Висновки.

Роки НЕП були особливим періодом в історії УСРР. Це був вимушений компроміс між потребами життя, законами економіки і більшовицької ідеологією. Нова економічна політика означала відмову радянської влади від спроб створити економіку, цілком позбавлену товарно-грошових відносин. Держава повертала товаровиробникам-приватникам право на вільну купівлю і продаж продукції. У відносинах з селянством вона відмовлялася від реквізицій продукції, а у відносинах з робітниками — від примусових мобілізацій. Виробнича діяльність підприємств державного сектора переводилася на госпрозрахунок. Припиняючи запровадження в життя своєї доктрини (як підкреслювалося — тимчасово), державна партія визнала за приватними підприємствами право на існування і здійснила роздержавлення дрібних підприємств.

Слід зауважити, що в умовах непу склалася нова система пріоритетів в господарському будівництві-на перше місце вийшли інтереси сільського господарства. Промислові підприємства об'єднувалися в галузеві або територіальні трести, які переводились на госпрозрахунок і яким надавалась достатня господарська самостійність в умовах ринку.

Ринок засобів виробництва формувався шляхом утворення синдикатів, влаштуванням оптових ярмарок, організації товарних бірж.

Нова економічна політика сприятливо позначилася на розгортанні виробництва і розвитку кооперативних організацій на селі. Уперше селяни дістали можливість освоїти поділену між ними поміщицьку землю.

Та з поліпшенням економічного становища держави партійні вожді почали прагнути перетворити селян-господарів на позбавлених приватної власності працівників одержавлених колективних господарств. Відродилося гасло колективізації села.

У промисловості неп також сприяв відновленню довоєнного рівня виробництва. Задовго до цілковитої відбудови промисловості комуністична партія проголосила курс на індустріалізацію. Він означав передусім прискорене будівництво заводів важкої промисловості.

Кошти на індустріалізацію передбачалося дістати у сільському господарстві. Для вилучення селянських коштів держава могла користуватися так званими «ножицями цін» — штучно створюваною різницею в цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію.

Роблячи підсумок цим змінам, слід підкреслити, що вони означали перехід від адміністративно-командних до переважно економічних методів управління народним господарством.

Запитання:

1. Поясніть російську абревіатуру ГОЕЛРО.

2. Коли було запроваджено план ГОЕЛРО?

3. Що передбачалося зробити в Україні за планом ГОЕЛРО?

4. Як ви розумієте поняття «нова економічна політика»?

5. Коли було замінено продрозкладку натуральним податком?

6. Які зміни в народному господарстві передбачала нова економічна політика?

7. Чим принципово відрізнялася політика «воєнного комунізму» від непу?

8. Що таке госпрозрахунок?

9. Напишіть форми колгоспів у правильному порядку, починаючи з найменшого ступеня відчуження до найбільшого: артіль, комуна, ТСОЗ (товариство спільного обробітку землі). Які форми колгоспів були найпоширенішими?