Розвиток психології наприкінці XIX — на початку XX ст.
Слід визнати, що своїми
попередніми досягненнями психологія
мала завдячувати інтуїції й умовиводам
на основі спостережень, інтроспекції.
Застосування наукових (в сучасному
значенні) методів було спорадичним.
Тло, на якому відбувалось
становлення сучасної психології,
визначали такі тенденції:
поступ позитивістської
методології, що вимагала застосовувати
об'єктивні методи природничих наук в
будь-яких, в т.ч. суспільних та гуманітарних
дослідженнях;
розвиток еволюційної
теорії, яка, по-перше, поставила питання
про походження психіки сучасної людини,
по-друге, фактично зтерла різницю між
людиною та твариною;
накопичення емпіричного
матеріалу, що потребував специфічних
психологічних теорій, перш за все, в
медицині (лікування неврозів), фізіології
(вивчення органів відчуттів), педагогіці,
етнографії та ін.
Сама психологічна
наука переживала кризу у зв'язку з
відмовою від мислення душі виключно як
свідомості та введенням експериментальних
методів дослідження.
