Тема 12 Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

Згідно законодавства України інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиції — це довгострокові вкладення капіта­лу (грошей) у підприємницьку діяльність (для одер­жання прибутку). Процес здійснення інвестицій являє собою інвестиційну діяльність підприємства. До цінностей, що складають інвестиції відносять:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме га нерухоме майно (будинки, споруди, устаткуван­ня та інші матеріальні цінності);

• майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформ­лених у вигляді технічної документації, навичок та вироб­ничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих ("ноу-хау");

• права користування землею, водою, ресурсами, будинка­ми, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

• інші цінності.

Той, хто має капітал (гроші) і вкладає його (їх) у ту чи ту комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення капіталу — інвестуванням (довгостроковим фінансуванням). У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто як підприєм­ства, так і окремі власники капіталу.

Для сутнісно-змістової характеристики інвестицій істотне теоретичне і практичне значення має визна­чення різновидів інвестицій за окремими ознаками, тобто за їхнім функціонально-елементним складом.

Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), виокремлюють внутрішні (вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу, внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні — на прямі й портфельні.

Фінансові інвестиції означають використання на­явного капіталу для придбання (купівлі) акцій, об­лігацій та інших цінних паперів, що їх випускають, підприємства або держава. За такого інвестування має місце переміщення титулів власності, котрі дають право на одер­жання нетрудового доходу.

Реальні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) у різні сфери та галузі народного господарства (суспільного виробницт­ва) з метою оновлення існуючих і створення нових «капітальних» (матеріальних) благ, а як наслідок — одержання набагато більшо­го прибутку. Такі реальні інвестиції ще називають виробничими; проте в практиці господарювання за ними закріпилась інша на­зва — капітальні вкладення.

Зовнішні прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордо­ном, що за величиною становить не менше 10% вартості того чи того конкретного проекту, закордонні інвестиції, менші за 10% вар­тості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту, нази­ваються портфельними.

Ефективність довгострокового фінансування модернізації існу­ючих і будівництва нових виробничих і невиробничих об'єктів ба­гато в чому залежить від пропорцій між державними та приватни­ми інвестиціями. Природно, що з активізацією розвитку роздер­жавлення і приватизації власності, акціонування державних підприємств усе більшою ставатиме частка приватного капіталу в загальному обсязі інвестицій. Це сприятиме підвищенню рівня ефективності як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.

З огляду на функціональну цілеспрямованість розрізняють ва­лові й чисті капітальні вкладення. Валові капітальні вкладення — це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте й розши­рене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціаль­ної інфраструктури, а чисті — витрати лише на розширене відтво­рення. Величину чистих капіталовкладень неважко розрахувати; для цього із загального обсягу капітальних вкладень треба виключити розмір амортизаційних відрахувань, котрі використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства. Існують такі методи оцінки інвестиційної діяльності:

Ефективність виробничих інвестицій (капіталь­них вкладень) характеризує економічні, соціальні або інші результати і господарську доцільність їхнього здійснення. Основою оцінки доцільності капітальних витрат служить порівнювання вигі­дності того чи того проекту за умови обмеженості капіталу як ресурсу та забезпечення найбільших прибутків через реалізацію найліпшого з кількох варіантів (проектів) інвестицій.

Офіційна методика оцінювання ефективності (доцільності) ка­пітальних вкладень передовсім визначає загальні положення. Найбільш суттєвими з них є такі.

По-перше, розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень застосовуються за: розробки різних проектних і плано­вих (прогнозних) документів; оптимізації розподілу реальних інве­стицій за різними формами відтворення основних фондів; оціню­вання ефективності витрачання власних фінансових коштів підприє­мства.

По-друге, у розрахунках визначають загальну економічну ефек­тивність як відношення ефекту (результату) до суми капітальних витрат, що зумовили цей ефект. Витрати та результати обчислю­ють з урахуванням чинника часу. На підприємствах економічним ефектом капітальних вкладень служить приріст прибутку (госпроз­рахункового доходу).

По-третє, з метою всебічного обґрунтування та аналізу еко­номічної ефективності капітальних вкладень, виявлення резервів її підвищення використовують систему показників – капіталомісткість. продуктивність праці; фондовіддача; мате­ріаломісткість, собівартість, якість і технічний рівень продукції; тривалість інвестиційного циклу та ін.

У практиці господарювання підприємств приймаються різно­манітні рішення, зв'язані з інвестуванням виробництва й соціаль­ної інфраструктури. З огляду на це заведено розрізняти загальну (абсолютну) та порівняльну (оцінку доцільності) ефективність ка­пітальних вкладень. Абсолютна ефективність капітальних витрат показує загальну величину їхньої віддачі (їхню результативність) на тому чи тому підприємстві. Її розрахунки потрібні для оцінки очікуваного або фактичного ефекту від реальних інвестицій за пев­ний період часу.

Порівняльна ефективність капітальних вкладень визначається лише тоді, коли є кілька інвестиційних проектів (варіантів вирі­шення господарського завдання). Вона характеризує переваги (еко­номічні, соціальні та інші) якогось одного проекту капітальних витрат проти іншого або інших.

Таблиця 12.1

Аналіз структури реальних, капітальних, фінансових інвестицій

	2005рік			2006 рік		Відхилення
	сума, тис.грн.		питома вага, %	сума, тис.грн.	питома вага, %	в сумі, тис.грн.	в питомій вазі, %	темп приросту, %	темп приросту структурних змін, %
Придбано необоротних активів	884,9		40,2	894,9	13,9	+10,0	-26,3	+1,1	+0,2
Придбано майнових комплексів	1314,0		59,8	5531,4	86,1	+4217,4	+26,3	+321,0	+99,8
Разом	2198,9		100,0	6426,3	100,0	+4227,4	0	+192,3	100,0
Аналіз структури капітальних інвестицій
Кап. будівництво	118,8		5,4	-	-	-118,8	-5,4	-100,0	-1,8
Придбання ОЗ	2080,1		94,6	8656,3	100,0	+6575,9	+5,4	+316,1	+101,8
Разом	2198,9		100,0	8656,3	100,0	+6457,4	0	+293,7	100,0
Аналіз фінансових інвестицій
Фінансові інвестиції в асоційовані підприємства		17,5	2,9	17,5	2,9	0	0	0	0
В спільну діяльність		579,3	97,1	578,9	97,1	-0,4	0	-0,07	100,0
Разом		596,8	100,0	596,4	100,0	-0,4	0	-0,07	100,0

На кінець звітного періоду значно збільшилась як реальна сума, так і питома вага придбаних майнових комплексів (відповідно сума зросла на 4217,4 тис.грн., або на 321,0%, а питома вага – на 26,3%). Сума на придбання необоротних активів зросла на 10 тис.грн., або на 1,1%, та зросла взвгальному на 4227,4 тис.грн., або на 192,3%.

В структурі капітальних інвестицій відбулося збільшення сум на придбання основних засобів на 65759,0тис.грн., або на 316,1%. Що прзвело до збільшення капітальних інвестицій на 101,9%

В цілому сума капітальних інвестицій зросла на 6457,4 тис.грн., або на 293,7%.

Фінансові інвестиції також зазнали змін, так інвестиції в спільну діяльність зменшились на 0,4 тис.грн., або на 0,07%. Фінансові інвестиції в асоційовані підприємства залишилися незмінними, їх сума складає 17,5 тис.грн. Загальна сума фінансових інвестицій порівняно із початком періоду зменшилась на 0,4 тис.грн., що і позначилось на зменшенні інвестицій у спільну діяльність.