ТЕМА:ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1. Прогнозування та планування розвитку підприємства

Прогноз — це передбачення стану об'єкта в майбутньому. Він ґрунтується як на нагромадженому в минулому досвіді, так і на припущеннях відносно майбутнього з метою його визначення.

Головна мета прогнозу, який розробляють менеджери підприємств, полягає у виявленні закономірностей розвитку зовнішнього середовища господарювання і на цій основі створення уявлення про найімовірніший майбутній стан середовища.

Прогноз є підставою для подальшого планування діяльності підприємства в умовах того зовнішнього середовища, яке вважається найімовірнішим.

Оскільки менеджери різних підприємств мають неоднакові досвід і знання, а також незбіжні бачення процесів розвитку ринку, остільки їхнє уявлення про майбутнє — різне. В остаточному підсумку виграють власники тих підприємств, менеджери яких у прогнозах точніше передбачили стан та динаміку розвитку ринку і завдяки адекватному плануванню та відповідним діям зуміли забезпечити підприємству кращу конкурентну позицію.

Використовуються певні методи прогнозування, які поділяються на три порівняно великі групи: екстраполяції, моделювання і експертних оцінок.

В основу методів екстраполяції взято припущення про незмінність чинників, або відносну стабільність наявних тенденцій, що визначають розвиток підприємства. Відтак сутність екстраполяції базується на подібності умов функціонування підприємства і полягає в поширенні закономірностей його розвитку в минулому на майбутнє.

Застосування цих методів доцільне для підприємств, що діють на відносно стабільних ринках, за майже незмінних зовнішніх умов, попит на продукцію яких не схильний до різких коливань (наприклад, це підприємства харчової, легкої промисловості, торгівлі, комунального обслуговування).

Методи моделювання включають економіко-математичні та статистичні методи прогнозування, що передбачають побудову формалізованих моделей розвитку об'єкта. Повертаючись до по­переднього прикладу, зазначимо, що менеджери супермаркету можуть виявити статистичну залежність між різними величинами обсягу реалізації торговельного центру і зміною ринкової частки керованого підприємства. Результат використання такого методу прогнозування береться ними в основу розроблення майбутніх заходів (планів) боротьби з конкурентами.

Будь-яка модель завжди є спрощеною у зіставленні з явищем, яке вона описує, тому моделі на цей час мають обмежене засто­сування на підприємствах і використовуються лише задля наочності переважно в ситуаціях, коли має місце тісний зв'язок між факторами і певною результативною ознакою.

У випадках, коли суттєвий статистичний зв'язок між чинни­ками не простежується або явище занадто складне для опису ма­тематичною моделлю, використовуються суб'єктивні уявлення, що дістали назву методів експертних оцінок. В їх основу по­кладено думки авторитетних фахівців різної спеціалізації щодо можливого розвитку неформалізованих подій у майбутньому. При цьому будуються сценарії — різноманітні комбінації чинни­ків, які дають будь-які картини майбутнього.

Одержання достовірних результатів у межах цих методів потребує надзвичайно високої кваліфікації фахівців-експертів, тому що саме від неї залежить ступінь наближення прогнозу до реальності. Зрозуміло, що можливості різних підприємств неоднакові щодо залучення таких спеціалістів, тому ймовірність справдження прогнозів стосовно того самого явища для кожного підприємства різна. Проте на цей час у практиці господарювання експертні оцінки є найпоширенішими методами прогнозування.

Основна проблема використання цих методів полягає у формулюванні переліку позицій, за якими експерти мають висловити свої припущення. Найширше нині застосовується так званий метод SWОТ-аналізу, де застосовуються експертні оцінки.

Цей метод прогнозування дає змогу виявити зовнішні для підприємства фактори, які, по-перше, несуть йому загрози й у такий спосіб обмежують можливості успішної діяльності, а, по-друге, сприятливі для досягнення його цілей.

У процесі прогнозу оцінюється макро-, мезо- та мікросередовище за чинниками. Результатом прогнозування є визначення теперішньої позиції підприємства на ринку, оцінювання впливу чинників зовнішнього середовища на майбутній стан підприємства. Даних прогнозу має бути достатньо для обґрунтування пізніше, під час планування, шляхів переходу підприємства із нинішнього до майбутнього стану з урахуванням впливу змін середовища функціонування.

Особливе значення в прогнозуванні належить передбаченню стану товарного ринку, оскільки підприємства як продуценти формують пропонування своєї продукції (послуг), а як майнові комплекси — забезпечують попит на ресурси. Отже, розв'язуючи завдання щодо прогнозування стану ринку, використання ресурсів і технологій їх переробки, менеджери підприємств мають зважати на перспективи динаміки попиту, пропонування і рівня конкуре­нції. Основні напрями прогнозування наведено в табл. 11.1.

Таблиця 11.1