5.4. Врахування принципів ресурсоощадного господарювання, принципів сталого розвитку у виробничій логістиці.

В умовах глобального погіршення екологічної ситуації в Україні і світі зростає значення ресурсоощадного господарювання. Підприємство тісно взаємодіє з навколишнім природним середовищем, яке не тільки забезпечує виробничий процес природними ресурсами, а й може бути джерелом небезпеки у формі природних катаклізмів: граду, зсувів, землетрусів, повені тощо. У свою чергу, підприємство є найбільшим забруднювачем природного середовища (атмосфери, води, ґрунту), виготовляючи продукцію, шкідливу для здоров’я людей, нераціонально використовуючи природні ресурси тощо.

Для забезпечення сталого розвитку необхідно здійснювати заходи щодо екологізації господарської діяльності, усунення причин забруднення довкілля.

Важливим індикатором забруднення є величина відходів, їх токсичність, вартість утилізації і захоронення тощо. Безвідходного виробництва практично не буває, однак значна частка відходів у структурі витрат підприємства свідчить про незадовільне використання матеріальних ресурсів, застарілу техніку і технологію виробництва, низький рівень екологічної безпеки.

Відходи виробництва і споживання продукції можна поділити на такі, що повторно використовуються в господарській діяльності, і такі, що не піддаються рециклінгу. „Екологічний баласт” створюють відходи, які повторно не використовуються і підлягають знищенню. Ефективність екологічної безпеки безпосередньо залежить від здатності зменшувати величину „екологічного баласту”. Значна частина відходів повторно використовується у виробничому процесі або є сировиною для інших підприємств. Якщо відходи повністю використовуються в господарській діяльності, то це свідчить про застосування прогресивних безвідходних технологій, які позитивно впливають на природоохоронну діяльність підприємства та його екологічну безпеку.

Тому у виробничій логістиці необхідно комплексно планувати та управляти потоком виробничих відходів, тари, упаковки тощо від місць виникнення до місць застосування чи екологічно сприятливого для навколишнього середовища складування утилізованого потоку, забезпечуючи витратну та часову оптимізацію цієї частини матеріального потоку.

Одним із показників, які характеризують ресурсоощадне господарювання, є величина штрафів за порушення природоохоронного законодавства. Більшість штрафів в Україні за екопорушення не виконують своєї екологічно позитивної функції. Їхні суми настільки незначні, що вигідніше заплатити штраф, аніж вкладати кошти в природоохоронні заходи. Проте це результат низької екологічної культури працівників підприємства, яку треба підвищувати.

До завдань внутрішньовиробничих логістичних систем, перелічених раніше, належить також підтримка стандартів якості продукції.

Для контролю за якістю виготовленої продукції, за дотриманням норм і вимог екологічно чистої продукції вводиться система сертифікації. Прийнята більшістю країн світу система міжнародних стандартів диктує особливі вимоги до екологічної безпеки продукції як на стадії її проектування, розробки, виробництва, зберігання, так і на стадії утилізації після використання. Вихід підприємств на міжнародний ринок потребує відповідності виготовленої продукції міжнародним стандартам. Сертифікація підвищує імідж підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Індикатором екологічної безпеки є коефіцієнт безпечності продукції. Він визначається як частка від ділення вартості сертифікованої продукції на обсяг промислової продукції. Оптимальне значення цього показника дорівнює одиниці.

Досвід провідних компаній світу підтверджує високу ефективність логістичного управління виробництвом. За даними фірм «Бош», «Сіменс», «Міцубісі» 1% скорочення витрат на виконання логістичних функцій мав той же ефект, що і збільшення на 10% обсягу збуту.