1. Визначення розрахункового навантаження цеху

Електричним навантаженням називають потужність, що споживається ЕУ в певний момент часу. При змішаному струмі розрізняють активне, реактивне та повне навантаження. Поняття навантаження поширюється також на електричний струм.

Розрахункове навантаження обумовлює допустиме нагрівання електричних машин, апаратів i струмопровідних частик у нормальному режимі роботи. За розрахункове навантаження приймають таке умовно незмінне за часом значення навантаження, що викликае найбільш тяжке нагрівання провідника струму за максимальною температурою (піком температури) чи за тепловим зносом ізоляції, як i фактичне змінне за часом повне навантаження S_t = f(t) ,яке безперервно змінюється за часом залежно від режиму роботи ЕП у групі.

Нагрівання е результатом впливу навантаження за визначений час. Вважається, що сталий тепловий стан тіла, яке нагріваються (наприклад, провідника струму), настав через проміжок часу, що дорівнює трьом сталим часу нагрівання (ЗТ_о). Таким чином, розрахункове навантаження можна розглядати як максимальне iз середніх значень навантаження на інтервалі часу ЗТ_о. При цьому визначають активне (Р_р), реактивне (Q_p) та повне (S_p ) розрахункові навантаження.

Відомо, що проводи та кабелі поширених малих i середніх значень поперечного перерізу звичайної конструкції в електричних мережах до 1 кВ мають сталу часу нагрівання порядку Т_о = 10 хв. Тому за розрахунковий інтервал при визначенні розрахункового навантаження приймають інтервал часу 30 хв. Для однаковості розрахункової методики півгодинний максимум розглядається як розрахункове навантаження для вибору вcix елементів

електропостачання. Якщо стала часу провідника значно перевищує 10хв, то півгодинний максимум можна привести до більшої тривалості.

Величину розрахункового навантаження використовують для вибору потужності та перевірки навантажувальної спроможності силових трансформаторів, вибору потужності компенсуючих та перетворювальних установок, перерізу струмопровідних частин ЕУ за нагріванням та економічною густиною струму, для визначення втрат та відхилень напруги i витрат потужності й електроенергії в електричних мережах, розрахунку захисту.

При визначенні розрахункових навантажень в СЕП промислових підприємств е шість рівнів (рисунок 1.1), які розрізняються за місцем знаходження в cxeмi електропостачання:

I рівень - електричні мережі напругою до 1 кВ, які приєднують окремі ЕП до силових розподільних шаф (СРШ) або до шинопроводу розподільного алюмінієвого (ШРА);

II рівень - електричні мережі напругою до 1 кВ, як1 приєднують СРШ чи ШРА до збірних шин низької напруги (НН) цехових ТП або до магістральних шинопроводів алюмінієвих (ШМА);