Передумови та причини реформування податкової системи України

Реформування податкової системи України як європейської країни має відбуватися з урахуванням тенденцій розвитку оподаткування у країнах-членах ЄС та у країнах, що наближені до нас територіально. Ці тенденції формувалися під вирішальним впливом міжнародної податкової] конкуренції, європейської податкової гармонізації і координації національних податкових політик, що важливо враховувати з огляду на необхідність зміцнення позицій України в економічній конкуренції та досягнення стратегічної мети – інтеграції в ЄС.

Міжнародна конкуренція за мобільні фактори виробництва – працю й капітал – зумовила розвиток податкових систем багатьох країн у напрямку перенесення податкового навантаження із зазначених факторів виробництва на споживання і природні ресурси, внаслідок чого склалися такі тенденції у реформуванні податкових систем:

- до зниження ставки податку на прибуток корпорацій (підприємств), яке протягом 2000-2009 рр. відбулося в 90% країн ОЕСР, в розвинутих країнах-членах ЄС протягом вказаного періоду ставка цього податку знизилася в середньому з 35,3 до 27,2 відсотків;

- до зменшення ступеня прогресії в оподаткуванні доходів фізичних осіб та переходу в ряді країн (Болгарія, Латвія, Литва, Естонія, Румунія, Словаччина, Чехія) до їх оподаткування за однією ставкою. За єдиною ставкою справляється податок з доходів фізичних осіб також у Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Росії, Туркменістані;

- до стабілізації ставок податку на додану вартість у багатьох європейських країнах та забезпечення достатньо високого рівня оподаткування "товарів гріха", споживання яких чинить негативний вплив на здоров'я людей і довкілля, а також проведення "зелених податкових реформ", у ході яких відбулася узгоджена різновекторна зміна ставок екологічних податків і внесків до соціальних фондів.

Мета, стратегічні цілі і завдання податкової реформи

Метою податкової реформи є формування податкової системи, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу.

Стратегічними цілями податкової реформи є:

• підвищення темпів економічного зростання;

• зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах;

• створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційної діяльності всередині країни;

• скорочення витрат платників на нарахування і сплату податків та держави на їх адміністрування;

• покращення позицій України у глобальному рейтингу простоти ведення бізнесу за показником "сплата податків";

• забезпечення раціонального використання природних ресурсів, зниження енерго- та ресурсомісткості виробництва, поліпшення екологічної ситуації, формування податкових стимулів, спрямованих на зниження рівня споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

• створення фіскальних умов для легалізації доходів;

• формування свідомого і відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов'язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від податків;

• подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС відповідно до перспектив поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами;

• демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами.

Основні завдання податкової реформи.

1. Підвищення ефективності, збалансованості та прозорості податкової системи України з метою створення необхідних умов для виконання конституційно закріплених функцій держави, забезпечення конституційних гарантій громадян на достатній життєвий рівень, стабільності і визначеності умов ведення економічної діяльності на території України.

2. Удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для активізації підприємницької діяльності, забезпечення рівності усіх платників перед законом, формування відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов’язань.

3. Поетапне та виважене зниження податкового навантаження на національну економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи. Забезпечення справедливого розподілу податкового навантаження.

4. Перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва – праці й капіталу – на споживання, ресурсні та екологічні платежі.

5. Зменшення майнової нерівності в суспільстві через диференційоване оподаткування доходів багатих і бідних та запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість).

6. Запровадження непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників та механізму донарахувань податкових зобов'язань за непрямими методами.

7. Спрощення податкової системи шляхом скорочення кількості податків і зборів (обов'язкових платежів).

8. Зростання регулюючого потенціалу податкової системи шляхом: розроблення чітких, предметних, обмежених у часі та просторі податкових інструментів стимулювання інноваційної діяльності, енергозбереження та раціонального природокористування.

9. Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, оптимізації податкових пільг, удосконалення системи адміністрування, зменшення масштабів ухилення від податків.

Зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.

10. Удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків шляхом створення ефективної системи розв'язання спорів з податкових питань під час проведення процедури адміністративного оскарження, а також у судовому порядку.

11. Гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.

12. Реформування функцій і структури Державної податкової адміністрації України відповідно до світових вимог і стандартів.