас вiд 1сландi вiдрахування до своiх фондiв 127 — 155 млн, евро за доступ й’ рибно продукцi на розшыренi рынки Союзу. За виключенням декiлькох суден Службы берегово охороны Країна не має власных эбройных сил. Однак в американськiй базi — аеропорту Кефлавiк — розмiщено 2 тис. амерыканських вiйськовых i iсландськых вiльних найманцiв. iсландiя — Країна монокультурно економiкы. Все й господарство базусться на ловлi рыбы i наступнiй й переробцi. Цi двi галузi дають майже третину ВВП. Останнс складає бл. 12 млрд дол. Квоты на вылов рыбы розподiляються через аукцiони без втручання державь. Продуктывнiсть 1 рыбалки складає бiльше 200 тон в рiк, тодi як у Норвегi — 60 т, а в ЄС — 30 т. За обсягом вылову риби крана займає б — 7 мiсце в Свропi. Выловлюсться головным чином оселедець i трiска. Ще однiсю основою нацiонального багатства є гiдроенергiя. За спожыванням на душу населення електроенергii iсландiя займає З мiсце в свiтi. На ГЕС вироблясться 16,7%, геотермально — 55,4%, тепловоi — 28%. Бiльш % будынкiв опалюються геотермальнимы водамы. Спробы диверсыфiкацii промысловостi проявляються у будiвництвi алюмiнiевых заводiв i заводiв з выробниитва мiнеральных добрыв. є багато дрiбных судноверф i судноремонтных заводiв. Сiльське господарство орiснтуеться на м’ясошерстяне вiвчарство i молочне тварынныцтво. С/г землi вьткорыстовуються в основному пiд луки i пасовыща. Вирощують кормовi травы i картоплю. Пошьтреним є парникове господарство (на пiвднi з выкорыстанням термальных джерел). Країна забезпечус себе м’ясом, свiжимы овочами i молочными продуктамы. Провiднi види транспорту — автомобiльний i морськый. Залiзныць немас. Торговый флот складається з 40 суден. В нутрiшня полiтыка орiентувалася на побудову «державы загального добробуту». Вона зазнала повного краху пiд час економiчноi крызы 2008 — 2009 рр., коли крана опынылася на гранi дефолту. Зовнiшня торгiвля має пасивный баланс, що прызвело до значно зовнiшньоi заборгованостi краiни. Головнi партнеры по експорту — краiнь ЄС — 65%, США — 13%, Японiя — 5% по iмпорту — ЄС — 56%, США — 11%, Норвегiя — 9%.