15

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..3

1. Криміналістична ідентифікація. Поняття криміналістичної ідентифікації. Види, об'єкти, суб'єкти ідентифікації………………………...4

2. Криміналістична діагностика. Об’єкт, предмет та зміст криміналістичного діагностування…………………………………………..9

ВИСНОВКИ………………………………………………………………14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..…15

ВСТУП

У розкритті злочинів важливе значення мають криміналістична ідентифікація та діагностика. Актуальність моєї роботи полягає в тому, щоб пояснити суть і значення цих взаємозалежних понять.

Криміналістична ідентифікація в судовій і слідчій практиці займає важливе місце. Вона дозволяє встановити конкретні події злочину та осіб, що його скоїли, розшукати та розпізнати будь-які об'єкти злочинного вчинку. У цьому плані доказуван­ня за кримінальною справою можна інтерпретувати як іденти­фікаційний процес, що здійснюється різними методами пізнан­ня істини, в тому числі окремим методом криміналістики, яким є криміналістична ідентифікація.

Багато пошуково-пізнавальних завдань в ході розслідування злочинів пов'язано з необхідністю встановлення станів різного роду об'єктів, виявлення суті, деталей і механізму яких-небудь (в основному криміналістичних) подій, явищ і процесів. Всі ці завдання одного дослідницького напряму можна об'єднати поняттям «розпізнавання», яке, у свою чергу, охоплюється широко відомим поняттям «діагностика» (від грецького diagnostikos - здатний розпізнавати).

Криміналістична ідентифікація. Поняття криміналістичної ідентифікації. Види, об'єкти, суб'єкти ідентифікації

Ідентифікація відноситься до загальнонаукових методів криміналістики. Суть ідентифікації полягає в установленні тотожності. Це пізнавальний процес виділення індивідуального, конкретного із загального. Ідентифікація в інших на­уках означає встановлення формально-логічної тотожності, коли об'єкти вважаються тотожними за наявності хоча б однієї спільної ознаки. Отже, по суті, ідентифікація як загаль­ний метод встановлює групу, рід, вид об'єктів. Наприклад, у фізиці або хімії спектральним аналізом виявлення одного атома речовини вважається ідентифікація всіх атомів та кон­кретного металу, рідини або газу. Тому для загальнонаукового методу ідентифікації вираз «два об'єкти тотожні» ви­дається правильним, оскільки ототожнюється не індивідуальний об'єкт, а сукупність (рід, вид).

Криміналістичний метод ідентифікації є спеціальним (окре­мим), оскільки мета і завдання, що вирішуються, зводяться до встановлення тотожності конкретного об'єкта - особи, предме­та, події, факту. Тому ідентифікація - це процес дослідження, пізнання об'єкта і отримання якоїсь інформації для себе. Звідси, ідентифікацію можна інтерпретувати як форму пізнавальної діяльності, котра використовується в різних галузях знань, в тому числі і кримінальному судочинстві під час встановлення істини у кримінальній справі.

Ідентифікація як процес встановлення тотожності будь-яких ознак у різних об'єктах є загальним (загальнонауковим) методом дослідження, теорія якого базується на формальних законах логіки та є сукупністю логічних правил досліджен­ня, в процесі яких встановлюється тотожність. Отже, універ­сальність методу ідентифікації як загальнонаукового інстру­мента дозволяє використовувати методи природничих і технічних наук як прийоми для застосування ідентифікації як загального методу пізнання.

Криміналістична ідентифікація - специфічний метод, що дозволяє розв'язувати вузькі ідентифікаційні завдання, суть яких зводиться до встановлення тотожності конкретного об­'єкта, що має стійку зовнішню форму. Такі завдання виникають під час розслідування окремих видів злочинів, коли необхідно встановити вид, клас чи модель пістолета, конкретний екземп­ляр зброї, з якої було зроблено постріл у потерпілого, або знай­ти та ототожнити саме те знаряддя, яким залишені сліди. В процесі доказу прийнято оперувати категоричними висновка­ми, достовірними фактами, хоча можливе використання й імо­вірних суджень про клас, вид або родову належність конкрет­ного об'єкта. Цим криміналістична ідентифікація відрізняється від ідентифікації як загального методу, що використовується в різних галузях знання. Ось чому в процесі ідентифікації як за­гального методу, так і криміналістичної ідентифікації (частко­вого методу) встановлюється тотожність, тільки в першому випадку тотожність груп, виду, роду, а в іншому - індивідуаль­ного конкретного об'єкта.

Методологічну основу ідентифікації як методу встановлен­ня тотожності складають положення матеріалістичної діалекти­ки, а саме:

• загальний взаємозв'язок явищ у природі та суспільстві, тобто якщо є наслідок, то обов'язково існувала причина, немає наслідку без причини, немає злочинів без слідів;

• усі об'єкти матеріального світу індивідуальні, тобто немає двох речей, котрі були б однакові; будь-який об'єкт, подія, явище індивідуальні і можуть бути ототожнені;

• усі об'єкти рухаються та видозмінюються, таким чином, об'єкт залишається самим собою лише деякий час, який залежить від швидкості змін; час, протягом якого об'єкт залишається відносно незмінюваним і його можна ото­тожнювати, називається ідентифікаційним періодом. На­приклад, ідентифікаційний період капала ствола зброї залежить від кількості проведених пострілів, а лезо соки­ри - від його зносу.

Криміналістична ідентифікація в судовій і слідчій практиці має важливе значення. Вона дозволяє встановити конкретні події злочину та осіб, що його скоїли, розшукати та розпізнати будь-які об'єкти злочинного вчинку. У цьому плані доказуван­ня за кримінальною справою можна інтерпретувати як іденти­фікаційний процес, що здійснюється різними методами пізнан­ня істини, в тому числі окремим методом криміналістики, яким є криміналістична ідентифікація.

Криміналістична ідентифікація - це процес дослідження для встановлення тотожності. Вона має свою структуру та ме­тодику і в цілому називається видом ідентифікації.

Види ідентифікації класифікують за різними підставами. За рівнем досягнутої індивідуалізації ідентифікацію ділять на інди­відуальну та встановлення групової належності (групову іден­тифікацію).

Під час індивідуальної ідентифікації встановлюється конк­ретна тотожність, тобто те, що даний об'єкт є саме тим, що спо­стерігався раніше або залишив сліди. У разі встановлення гру­пової належності з'ясовується лише те, що об'єкт відноситься до певної групи (роду, виду, системи тощо). Тобто під час інди­відуальної ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, а разі встановлення групової належності - подібність (віднесен­ня об'єкта, що залишив сліди, до групи, роду, виду).

Суть будь-якого виду ідентифікаційного процесу складаєть­ся з порівняння ідентифікаційних ознак та властивостей іден­тифікаційного об'єкта з їх відображеннями в об'єкті ідентифі­куючому. Порівнянню можуть підлягати:

• безпосередньо ідентифікований предмет з відображення­ми його ознак, як, наприклад, взуття з його слідом, зна­ряддя злому з об'ємним слідом тиску;

• безпосередньо ідентифікований об'єкт з його уявним об­разом - слідом пам'яті, закарбованим людиною, допус­кається під час упізнання людей та речей;

• нарешті, порівнюватися можуть лише відображення ознак ідентифікованого об'єкта, як це буває під час ототожнен­ня людини за відбитками пальців рук, тобто ідентифікації цілого за його частинами.

З наведеного вище видно, що в усіх випадках ідентифікації фігурують лише матеріальні або ідеальні відображення. Виходячи з цьо­го, криміналістичну ідентифікацію, на відміну від ідентифікації як загального методу, є сенс розділити за видами відображень на:

1. ідентифікацію за матеріально фіксованими відображеннями;

2. ідентифікацію за ідеальними слідами-відображеннями (уявними образами, слідами пам'яті).

Порівнювальне дослідження матеріальних та ідеальних відображень розпізнається за засобами, методами та процесу­альними формами, які застосовуються. Ідентифікація за матеріальним слідом-відображенням, як правило, виконується спец­іалістом з використанням різних технічних засобів та методів у формі судової експертизи, яку призначає слідчий.

Ідентифікація за ідеальним відображенням - слідом пам'яті здійснюється джерелом ідеального відображення, тобто суб'єктом, який сприймав ідентифікуючий предмет (обличчя, річ тощо), при цьому ідентифікація здійснюється під час слідчої дії - пред'яв­лення для впізнання. Виконуючи різні види ідентифікаційно­го процесу, встановлюють тотожність або його класифікаційну належність.

Інколи криміналістичну ідентифікацію поділяють за об'єктом ототожнювання на дактилоскопічну, судово-балістич­ну, трасологічну тощо. Якщо за основу класифікації викорис­товується процесуальна форма, то ідентифікацію можна розді­лити на процесуальну та непроцесуальну. Процесуальна здійснюється в ході слідчих дій, а непроцесуальна - в ході оперативно-розшукової діяльності. За суб'єктом ідентифікацію поділяють на слідчу, експертну та судову.

Об'єкти в теорії ідентифікації мають два значення. У першому значенні - це матеріальні об'єкти - фізичні тіла, тверді, сипкі, рідкі, а також органічного та неорга­нічного походження, щодо яких треба встановити тотожність або групову належність. Такі об'єкти називаються ототожнюва­ними або ідентифікованими. Ідентифікується лише один об'єкт, оскільки встановлюється тотожність конкретного об'єкта. Якщо об'єктів декілька, тоді й актів ідентифікації буде декілька.

У другому значенні об'єкти - це будь-які матеріальні тіла органічного та неорганічного походження, які є засобами для встановлення тотожності. Такі об'єкти називаються ототожню­ючими або ідентифікуючими. Ось чому процес встановлення тотожності у своїй структурі вміщує: ідентифікований (ототож­нюваний) та ідентифікуючий (ототожнюючий) об'єкти. Ідентифікуючих об'єктів у процесі ідентифікації може бути декілька.

Криміналістична ідентифікація як метод відрізняється від ідентифікації в інших науках за специфічними ознаками, а саме тим, що:

• об'єктами криміналістичної ідентифікації є всі тіла живої та неживої природи, що мають стійку зовнішню форму;

• криміналістична ідентифікація здійснюється за матеріаль­ним та ідеальним відображеннями ознак зовнішньої бу­дови об'єктів;

• метод криміналістичної ідентифікації застосовується в процесі доказування у кримінальних справах під час спец­іальних слідчих дій (впізнання та судової експертизи).

Таким чином, об'єктами криміналістичної ідентифікації є: люди, тварини та їхні трупи, усі фізичні тверді тіла, що мають стійку будову. Об'єктами ідентифікації як загального методу пізнання є всі об'єкти матеріального світу, а також сипкі, рідкі, газоподібні речовини та їх стани.

Суб'єктами криміналістичної ідентифікації є:

1. під час ідентифікації за матеріальними відображеннями — експерт, спеціаліст, які за дорученням, постановою слідчо­го проводять судову експертизу або дослідження;

2. під час ідентифікації за ідеальними відображеннями (слідами нам'яті) - свідок, потерпілий, підозрюваний та обвинувачений