Лабораторна робота № 8 властивості будівельних розчинів
8.1 Загальні відомості
Будівельний розчин – штучний камінь, одержаний в результаті тверднення спеціально підібраної суміші, яка складається із в’яжучого (цемент, вапно, глина, гіпс), дрібного заповнювача (пісок крупнистий 0,16…5 мм) води і в необхідних випадках – добавки. Суміш до тверднення називають розчиновою Будівельні розчини діляться за призначенням: кладкові (мурувальні), штукатурні (тинькувальні), спеціальні (акустичні, тампонажні, кислототривкі та ін.); за середньою густиною в сухому стані : важкі ( ρм>1500 кг/м3), легкі ρm<1500 кг/м3; за видом в’яжучих речовин і домішок: прості (цементні, вапняні, гіпсові) та змішані (цементно-вапняні, вапняно-гіпсові та ін.); за міцністю на стиск (на марки) – 4,10,25,50,75,100,150,200,300.
8.2 Підбір складу змішаного розчину
Склад розчину визначається співвідношенням цементу, вапняного або глиняного тіста і піску.
Визначаємо за заданою маркою розчину витрати цементу (Q,кг) на 1м3 піску за таблицею 8.1 або формулою Q = RpkR1000, де Rp - марка розчину , k – коефіцієнт, рівний 1,4 (для пластичних розчинів), R - активність цементу. Затрати цементу за об’ємом Vц = Q/ρнц, де Q - маса цементу , ρнц – насипна густина цементу.
Таблиця 8.1.
Марка розчину |
Рекомендована марка цементу |
Затрати в΄яжучого , кг на 1м3 піску |
200
|
500 |
360 |
300 |
280 |
|
150 |
500 |
280 |
400 |
350 |
|
300 |
470 |
|
100 |
500 |
205 |
400 |
255 |
|
300 |
340 |
|
75 |
500 |
160 |
400 |
200 |
|
300 |
270 |
|
50 |
400 |
140 |
300 |
185 |
Примітка: Наведені у таблиці витрати цементу відносяться до піску в пухконасипному стані природної вологості 3-7% і залежно від умов експлуатації будинку або споруди мають бути не нижчі наведених у таблиці 8.2.
Таблиця 8.2.
Призначення розчинів |
Вид розчинів |
Мінімальна витрата в’яжучого, кг на 1м3 піску |
Наземні конструкції при відносній вологості повітря приміщення до 60% |
Цементно-вапняній |
75 |
і фундаменти в мало вологих грунтах. |
Цементно-глиняні |
100 |
Те ж саме, вологість 60% |
Цементно-вапняні |
100 |
і фундаменти у вологих грунтах |
Цементно-глиняні |
125 |
Визначаємо кількість неорганічного пластифікатора (вапняного або глиняного тіста) на 1м3 піску за формулою:
Vq=170(1 - 0,0024Qu),
де Qц - витрати цементу,кг.
Ця формула справедлива для вапняного тіста 2 сорту із ρm-1400 кг/м3, кількість води – 50%. Витрати тіста за масою , кг.
Qд = Vдρm , де ρm - середня густина вапняного чи глиняного тіста.
Визначаємо кількість води.
Витрати води л/м3, орієнтовно визначають за формулою
В = 0,5(Qц+Qд) , де Qц і Qд - затрати відповідно цементу і добавки пластифікатора за масою на 1 м3 піску. Рухливість будівельних розчинів визначають в см за зануренням еталонного конуса і вона має бути:
для заповнення горизонтальних швів і розшивки вертикальних і горизонтальних при монтажі стін із панелей та крупних блоків 5-7
для мурування стін із цегли глиняної звичайної 9-13
те ж, із порожнистої цегли 7-8
для звичайного бутового мурування 4-6
Велике значення рухливості суміші приділяють при використанні сухих пористих кам’яних матеріалів і при використанні робіт в спекотну погоду і менше – при використанні щільних або добре змочених кам’яних матеріалів.
Визначення складу розчину в частинах за об’ємом
На підставі даних витрат матеріалів визначається склад розчину в частинах за об’ємом:
Vц/Vц:Vд/Vц:Vп/Vц=1: Vд/Vц:Vn/Vц
Кількість неорганічного пластифікатора регламентується залежно від умов, в яких буде знаходитися споруда чи будівля під час експлуатації. Для наземних конструкцій при відносній вологості повітря приміщень до 60% і мурування фундаментів в маловологих ґрунтах відношення об’єму цементу до об’єму глиняного тіста має бути не більше 1:1,5; при вологості повітря приміщень вище 60% і для об’єму глиняного чи вапняного тіста має бути не більше 1:1.