4. Особливості проведення виїмки

Виїмка – це слідча дія, яка проводиться у випадках необхідності вилучення пред­метів і документів, які мають значення для справи, коли є точні дані, що вони знаходяться в певної особи чи в певному місці. Процесуальний режим виїмки регламенту­ється статтями 178-186, 188, 189 КПК України.

Різниця між виїмкою і обшуком полягає в наступному:

1) виї­мка проводиться тільки відносно певних відомих предметів і документів, тоді як при обшуку об’єкти пошуку, можуть бути відомі орієнтовно, а іноді навіть не відомі взагалі;

2) під час виїмки відоме місце знахо­дження тих чи інших предметів і документів, а при обшуку передбача­ється їх відшукати.

Виїмка найчастіше здійснюється стосовно предметів і документів, які знаходяться у віданні установ, організацій та підпри­ємств. У деяких випадках виникає необхідність у виїмці й в окремих громадян. У разі відмови виконати вимоги слід­чого виїмка проводиться у примусовому порядку (ст. 183 КПК України).

Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слід­чого в присутності двох понятих. Виїмка документів, що становлять державну таємницю, проводиться з санкції прокурора і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. Примусова виїмка із жит­ла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмоти­вованою постановою судді (ст. 178 КПК України).

Виїмка, як правило, проводиться у денний час, за виня­тком випадків, коли ця дія є невідкладною. Невідкладною є виїмка, якщо мають місце підстави вважати, що предмети або документи можуть бути знищені або переховані.

При виїмці повинна бути забезпечена присутність осо­би, у володінні якої знаходяться предмети, що підлягають вилученню, або повнолітніх членів її сім’ї. У разі відсутно­сті цих осіб виїмка може здійснюватись у присутності пред­ставника житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів. Виїмку в установах і на підпри­ємствах бажано проводити у присутності особи, у веденні якої знаходяться предмети чи документи.

У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представ­ництва, а також у приміщеннях, де проживають члени дип­ломатичних представництв та їхні сім’ї, які користуються правом дипломатичної недоторканності, виїмка може проводитись тільки за згодою дипломатичного представника.

5. Фіксація результатів обшуку та виїмки

Про проведення обшуку та виїмки складається прото­кол, який є джерелом доказів. Він має відповідати загаль­ним вимогам, передбаченим ст. 85 КПК України, а також спеціаль­ним вимогам ст. 188 КПК України, і складається з трьох частин: вступної, описової, заключної.

У вступній частині зазначається коли, де, ким, на якій підставі, у кого, в присутності яких осіб проведено об­шук чи виїмку. Тут також зазначається, що перед обшу­ком чи виїмкою слідчий запропонував добровільно видати предмети чи документи і яку було дано на це відповідь.

Описова частина містить відомості про об’єкти пошу­ку, умови їх зберігання та способи маскування. Зазначається, в якому місці та за яких обставин виявлено ті чи інші предмети пошуку (ст. 188 КПК України). Необхідно описати, яким чином зберігалися такі предмети: відкрито чи переховувалися у спеціальних тай­никах, інших недоступних місцях. Якщо під час обшуку виявлено тайник, необхідно детально описати його конструкцію, вказати розміри, місцезнаходження, яким чином приховано тощо.

У протоколі необхідно зазначити загальні та окремі ознаки виявлених предметів (назва, розмір, форма, маса, колір, маркування, позначки, номери, пошкодження та ін.), щоб виключити можливість їх підміни. У разі вилучення виробів з дорогоцінних металів в протоколі обшуку (виїмки) вказують назву виробу, його загальні та окремі ознаки, колір, розмір, кількість, наявність пробірних знаків (фігу­рних клейм і цифрових позначок проби).

При вилученні зброї, необхідно вказувати вид зброї (холодна або вогнепальна), марку, номер, клеймо виробника.

У разі вилучення продовольчих товарів у протоколі зазначаються найменування, маса, об’єм, кількість проду­ктів, їх стан, якість, упаковка, маркування, дата виготов­лення тощо.

При вилученні однорідних предметів необхідно зазначати їх кількість. Якщо вилучаються цінні папери чи гроші, то вказують їхні серії та номери, вартість, інші реквізити.

У заключній частині зазначається, які предмети ви­лучені, як вони упаковані й опечатані. За наявності заяв і зауважень присутніх їх заносять до цієї частини протоко­лу обшуку (виїмки). Протокол підпи­сують слідчий, особа, у якої проводився обшук чи виїмка, та запрошені особи, які були при цьому присутні.

Протокол складається у двох примірниках. Другий примірник вручається особі, в якої було проведено обшук чи виїмку, або представнику підприємства, установи чи організації, де було проведено слідчу дію.

Додатковими способами фіксації результатів обшуку і виїмки є фото- та відеозйомка, складання різних планів і схем. Так, фотозйомка дозволяє зафіксувати загальний вигляд приміщення або місцевості, яка обшукувалась, міс­ця приховування предметів, тайники, виявлені об’єкти. Фо­тознімки, відеострічки, схеми, рисунки та плани додаються до протоколу.