Лекція № 29-31

Тема 12. Операції банків з іноземною валютою

План

1. Суть іноземної валюти

2. Ведення валютних рахунків клієнтів

3. Неторговельні операції комерційних банків в іноземній валюті

4. Операції з міжнародних торговельних розрахунків

5. Операції з торгівлі іноземною валютою на міжбанківському ринку

6. Операції із залучення та розміщення валютних коштів

Література:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.91 № 872-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // Закони України. — К.: 1996. — Т. 1.

2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

3. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»

4. Інструкція «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті»

5. Правила торгівлі іноземною валютою

6. Правила здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб

7. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.

8. Петрук О.М. Банківська справа. К. Кондор 2004.

9. Савлук М. І. Вступ до банківської справи. — К., 1998

1.Суть іноземної валюти

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю» термін іноземна валюта означає:

• іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;

• кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах;

• монетарні метали — золото і метали іридієво-платинової гру­пи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.

Згідно з Декретом «іноземна валюта» — це як власне іноземна валюта, так і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Згідно з Декретом до валютних операцій належать:

• операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій між резидентами у валюті України;

• операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

• операції, пов’язані із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Отже, операції, пов’язані з використанням як засобу платежу іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті, а також з покладанням виконання зобов’язань в іноземній валюті на третю особу є валютними операціями.

Валютні операції можуть здійснюватися як громадянами України, так і громадянами іноземних держав. Відповідно до цього існують такі поняття, як «резидент» та «нерезидент».

Резидентами є:

• фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

(Постійне місце проживання — місце проживання на території України не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території України протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, за умови, що таке прожи­вання не є наслідком виконання цією особою службових обов’язків або зобов’язань за договором (контрактом).)

• юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

• дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні пред­ставництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезидентами вважаються:

• фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

• юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з по­стійним місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України;

(Постійне місцезнаходження — місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб’єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності.)

• розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Для резидентів і нерезидентів існують різні порядки відкриття і ведення рахунків в іноземній валюті, що регламентуються НБУ в межах валютного регулювання. У системі валютного регулювання поняття «резидент» і «нерезидент» визначають суб’єктів стосовно їх операцій з національною та іноземною валютою.

Операції з іноземною валютою поділяються на поточні і такі, що пов’язані з рухом капіталу, причому для здійснення останніх має бути спеціальний дозвіл НБУ.

Банківські операції з іноземною валютою за ступенем їх складності та ризикованості можна класифікувати таким чином:

• ведення валютних рахунків клієнтів;

• неторговельні операції;

• встановлення прямих кореспондентських зв’язків з іноземними банками;

• операції за міжнародними торговельними розрахунками;

• операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

• операції із залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку (здійснюються з резидентами України);

• операції із залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках (здійснюється з нерезидентами України);

• валютні операції на міжнародних грошових ринках;

• операції з монетарними металами на внутрішньому ринку;

• операції з монетарними металами на міжнародних ринках.

Валютні операції здійснюються уповноваженими банками, тобто банками, що мають ліцензії НБУ на здійснення цих операцій. Банки, котрі одержали ліцензію на здійснення операцій в іноземній валюті, виконують функції агента валютного контролю за операціями своїх клієнтів.

При проведенні валютних операцій банки керуються законодавчими та нормативними документами України.