Теми лабораторних занять з курсу “Основи педагогічної майстерності та виховної роботи”

1. Увага та спостережливість – елементи внутрішньої техніки вчителя.

2. Техніка створення робочого самопочуття у процесі педагогічної діяльності.

3. Майстерність конструктивного спілкування.

4. Майстерність створення ситуації успіху у навчальній діяльності.

5. Актуальні питання сімейного виховання.

6. Особливості роботи з дітьми окремих груп (важкі, обдаровані).

Лабораторне заняття № 1

УВАГА ТА СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ – ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ТЕХНІКИ ВЧИТЕЛЯ

МЕТА: усвідомлення ролі уваги та спостережливості в діяльності вчителя, їх сутності та професійних особливостей; оволодіння прийомами керування власною увагою, створення установки на самостійну роботу з удосконаленням професійно значущих властивостей уваги та спостережливості.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Діагностування індивідуальних особливостей уваги та спостережливості студентів.

2. Обговорення основних теоретичних питань:

• Роль уваги вчителя в організації педагогічної взаємодії.

• Особливості уваги педагога.

• Спостереження як професійно значуща властивість учителя.

• Шляхи розвитку уваги вчителя.

3. Виконання вправ на розвиток професійно 0 педагогічної уваги та спостережливості.

4. Моделювання фрагмента бесіди. Розроблення змісту та форми взаємодії під час індивідуальної бесіди.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: при підготовці до лабораторного заняття спочатку ознайомтесь із матеріалом запропонованих літературних джерел, а потім випишіть основні положення, що розкривають зміст вказаних теоретичних питань. Сформулюйте узагальнюючий висновок по кожному з цих питань. Здійсніть логічну обробку матеріалу, використовуючи контрольні завдання до теми.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розкрийте зміст поняття “педагогічна техніка”.

2. Назвіть компоненти педагогічної техніки вчителя.

3. Дайте загальну характеристику внутрішній та зовнішній техніці вчителя.

4. Яку роль відіграє увага вчителя в організації педагогічної взаємодії?

5. В чому полягає особливість уваги вчителя?

6. Розкрийте зміст поняття “спостережливість” як професійно значущої властивості педагога.

7. Які шляхи розвитку уваги вчителя ви знаєте?

ЛІТЕРАТУРА

1. Леви В. Искусство бьіть другим. – М., 1980. – С. 69 – 70.

2. Кан – Калик В. Учителю о педагогическом общении. – М., 1987. – С. 114 – 117, 177 – 180.

3. Педагогічна майстерність: Підручник / І. Зязюн та ін. – К.: Вища шк., 2004. – С. 43 – 51, 132 – 139.

4. Реан А., Коломонский Я. Социальная педагогическая психология. – СПб., 2000. – С. 333 – 335, 352 – 354.

5. Регуш Л. Тренинг педагогической наблюдательности // Вопр. Психологии. – 1983. - № 3. – С. 86 – 93.

6. Станиславский К. Работа актера над собой // Собр. соч.: В 8 т. – М., 1954. – Т. 3, ч. 1. – С. 96 – 130.

7. Юсупов И. Психология взаимопонимания. – Казань, 1991. – С. 74 – 76.

Лабораторне заняття № 2

ТЕХНІКА СТВОРЕННЯ РОБОЧОГО САМОПОЧУТТЯ У ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МЕТА: формування уявлень про сутність саморегуляції та її роль у професійній діяльності вчителя; оволодіння засобами психологічного налаштування вчителя на наступну діяльність; створення установки на самостійну роботу з удосконалення засобів психофізичної саморегуляції.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Поняття саморегуляції та психологічного налаштування.

2. Роль психологічного налаштування як внутрішньої педагогічної техніки вчителя.

3. Психологічна гімнастика в роботі вчителя.

4. Засоби психологічного налаштування.

5. Керування психологічним станом (музикотерапія, бібліотерапія, працетерапія, імітаційна гра, ауто генне тренування). Можливості використання їх у професійному самовдосконаленні вчителя.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: при підготовці до лабораторного заняття спочатку ознайомтесь із матеріалом запропонованих літературних джерел, а потім випишіть основні положення, що розкривають зміст вказаних теоретичних питань. Особливу увагу приділіть вправам, запропонованим у підручнику. Здійсніть логічну обробку матеріалу, використовуючи контрольні завдання до теми.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розкрийте зміст поняття «саморегуляція», «психологічне налаштування».

2. Яка роль психологічного налаштування як внутрішньої педагогічної техніки вчителя?

3. Розкрийте зміст поняття «психологічна гімнастика». Які засоби психологічного налаштування Вам відомі.

4. Які можливості використання засобів керування психологічним станом (музико терапії, бібліо терапії, працетерапії, імітаційної гри, патогенного тренування)?

ЛІТЕРАТУРА

1. Карнеги Д. Как перестать беспокоиться и начать жить. – К., 1992. – С. 38 – 48, 173 – 182, 186 – 200.

2. Львова Ю. Творческая лаборатория учителя. – М., 1985. – С. 98 – 121, 146 – 154.

3. Макаренко А. методика організації виховного процесу // Твори: В 7 т. – Т. 5. – С. 76 – 80.

4. Макаренко А. Проблеми шкільного радянського виховання // Там само – С. 195 – 203.

5. Педагогічна майстерність: Підручник // І. Зязюн та ін. – К.: Вища шк., 2004. – С. 215 – 221.

6. Сухомлинський В. Сто порад вчителеві // Вибр. твори: В 5 т. – К, 1976. – Т. 2. – С. 425 – 432, 456 – 462.

Лабораторне заняття № 3

МАЙСТЕРНІСТЬ КОНСТРУКТИВНОГО СПІЛКУВАННЯ

МЕТА: усвідомлення специфіки педагогічного спілкування як діалогічної взаємодії; формування установки на особистісно орієнтовану позицію в роботі з аудиторією; розвиток уміння аналізувати педагогічну діяльність.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Конструктивне педагогічне спілкування, його особливості та функції.

2. Індивідуальна педагогічна бесіда, її завдання, умови ефективності.

3. Контакт під час бесіди. Методика контактної взаємодії.

4. Чинники, що сприяють або протидіють оптимальній взаємодії в бесіді.

5. Шляхи поліпшення спілкування вчителя з учнями.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ: ознайомившись із рекомендованою літературою, підготуйтеся до співбесіди з наведених питань. Виконайте письмово контрольні завдання з даної теми.

КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Розкрийте поняття “індивідуальна бесіда”, її завдання та умови ефективності.

2. Яку роль відіграє контакт під час бесіди?

3. Розробіть модель індивідуальної бесіди.

• Ситуація 1. Учень 11 – А класу, Максим Т., постійно приходить не готовий до вашого уроку.

• Ситуація 2. Учениця 9 – Б класу, Марина П., постійно розмовляє на Ваших уроках, коментує Ваші висловлювання, привертає до себе увагу однокласників, заважає проводити урок.

• Ситуація 3. Ви – класний керівник 10 – А класу. ваш учень, Олексій В., у грубій формі образив молодого вчителя української мови Маргариту Миколаївну. Вона звернулася до Вас із проханням провести виховну бесіду з учнем та викликати його батьків до школи.

ЛІТЕРАТУРА