Тема: «Використання аналітично-розрахункового методу нормування праці»

Засоби встановлення норм часу аналітично-розрахунковим методом відрізняються залежно від робіт, що виконують за допомогою обладнання з різним засобом дії на предмет праці та ручних робіт. Суттєву відмінність становить визначення оперативного часу, а в його складі – переважно витрат основного часу. Тому доцільно розглядати розрахунок оперативного часу відносно кожного з видів робіт.

До складу оперативного часу включають:

де

t_М-Р – основний машинно-ручний час (для машин універсальної дії та спецмашин);

t_ПЕР – час на виконання перехватів у процесі переміщення предмету праці під шиючим органом;

t_ПОВ – час на виконання поворотів, якщо конфігурація строчки – ламана лінія;

t^’_ДОП – час на виконання інших допоміжних прийомів (крім перехватів та поворотів);

t_ЯК – час на перевірку якості виконання операції (0,1- 0,5).

Якщо строчка являє собою ламану лінію, основний машинно-ручний час може бути визначений за формулою:

де

n – кількість ділянок ламаної лінії;

m – кількість стібків в 1см строчки;

l_Б.Пі – довжина строчки, що виконується без перехвату на і-й ділянці ламаної лінії, см;

n_ШВ. – частота (швидкість) обертання головного валу на холостому ході (нормативна – 4000 хв^-1), хв^-1;

K_ШВ. – коефіцієнт використання частоти (швидкості) обертання головного валу на і-й ділянці;

0,3 – час на пуск та зупинку машини, сек.;

n_П – кількість пусків та зупинок;

t_З – час на виконання закріпки на початку та в кінці, який дорівнює 0,65 сек. (якщо вона передбачена за технологією);

с – кількість однойменних швів (для операції «стачати шви» с=2).

Якщо обробляють прямолінійний шов, то коефіцієнт використання швидкості для всієї довжини шва характеризується постійною величиною. Тому визначення t_М-Р дещо спрощується, а формула набуває такого вигляду:

де

l_Ш – загальна довжина шва із закріпкою;

К_ДІАП. - перевідний коефіцієнт для різних діапазонів швидкості.

Роботи, що виконуються на обладнанні із зосередженим засобом дії (машини циклічної дії). До такого обладнання відносять циклові автомати (петельні, гудзикові, закріпочні тощо). Нормування цих робіт відрізняється тільки визначенням основного машинного часу та часу на контроль якості.

Норму часу на машинну роботу встановлюють за формулою:

де

m₁ – кількість стібків, що необхідні для пришивання одного гудзика, обметування одної петлі, виготовлення одної закріпки та ін.;

К_ШВ. – коефіцієнт використання частоти (швидкості) обертання головного валу, який встановлюють для вітчизняних напівавтоматів – 0,9; для зарубіжних – 0,95;

b – кількість гудзиків, петель та ін.

На операціях, пов’язаних з виготовленням петель, слід до основного часу додати час на прорубування петлі, який дорівнює 1,3-2,0 сек. залежно від довжини петлі.

Норматив на перевірку якості виконання подібних операцій встановлюють у розмірі 5 хв. на одну одиницю обсягу роботи, що нормується.

Час, що витрачається на виконання перехватів, залежить від кількості їх - а та нормативу часу на один перехват - t’_ПЕР

де

.

Норму часу на виконання поворотів визначають, виходячи з кількості поворотів - к_ПОВ та нормативу часу на один поворот - t’_ПОВ

.