Лекція 4 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки.
Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях..
Аварії на гідродинамічних об’єктах.
Мета заняття: вивчити вплив техногенних небезпек на безпеку життєдіяльності людини.
Література:
Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру: Закон України. – К., 1993.
Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України. – К., 1996.
Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: /Я.І.Бедрій. Навч.посібн. – К.: Вид-во Кондор, 2009. – с. 167-212.
Джигирей В.С. Безпека життєдіяльності: / В.С. Джигирей, В.Ц.Жидецький. Навч.посібн. – Львів: Вид-во Каравела, 2001. -с.154-158
Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: / Є.П.Желібо, В.В.Зацарний. Навч.посібн. - К.: Вид-во ВМУРЛУ, 2005. – с.107-118.
Желібо Є.П. Безпека життєдіяльнготсі: /Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний. Навч.посібн. – К.: Вид-во Каравела, 2001. -с.65-66,180-184
Ковжога С.О. Безпека життєдіяльності: /С.О.Ковжога, О.Д.Малько, А.М.Полєжаєв. Навч.посібн. – Харків: Вид-во Право, 2010. - с. 106-128, 161-174.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: /В.М.Лапін. Навч.посібн. – К.: Вид-во Знання, 2007. -с. 60-103, 146-180.
Скобло Ю.С. Безпека життєдіяльності: / Ю.С.Скобло, Л.М.Тіщенко, В.Г.Цапко: Навч.посібн. – Вінниця: Вид-во Нова книга, 2000. – с. 149-170.
Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства: /О.П.Мягченко. навч.посібн. –К .: Вид-во Центр учбової літератури, 2011. -с.281-296
Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: / В.М.Ярошевська. Навч.посібн. – Київ: Вид-во Кондор, 2004. - с.205-278.
Пістун Л.Г. Безпека життєдіяльності: / Л..ГІ.Пістун, А.П.Березовецький, А.М.Тубальцев . Навч.посібн. – Львів: Вид-во Каравела, 2003. – с. 141-182.
Цапко В.П. Безпека життєдіяльності: / В.П.Цапко. Навч.посібн. - К.: Знання-Прес, 2003. - с.169-192, 255.
Стеблюк М.І.. Цивільна оборона: /М.І.Стеблюк. Підручник – К.: Вид-во Магнолія, 2003. –с.58-60, 72-73.
1.Промислові аварії, катастрофи та їх наслідки
Небезпеки техногенного характеру є безпосереднім результатом діяльності людини і можуть виникати внаслідок аварій і катастроф, які відбуваються через недостатню надійність техніки, несподіваних наслідків життєдіяльності людей, а також унаслідок їх помилок, викликаних некомпетентністю або злим наміром.
Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей, призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу, завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа - великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.
Аварії та катастрофи можуть бути класифіковані за наступними аспектами.
За наслідками для людини та навколишнього середовища:
із забрудненням довкілля (з викидом небезпечних радіоактивних або хімічних речовин) або без забруднення;
із суттєвим погіршенням екологічної обстановки або без її погіршення;
з руйнуванням гідровузлів та затопленням території або без них (гідродинамічні аварії-);
з виникненням пожеж та вибухів.
За місцем виникнення:
на промислових об'єктах;
на транспорті (автомобільний, залізничний, повітряний, морський, річковий, трубопровідний);
на системах життєзабезпечення місць помешкання людей (системи водопостачання, теплопостачання, каналізації та водоочистки, електропостачання, газопостачання);
на системах енергозабезпечення;
на спорудах (раптове завалювання споруд)
Аварії в залежності від масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.
На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.
На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.
На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражаючих чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.
Найбільш типовими вражаючими факторами аварій та катастроф є:
вибух;
пожежа;
затоплення;
отруєння людей;
завали виробничих будівель і споруд;
ураження людей електричним струмом.
В Україні щорічно відбувається близько 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, в яких гине близько 400 і страждає від різноманітних ушкоджень — 500 осіб. Більшість із надзвичайних ситуацій мають місцевий та об'єктовий характер. На ситуації загальнодержавного рівня припадає близько 1 %, а регіонального — 4 % від загальної кількості аварій.
Розподіл аварій за видами: транспортні аварії – 23%, пожежі та вибухи – 31%, аварії з викидом СДОР – 2%, аварії систем життєзабезпечення – 18%, аварії на електроенергетичних система – 10%, наявність токсичних речовин понад ГДК – 2%, Раптове руйнування споруд – 13%.
Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Аварії з викидом радіоактивних речовин у довкілля з подальшим забрудненням місцевості можуть виникати на радіаційно небезпечних об'єктах. Радіаційно небезпечними об'єктами (РНО) є об'єкти, які пов'язані з видобутком, переробкою, збереженням і використанням джерел іонізуючого випромінювання. Основну групу РНО за ступенем їх потенційної небезпеки складають підприємства ядерного паливного циклу (ПЯПЦ). До цього циклу входять підприємства видобутку, використання, переробки, зберігання і захоронення ядерних матеріалів.
Основними джерелами небезпеки під час аварій на АЕС є ядерні реактори, в яких зосереджене ядерне пальне (окис урану) і продукти його розпаду. У реакторах типу РБМК-1000 (реактор великої потужності канальний, саме цей тип був установлений на Чорнобильській АЕС) міститься близько 290 т окису урану.
Основними вражаючими факторами аварій на АЕС є радіаційний вплив на людину в процесі розвитку аварії та радіаційне забруднення навколишнього середовища.
Аварії на АЕС за можливістю прогнозування на етапі проектування поділяються на: а) проектні, які можуть бути прогнозовані при проектуванні АЕС та можуть бути локалізовані існуючою системою технічної безпеки на станції; б) поза проектні, які не передбачені при проектуванні АЕС та не можуть бути ліквідовані (локалізовані) існуючою системою технічної безпеки станції.
З метою типізації радіаційних аварій прийнята міжнародна шкала оцінки подій на АЕС (табл. 1).
Таблиця 1