Тема 1. Філософія як специфічний тип знання Лекція 1
Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії.
Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія.
Філософія в системі культури. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична, культурно-виховна.
Соціальна спрямованість філософського знання. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії.
Місце філософії в самопізнанні людини, основні риси філософії
В кожному суспільстві у людей складаються ті чи інші уявлення про дійсність.
Філософія як теоретичний світогляд поряд із наукою, мистецтвом, мораллю – одне з видатних надбань людської цивілізації та культури. Вона є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їхньою основою та животворним ферментом.
Історично так склалось, що саме філософія була тією колискою, з якої виросли і набули статусу самосвідомлюючих особливих прояв людського духу та практики життєдіяльності людини і суспільство, і наука, і мистецтво, і мораль, і право.
Як говорив Гегель, філософія – це епоха, осягнена розумом.
Що таке людина?
Що таке Всесвіт?
Який між ними зв’язок, залежність?
Чи може людина пізнати себе, природу, суспільство?
Які форми, методи, засоби пізнання?
В чому відмінність явищ і сутності матеріального і духовного, ідеального світу?
Який з цих двох світів є основою для виникнення й існування другого світу?
Чи вони незалежні один від одного?
Що таке свобода?
Що таке людські цінності – Істина, Добро, Мудрість, Гармонія?
Що таке життя та смерть, яке їхнє ціннісне значення для окремої людини і суспільства?
Світ - людина
головний предмет філософії
наочність
філософські дослідження критичні, направлені на творчій пошук істини;
теоретичні положення та висновки об’єктивні, обґрунтовані, відображають проблеми та протиріччя дійсності, підтверджені практикою;
о
порою
філософії є конкретно-наочні знання,
разом з якими розвивається та розвитку
яких вона сприяє.
с
віт
розглядається протилежний, який постійно
розвивається, відкритий для пізнання
людьми.
філософія не обмежується своїм часом, а розглядає світ та людські знання у процесі їх історичного розвитку.
Філософія виконує роль світоглядного “сита”, яке:
к
ритикуя
та відхиляя застарілі погляди догми,
помилки, зберігає все цінне, раціональне,
істинне, прогресивне.
філософія повернена до людини та ставить проблему людини на саме перше місце.
Як говорив Протагор: “Людина – вища цінність і мета будь-якої цивілізації, “міра усіх речей”.
Усі філософські вчення існують в різних суспільствах і тому несуть на собі відбиток життя, культури, світоглядних протиріч між різноманітними суспільними силами.
Філософія і світогляд. Основні рівні світогляду. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука і філософія
Людина – єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості.
Світогляд – постійний супутник людської життєдіяльності на будь-якому етапі історії суспільства.
Світорозуміння – пізнавально-інтелектуальні компоненти (погляди, оцінки, думки, знання, уявлення, роздуми, переконання).
Світосприйняття – емоційно-психологічні компоненти (почуття, переживання, емоційний настрій, психічний стан)
Висновок – це складна, протилежна, історично змінна єдність:
світорозуміння та світосприйняття, інтелекту та емоцій;
знань та цінностей, переконань та сумнівів;
розумового обґрунтування та сліпої віри;
суспільно значимих орієнтирів та особистісних інтересів;
традиційного та нового мислення.