Основні імпортні товарні групи за 1 півріччя 2011 р.

Найменування	% від загального обсягу імпорту країни
мінеральні продукти	39,1
у т.ч. газ природний	20,7
у т.ч. нафта сира	5,8
механічні та електричні машини	13,6
продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості	9,9
у т.ч. фармацевтичної продукції	3,3
засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби	6,8
полімерні матеріали, пластмаси та каучук	5,5
чорні метали та вироби з них	4,6

У загальному обсязі імпорту товарів проти І півріччя 2010 р. збільшилась частка палива мінерального, нафти та продуктів її перегонки(на 72,7%), механічних машин(на 76,6%), засобів наземного транспорту, крім залізничного(на 84%), електричних машин(на 60,3%) тощо. Зменшилась частка м’яса та їстівних продуктів (на 41,4%), риби і ракоподібних –на 15,9%), руд, шлаків та золи (на 14,1%) тощо.

З аналізу таблиці видно, що Україна вкрай енергозалежна країна.

Географія структури зовнішньої торгівлі товарами України представлена в табл..1.3 і 1.4.

Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції товарами з партнерами із 210 країн світу.

Таблиця 1.3

Основні експортні партнери за І півріччя 2011 р.

Країна експорту	% від загального обсягу експорту
РФ	28,2
Туреччина	6,1
Італія	5,4
Польща	4,3
Білорусія	2,9
Китай та Індія	2,8

Таблиця 1.4

Основні імпортні партнери за І півріччя 2011 р.

Країна імпорту	% від загального обсягу імпорту
РФ	39,3
Німеччина	7,9
Китай	7,1
Білорусія	4,4
Польща	3,7
США	3,3
Італія	2,2

Із країн СНД імпортовано 47,6% усіх товарів, із країн ЄС – 29,5% (у І півріччі 2010р. – відповідно 44,2% та 31,3%).

Географія експортно-імпортних постачань є консервативною. Оскільки це в основному країни СНД (у т.ч. РФ, з якою експорт зростає, а імпорт коливається майже на одному рівні).

Слід додати, що зміни товарної та географічної структур слід аналізувати з урахуванням цінового фактора. Дослідити коливання цін, а відповідно зміну кон’юнктури світового ринку можна за допомогою щотижневика «Товарный монитор. Конъюнктура. Украина. Цены. Тенденции. Прогнозы.» http://www.ukrdzi.com/

Відносні величини інтенсивності – це показники, що характеризують розвиток якого-небудь явища в певному середовищі. У світо­вій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньотор­говельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

Приклад:

Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експор­тна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародно­му розподілі праці. Розраховується за формулою:

ЕК = (Експорт/ВВП)*100 %

Використовуючи дані щодо експортної квоти країни в аналі­тичних цілях, слід брати до уваги такі закономірності:

*за стабільних (нормальних) умов відтворення експортна кво­та для кожної конкретної країни протягом певного історичного періоду зберігається більш-менш постійною;

*експортна квота тим більша, чим вище розвинуті виробничі сили країни;

*у великих країнах експортна квота, як правило, менша, ніж у малих;

*за відносно однакового рівня розвитку виробничих сил екс­портна квота тим більша, чим менший економічний потенціал країни;

*експортна квота країни тим вища, чим розвинутіші її виробничі сили, чим більше в її галузевій структурі виробництв з поглибле­ним технологічним розподілом праці, чим меншим є її економіч­ний потенціал та забезпеченість власними природними ресурса­ми.

Ступінь відкритості економіки вважається прийнятною, якщо ЕК = 10%.

Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутріш­ньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

ІК = (Імпорт/ВВП)*100 %

де ІК - квота імпортна;

І- обсяг імпорту країни за певний рік;

ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Показники економічної ефективності експорту та ім­порту. Розрахунок економічної ефективності провадиться шля­хом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні ре­зультати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно.

Відносні величини порівняння – це величини, які розраховують для характеристики одного явища (у абсолютних, середніх та відносних величинах), що вивчається, по відношенню до однойменних або аналогічних величин іншого явища, як подібного, так і відмінного. Коротше говорячи, показники зіставлення - це будь-який з розглянутих вище показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому).

Коефіцієнт еластичності зовнішньоторговельного обороту характеризує темпи зростання промислового виробництва або ВВП.

По-перше, що таке зовнішньоторговельний обіг, це - сума вартості експорту і імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, мі­сяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовніш| ньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому:

ЗТО = Е + І, де

ЗТО - зовнішньоторговельний обіг;

Е - обсяг експорту (у вартісних одиницях);

I-обсяг імпорту (у вартісних одиницях).

З цього, коефіцієнт еластичності зовнішньоторговельного обороту можна віднайти за формулою:

Ке зто =∆ЗТО/∆ ВВП.

Існує також генеральна (загальна) торгівля - прийняте у міжнарод­ній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

ГТ=Е+І+Т,

де ГТ- генеральна (загальна) торгівля;

Е - вартість експорту;

I-вартість імпорту;

Т- вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.