Тактика пред’явлення для впізнання план:
1. Поняття, сутність і види пред’явлення для впізнання.
2. Підготовка до пред’явлення для впізнання.
3. Пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин.
4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання.
1. Поняття, сутність і види пред’явлення для впізнання
Пред’явлення для впізнання – це слідча дія, яка полягає в демонстрації свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому осіб або предметів з метою встановлення наявності або відсутності тотожності.
Змістом пред’явлення для впізнання є ідентифікація об’єкта за його характерними ознаками, відбитими у свідомості людини у вигляді уявного образу. Ця слідча дія регламентується ст.ст. 174-176 КПК України.
Пред’явлення для впізнання проводиться за пропозицією слідчого допитуваній особі впізнати об’єкт, а також у випадках, коли допитуваний виявляє подібне бажання, стверджуючи, що запам’ятав відмінні ознаки особи або предмету, які він спостерігав раніше і може впізнати їх.
При пред’явленні для впізнання у впізнаючого послідовно реалізуються так звані формуючий і впізнавальний процеси психологічної діяльності. Перший являє собою уявне засвоєння, усвідомлення образу людини або предмету. Другий – їх розпізнавання. Як формуючому, так і впізнавальному процесам властиві ряд етапів розумової діяльності. Так, при впізнавальному процесі здійснюється сприйняття об’єктів, що впізнаються, в натурі, уявне зіставлення їх з образами раніше сприйнятих, пожвавлення в пам’яті ознак цих об’єктів і вирішення питання про тотожність або розбіжність.
В законі (ст. 175 КПК України) докладним образом регламентований порядок проведення цієї слідчої дії:
1. Пред’явленню для впізнання повинен передувати допит, в ході якого з’ясовують, при яких обставинах допитуваний спостерігав людину або предмет, які запам’ятав прикмети й особливості, чи може впізнати їх.
Результати допиту дозволяють слідчому вирішити, чи доцільно проводити впізнання.
2. При пред’явленні для впізнання обов’язкова присутність не менше двох понятих.
3. Особи (предмети) пред’являються для впізнання серед подібних з ними за зовнішніми ознаками. При цьому загальна кількість запропонованих об’єктів не може бути менше трьох.
При наявності декількох об’єктів впізнання вони пред’являються окремо один від одного, також у числі подібних.
Це правило не поширюється на впізнання трупів.
4. Впізнаваємому повинно бути запропоновано зайняти за своїм вибором будь-яке місце серед інших осіб. Місце впізнаваємих предметів серед інших обирають поняті. Про це робиться відмітка в протоколі.
Виконання цієї умови виключає надалі сумніви в об’єктивності проведеного впізнання.
5. Впізнаючому, який запрошується після вибору місця впізнаваємого об’єкта серед інших, пропонують вказати на особу (предмет), про яку(ий) він давав показання.
6. Після впізнання об’єкта впізнання, впізнаючий повинен перелічити ознаки, за якими він впізнав особу (предмет).
Показання, впізнаючого в цій частині по можливості дослівно заносяться до протоколу (ст. 176 КПК України).
По кримінально-процесуальним законодавством видами пред’явлення для впізнання є впізнання живих осіб, трупів, предметів. У тих випадках, коли не представляється можливим пред’явити для впізнання людину, законом допускається її впізнання за фотознімком. На практиці нерідкими є випадки пред’явлення для впізнання ділянок місцевості, будівель, приміщень, а також тварин.