Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Луганский национальный аграрный университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Закон об экол аудите.docx

Скачиваний:

Добавлен:

15.08.2019

Размер:

71.7 Кб

Скачать

☆

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про екологічний аудит

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 45, ст.500 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 24, ст.297 }

Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості та ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

Положення цього Закону поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності.

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Екологічний аудит

Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

{ Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009 }

Стаття 2. Об'єкти екологічного аудиту

Об'єктами екологічного аудиту є:

підприємства, установи та організації, їх філії та представництва чи об'єднання, окремі виробництва, інші господарські об'єкти;

системи екологічного управління; { Абзац третій частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009 }

інші об'єкти, передбачені законом.

Екологічний аудит може проводитися щодо підприємств, установ та організацій, їх філій та представництв чи об'єднань, окремих виробництв, інших господарських об'єктів у цілому або щодо окремих видів їх діяльності.

Стаття 3. Суб'єкти екологічного аудиту

Суб'єктами екологічного аудиту є:

замовники;

виконавці екологічного аудиту.

У разі проведення обов'язкового екологічного аудиту, замовником якого є заінтересовані органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єктами екологічного аудиту також є керівники чи власники об'єктів екологічного аудиту.

Замовниками екологічного аудиту можуть бути заінтересовані центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші юридичні, а також фізичні особи.

Виконавцем екологічного аудиту може бути юридична чи фізична особа (екологічний аудитор), кваліфікована для здійснення екологічного аудиту відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 4. Еколого-аудиторська діяльність

Еколого-аудиторська діяльність включає проведення екологічного аудиту, а також його організаційне, правове, методичне, консультативне та інші види забезпечення.

Стаття 5. Критерії екологічного аудиту

Критерії екологічного аудиту - вимоги нормативно-правових актів щодо охорони навколишнього природного середовища, методики, настанови, організаційні вимоги, керуючись якими екологічний аудитор оцінює докази екологічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновок щодо об'єкта екологічного аудиту.

До критеріїв екологічного аудиту можуть належати також інші вимоги, визначені законодавством.

Критерії екологічного аудиту визначаються у договорі на проведення екологічного аудиту.

Стаття 6. Докази екологічного аудиту

Докази екологічного аудиту - це документально зафіксована інформація щодо діяльності об'єкта екологічного аудиту, яка може бути перевірена.

Докази екологічного аудиту використовуються екологічним аудитором для визначення відповідності об'єкта екологічного аудиту вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

Стаття 7. Висновок екологічного аудиту

Висновок екологічного аудиту - професійна оцінка об'єкта екологічного аудиту, виконана екологічним аудитором, яка ґрунтується на доказах екологічного аудиту та є головною складовою звіту про екологічний аудит.

Висновок екологічного аудиту є офіційним документом, який засвідчується підписом та печаткою екологічного аудитора.

Стаття 8. Мета та основні завдання екологічного аудиту

Екологічний аудит в Україні проводиться з метою забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі господарської та іншої діяльності.

Основними завданнями екологічного аудиту є:

збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту;

встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;

оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища;

оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного аудиту.

Конкретні завдання екологічного аудиту в кожному окремому випадку визначаються замовником, виходячи з його потреб, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України, характеру діяльності об'єкта екологічного аудиту.

Стаття 9. Правове регулювання екологічного аудиту

Відносини у сфері екологічного аудиту в Україні регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), іншими актами законодавства України, державними стандартами України.

Стаття 10. Основні принципи екологічного аудиту

Основними принципами екологічного аудиту є:

незалежність;

законність;

наукова обґрунтованість;

об'єктивність;

неупередженість;

достовірність;

документованість;

конфіденційність;

персональна відповідальність аудитора.

Стаття 11. Сфери проведення екологічного аудиту

Екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об'єктів державної власності, іншої зміни форми власності, зміни конкретних власників об'єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об'єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об'єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем екологічного управління, а також здійснення господарської та іншої діяльності.

{ Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009 }

Стаття 12. Форми екологічного аудиту

Екологічний аудит в Україні може бути добровільним чи обов'язковим.

Добровільний екологічний аудит здійснюється стосовно будь-яких об'єктів екологічного аудиту на замовлення заінтересованого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта екологічного аудиту.

Обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках:

банкрутство;

приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності;

передача або придбання в державну чи комунальну власність;

передача у довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності;

створення на основі об'єктів державної та комунальної власності спільних підприємств;

екологічне страхування об'єктів;

завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;

в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 13. Внутрішній та зовнішній екологічний аудит

Екологічний аудит поділяється на внутрішній та зовнішній.

Внутрішній екологічний аудит об'єкта проводиться на замовлення його власника чи органу, уповноваженого на управління ним, для власних потреб.

Зовнішній екологічний аудит проводиться на замовлення інших заінтересованих суб'єктів.

Стаття 14. Вимоги до виконавця екологічного аудиту

Екологічний аудит може здійснювати особа (екологічний аудитор), яка має відповідну вищу освіту, досвід роботи у сфері охорони навколишнього природного середовища або суміжних сферах не менше чотирьох років підряд та якій видано в установленому порядку сертифікат на право здійснення такої діяльності.

Екологічний аудит може здійснюватись юридичною особою, статутом якої передбачений цей вид діяльності і в штаті якої є хоча б один екологічний аудитор.

Забороняється проведення екологічного аудиту органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, особам, яким законом заборонено займатися підприємницькою діяльністю.

Забороняється здійснювати екологічний аудит господарських об'єктів екологічним аудиторам, якщо вони мають акції цих об'єктів або у іншій формі мають безпосереднє відношення до них.

Стаття 15. Права та обов'язки замовника екологічного аудиту

Замовник екологічного аудиту має право:

вільно визначати виконавців екологічного аудиту;

давати виконавцю відповідно до законодавства завдання на проведення екологічного аудиту;

одержувати інформацію про хід екологічного аудиту;

одержувати та використовувати звіти про екологічний аудит для своїх потреб.

Замовник екологічного аудиту має право на відшкодування збитків, заподіяних неправомірними діями виконавців екологічного аудиту під час проведення екологічного аудиту.

Замовник екологічного аудиту може мати інші права відповідно до закону.

Замовник екологічного аудиту зобов'язаний:

забезпечувати фінансування проведення екологічного аудиту, своєчасне приймання та оплату виконаних робіт;

надавати виконавцям екологічного аудиту наявну в нього інформацію, письмові чи усні пояснення щодо об'єктів екологічного аудиту;

не допускати дій, спрямованих на примушування виконавця до зміни форм і методів роботи чи висновків екологічного аудиту;

виконувати інші дії, пов'язані з проведенням екологічного аудиту, відповідно до законодавства.

Стаття 16. Права та обов'язки виконавця екологічного аудиту

Виконавець екологічного аудиту має право:

самостійно визначати форми і методи екологічного аудиту відповідно до законодавства та договору із замовником екологічного аудиту;

отримувати документи, матеріали та інші відомості, наявні у замовника та в об'єкта екологічного аудиту, необхідні для проведення екологічного аудиту;

викладати у звіті про екологічний аудит, що здійснюється групою екологічних аудиторів, особливу думку екологічного аудитора щодо суті висновків екологічного аудиту, якщо вона не збігається із загальними висновками;

залучати на договірних засадах для вирішення окремих питань, що виникають у процесі проведення екологічного аудиту і вимагають спеціальних знань, фахівців відповідного профілю, не покладаючи на них відповідальність за висновки екологічного аудиту.

Виконавець екологічного аудиту зобов'язаний:

повідомляти замовника про всі виявлені у процесі проведення екологічного аудиту випадки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стандартів, норм, правил і відхилення від вимог щодо ведення звітності та її складання та відображати цю інформацію у звіті про проведення екологічного аудиту;

невідкладно інформувати про виявлену у процесі проведення екологічного аудиту загрозу аварійної ситуації керівника (власника) об'єкта екологічного аудиту, відповідні органи з питань охорони навколишнього природного середовища та замовника;

забезпечувати належне збереження та своєчасне повернення всіх документів, які одержані від власника об'єкта екологічного аудиту, замовника та інших осіб для проведення екологічного аудиту;

невідкладно інформувати замовника про відомі йому причини, що унеможливлюють проведення чи продовження екологічного аудиту;

заявляти самовідвід за наявності особистої заінтересованості у результатах екологічного аудиту конкретного об'єкта екологічного аудиту;

додержувати встановлених законодавством та договором на проведення екологічного аудиту вимог щодо конфіденційності інформації, яка отримана або стала йому відома під час виконання цієї роботи.

Стаття 17. Гарантії незалежності екологічного аудитора

Закон гарантує незалежність екологічного аудитора шляхом:

регулювання його діяльності законом, а також договором, що укладається відповідно до цього Закону;

заборони впливу на екологічного аудитора з метою примушування його до зміни форми і методів його роботи та висновків екологічного аудиту;

забезпечення конфіденційності проведення екологічного аудиту;

захисту порушених прав екологічного аудитора в установленому законом порядку.

Стаття 18. Права та обов'язки керівників (власників) об'єктів зовнішнього екологічного аудиту

Керівники (власники) об'єктів зовнішнього екологічного аудиту мають право:

звернутися до замовника зовнішнього екологічного аудиту з умотивованим відводом виконавця екологічного аудиту;

знайомитися із звітом про проведений на об'єкті екологічний аудит;

на відшкодування збитків, заподіяних під час проведення екологічного аудиту, а також на оскарження протиправних дій виконавців та замовників екологічного аудиту відповідно до закону.

Керівники (власники) об'єктів екологічного аудиту зобов'язані:

забезпечувати виконавців екологічного аудиту повною і достовірною інформацією, необхідною для їх роботи;

забезпечувати вільний доступ виконавців екологічного аудиту на об'єкт, сприяти їм у проведенні дій, необхідних для належного виконання покладених на них завдань.

Розділ II ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГО-АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 19. Правові підстави для проведення екологічного аудиту

Екологічний аудит проводиться на підставі договору між замовником та виконавцем, укладеного відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Виконавці екологічного аудиту несуть визначену законом та договором відповідальність перед замовником за виконання визначених договором зобов'язань та достовірність висновків екологічного аудиту.

При проведенні обов'язкового екологічного аудиту, замовником якого є заінтересований орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, такий договір укладається після письмового погодження з керівником або власником об'єкта екологічного аудиту.

Екологічний аудит на військових, оборонних та інших об'єктах, інформація про які становить державну таємницю, проводиться відповідно до цього Закону, з урахуванням інших законодавчих актів.

Термін проведення екологічного аудиту визначається договором.

Стаття 20. Оформлення результатів екологічного аудиту

Результати екологічного аудиту подаються у формі звіту про екологічний аудит, який має містити:

загальні відомості про об'єкт та замовника екологічного аудиту;

підстави для проведення екологічного аудиту, його мету, завдання, програму та обсяг виконаних робіт;

відомості про виконавців екологічного аудиту;

перелік основних законодавчих актів та інших нормативних документів, для перевірки на відповідність яким проводився екологічний аудит;

характеристику фактичного стану об'єкта екологічного аудиту, включаючи оцінку ефективності та достатності його природоохоронної діяльності, систем екологічного управління, стану природоохоронного обладнання та споруд, зокрема, час установлення, амортизація, придатність; відомості про сплату екологічних зборів і платежів, включаючи стан та можливості їх сплати та заборгованість, збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, стан статистичної та іншої звітності з охорони навколишнього природного середовища на предмет відповідності її фактичним екологічним показникам; { Абзац шостий частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 882-VI ( 882-17 ) від 15.01.2009 }

висновки екологічного аудиту щодо виявлених невідповідностей екологічних характеристик об'єкта екологічного аудиту вимогам законодавчих актів та інших нормативних документів;

відомості щодо підприємств, установ, організацій та осіб, яким надається звіт.

Звіт про екологічний аудит може містити рекомендації щодо заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених невідповідностей.

Звіт про екологічний аудит є власністю його замовника і підставою для прийняття ним відповідних рішень.

Висновки обов'язкового екологічного аудиту враховуються при визначенні умов приватизації об'єктів державної власності, що здійснюють діяльність, яка становить підвищену екологічну небезпеку, екологічного страхування об'єктів, що здійснюють таку діяльність, передачі або придбанні об'єктів у державну власність та в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 21. Підготовка екологічних аудиторів

Підготовка та перепідготовка екологічних аудиторів може здійснюватися на базі вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та інших навчальних закладів (акредитованих або визнаних такими, що мають на це право в установленому законодавством порядку).

По закінченні навчання за результатами іспиту особа отримує відповідний диплом або прирівняний до нього документ.

Стаття 22. Сертифікація на право проведення екологічного аудиту

Сертифікат на право проведення екологічного аудиту видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Термін чинності сертифіката - три роки.

Чинність сертифіката може бути припинена достроково чи зупинена на строк до одного року органом, який видав сертифікат, або в судовому порядку у разі грубих порушень, допущених під час проведення екологічного аудиту (недостовірність оцінок, необ'єктивність аналізу фактичних даних, порушення етичних норм тощо), неодноразових, підтверджених замовниками, керівниками (власниками) об'єктів екологічного аудиту або іншими екологічними аудиторами, фактів низької якості проведення екологічного аудиту, порушення законодавства про екологічний аудит.

Стаття 23. Реєстр виконавців екологічного аудиту

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища веде реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту.

У разі припинення достроково або зупинення чинності сертифіката в зазначеному реєстрі робиться відповідний запис.

Стаття 24. Фінансування проведення екологічного аудиту

Фінансування проведення екологічного аудиту забезпечується його замовником на умовах і в порядку, які визначаються договором на проведення екологічного аудиту.

Фінансування обов'язкового екологічного аудиту може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Стаття 25. Методичне забезпечення еколого-аудиторської діяльності та проведення екологічного аудиту

Методичне забезпечення організації еколого-аудиторської діяльності та проведення екологічного аудиту здійснює центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Стаття 26. Відповідальність за порушення законодавства про екологічний аудит

Особи, винні в:

порушенні встановленого законодавством порядку проведення екологічного аудиту;

наданні свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності об'єкта екологічного аудиту;

проведенні екологічного аудиту особами, які не мають сертифікатів;

діях, спрямованих на примушення виконавця екологічного аудиту до зміни форм, методів роботи або висновків екологічного аудиту;

підготовці свідомо та завідомо неправдивого висновку екологічного аудиту;

порушенні вимог закону щодо державної чи комерційної таємниці, а також конфіденційності результатів екологічного аудиту, якщо інше не встановлено договором чи законом, -

підлягають притягненню до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Виконавець екологічного аудиту несе відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій при проведенні екологічного аудиту, згідно з законом.

Законом України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про екологічний аудит.

Розділ III МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ

Стаття 27. Міжнародне співробітництво в галузі екологічного аудиту

Міжнародне співробітництво в галузі екологічного аудиту здійснюється відповідно до законів та міжнародних договорів України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

З метою розвитку міжнародного співробітництва в галузі екологічного аудиту можуть розроблятися спільні програми та проекти організації еколого-аудиторської діяльності та проводитися міжнародний екологічний аудит.

Міжнародним договором України може бути передбачено взаємне визнання результатів сертифікації екологічних аудиторів, а також висновків екологічного аудиту, проведених в Україні та іноземних державах.

Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 24 червня 2004 року N 1862-IV

Методики «УкрЭкоАудит»

1. «Методические рекомендации по разработке, внедрению и подготовке к сертификации систем управления окружающей средой на предприятии (согласно стандартам ДСТУ ISO серии 14000)», разработанные по поручению Министерства охраны окружающей природной среды Украины специалистами Украинского Центра Экологического Аудита и Страхования «УкрЭкоАудит» под научным руководством канд. экон. наук, академика Украинской экологической академии наук Куруленко С.С., предназначенные для предоставления практической помощи во время разработки и внедрения систем управления окружающей средой на промышленных предприятиях Украины. Методические рекомендации определяют состав, содержание и организацию работ по разработке, внедрению и подготовке к сертификации систем управления окружающей средой, а также по обеспечению их постоянного усовершенствования. Данные рекомендации входят в состав методического обеспечения работ и услуг по внедрению в Украине систем управления окружающей средой.٭

2. «Методические рекомендации по проведению первичного экологического анализа деятельности, продукции и услуг предприятий различных отраслей», разработанные по поручению Министерства охраны окружающей природной среды Украины специалистами Украинского Центра Экологического Аудита и Страхования «УкрЭкоАудит» под научным руководством канд. экон. наук, академика Украинской экологической академии наук Куруленко С.С., предназначенные для предоставления практической помощи во время проведения первичного экологического анализа на промышленных предприятиях. Методические рекомендации содержат общие требования к организации и порядку проведения первичного экологического анализа на промышленных предприятиях, последовательность и содержание отдельных работ, унифицированные формы для сбора необходимой информации с рекомендациямипо их заполнению, справочные материалы в виде приложений, необходимые для информационного обеспечения и практической реализации работ в процессе проведения анализа. Использование данных методических рекомендаций обеспечивает единый подход и сравнение результатов проведения такого анализа для промышленных предприятий независимо от их подчинения, форм собственности и масштабов деятельности. ٭

3. «Перечень вопросов для проведения комплексного экологического аудита предприятия», методическое пособие, разработанное специалистами Украинского Центра Экологического Аудита и Страхования «УкрЭкоАудит» под научным руководством канд. экон. наук, академика Украинской экологической академии наук Куруленко С.С.

Цель создания «Перечня» - обеспечение комплексности, системности и полноты рассмотрения вопросов и оказание практической помощи при проведении экологического аудита предприятия.

При составлении «Перечня» учтены требования стандартов аудиторских отчетов Мирового банка реконструкции и развития и Европейского банка реконструкции и развития.

Применение «Перечня» обеспечит единый подход и сопоставимость результатов проведения экологического аудита для промышленных предприятий независимо от их подчиненности, форм собственности и масштабов деятельности.

«Перечень» ориентирован на широкий круг пользователей: экологических аудиторов, технических экспертов по экологии, работников предприятий в сфере охраны окружающей природной среды, а так же специалистов министерств (ведомств), исполнительных органов власти различных уровней, в компетенцию которых входят вопросы, связанные с функциями управления окружающей средой. ٭

____________________________________________________________________________

٭Данные методические материалы используются Государственным экологическим институтом, Государственным институтом управления и экономики водных ресурсов Украины, Государственным институтом подготовки кадров Минпромполитики Украины при проведении официальных курсов подготовки и повышения квалификации экологических аудиторов по Программам, утвержденным Министерством охраны окружающей природной среды Украины.

Методики НПП «Центр экологического аудита и чистых технологий»

«Методические рекомендации по проведению экологического аудита», разработанные специалистами НПП «Центр экологического аудита и чистых технологий» под руководством д.б.н. профессора Шматкова Г.Г. Цель «Методических рекомендаций» - оказание практической помощи в решении методологических и организационных вопросов при проведении экологического аудита. Пособие содержит требования к исполнителям экологического аудита, перечень типовых объектов экологического аудита на территориях расположения предприятия, рекомендации по подготовке и проведению экологического аудита и оформлению отчета об экологическом аудите.

Методические материалы в помощь экологическому аудитору,

разработанные руководителем НПП «Центр экологического аудита и чистых технологий» д.б.н. профессором Шматковым Г.Г.:

Малый опросник для получения информации от предприятия для подготовки договора на проведение экологического аудита
Перечень первичной информации, необходимой для планирования и проведения экологического аудита промышленного предприятия
Первичная оценка состояния охраны окружающей среды предприятия для проведения экологического аудита
Опросник цеховой для проведения экологического аудита
Анализ системы управления охраной окружающей среды промышленного преприятия

Методики «УкрЭкоАудит»

____________________________________________________________________________

Методики НПП «Центр экологического аудита и чистых технологий»

Методические материалы в помощь экологическому аудитору,

Малый опросник для получения информации от предприятия для подготовки договора на проведение экологического аудита
Перечень первичной информации, необходимой для планирования и проведения экологического аудита промышленного предприятия
Первичная оценка состояния охраны окружающей среды предприятия для проведения экологического аудита
Опросник цеховой для проведения экологического аудита
Анализ системы управления охраной окружающей среды промышленного преприятия

Методика проведения первичного экологического анализа (содержание)

Рубрика: Экологический аудит

12.11.2003 14:04

Содержание

Введение

Общие положения
Цели, задачи и принципы проведения первичного экологического анализа на промышленном предприятии
Состав и содержание работ по проведению первичного экологического анализа на промышленном предприятии 3.1 Анализ требований законодательных и других регламентирующих документов в сфере охраны окружающей среды 3.2 Анализ воздействий на окружающую среду, связанных с элементами деятельности, продукции и/ или услуг промышленного предприятия - Воздействия на атмосферный воздух - Воздействия на водные объекты - Воздействия на почву, грунт - Воздействия отходов производства и потребления на окружающую среду - Воздействия на окружающую среду, связанное с использованием природных ресурсов 3.3 Анализ методов и механизмов управления окружающей средой, применяемых на промышленном предприятии 3.4 Анализ экологических рисков, связанных с деятельностью промышленного предприятия
Порядок проведения первичного экологического анализа на промышленном предприятии 4.1 Формирование исходных данных для проведения анализа 4.2 Анализ и оценка собранной информации 4.3 Обобщение результатов анализа
Организация проведения первичного экологического анализа на промышленном предприятии Список рекомендуемой литературы

Приложения

Приложение А Типовая программа проведения первичного экологического анализа деятельности, продукции и услуг промышленного предприятия

Приложение Б Типовой перечень документов предприятия, подлежащих изучению в процессе проведения первичного экологического анализа

Приложение В Перечень основных законодательных и других регламентирующих документов в сфере охраны окружающей среды, требования которых подлежат изучению, идентификации и анализу на промышленных предприятиях

Роль и место экологического аудита в системе экологического менеджмента

Рубрика: Экологический аудит

12.07.2005 18:12

Прежде всего, хочу поздравить всех участников Всеукраинского обучающего семинара в г. Донецке с выходом долгожданных и очень важных законов, связанных с внедрением в Украине систем экологического менеджмента и аудита.

Отмечу немного общей информации о стандартах ISO серии 14000. Появление ISO 14000 — серии международных стандартов систем управления окружающей средой на предприятиях — называют одной из наиболее значительных международных природоохранных инициатив. Предметом этих стандартов является система управления окружающей средой (СУОС), а также система экологического аудита — как важнейший ее элемент.Приведу перечень стандартов серии ISO, которые приняты у нас в Украине, как национальные:

ДСТУ ISO 14001-97: Системы управления окружающей средой. Состав и описание элементов, руководящие указания по их применению.
ДСТУ ISO 14004-97: Системы управления окружающей средой. Общие руководящие указания по принципам управления, системам и средствам обеспечения.
ДСТУ ISO 14010-97: Руководящие указания по осуществлению экологического аудита. Общие принципы.
ДСТУ ISO 14011-97: Руководящие указания по осуществлению экологического аудита. Процедуры аудита. Аудит системы управления окружающей средой.
ДСТУ ISO 14012-97: Руководящие указания по осуществлению экологического аудита. Квалификационные требования к аудиторам по экологии.

Зачем же стандарты ISO 14000 нужны государству и предприятиям?

Прежде всего, принятие этих стандартов означает приведение нормативной базы Украины в соответствие с международными нормами и является важным шагом к обеспечению соблюдения международных процедур охраны окружающей среды при функционировании предприятий.

С другой стороны, принятие и введение этих стандартов в Украине обусловлено необходимостью внедрения новых экономических и организационно-управленческих механизмов управления качеством окружающей среды и обеспечения экологической безопасности нашего государства.

Действующая эффективная СУОС на предприятии уже на первых этапах своего развития способна приводить к существенным экономическим эффектам за счет экономии и сбережения сырья, материалов, энергетических ресурсов; снижения экологических платежей и штрафных санкций; уменьшения аварий и затрат на ликвидацию их последствий и т.д.

Кроме этого, внедренная и функционирующая система управления окружающей средой позволит предприятиям:

Обеспечить процесс постоянного улучшения экологических характеристик их деятельности, т.е. постоянно уменьшать свое воздействие на окружающую среду;
Снизить количество аварийных ситуаций;
Соответствовать повышенным требованиям инвесторов и партнеров;
Облегчить выход на международный рынок и укрепить там свои позиции;
Поддерживать хорошие отношения с общественностью и контролирующими органами.

К сожалению, эти стандарты еще не получили достаточно широкого распространения в Украине, и на это есть ряд причин. Во многом, слабое продвижение экологических стандартов было обусловлено проблемами в украинской экономике. Очень сложно руководителю предприятия в условиях выживания, понять роль и значение комплексного подхода к охране окружающей среды и осознать, что экологический фактор во многом является важной составляющей бизнеса.

Однако, сегодня, когда экономика работает более стабильно, налицо прогресс в этой сфере. В феврале 2002 года первым в Украине прошло сертификацию по ISO 14000 ОАО Концерн Стирол, а сегодня мы уже имеем 19 сертифицированных по этому стандарту предприятий. При этом, у нас есть все основания считать, что количество сертифицированных по экологическому стандарту предприятий в ближайшее время будет увеличиваться.

Внедрение на украинских предприятиях стандартов экологического менеджмента и качества в сегодняшних условиях требуется не только с точки зрения социально обоснованной необходимости, но и с точки зрения рынка. Уже сегодня предприятия, участвующие в международном рынке, зачастую сталкиваются с требованием партнеров о наличии системы управления окружающей средой в соответствии с требованиями ISO 14000. И тенденции на рынке таковы, что скоро это будет необходимым требованием и предприятиям будет трудно конкурировать при отсутствии системного подхода к управлению окружающей средой.

Кроме этого растет уровень знаний и сознания современных руководителей и постепенно они осознают, что их природоохранная деятельность — это не только вопрос чистого воздуха или воды, это еще и большие экономические эффекты за счет экономии и сбережения сырья, материалов, энергетических ресурсов, уменьшение аварий и затрат на ликвидацию их последствий и т.д. Наличие же соответствующего сертификата открывает для предприятия широкие возможности работы на международном рынке. То есть, опять, решающую роль играет сам рынок. А роль государства, в этой связи, поддерживать эти позитивные явления и создавать условия, стимулирующие предприятия к природоохранной деятельности и, в частности, к внедрению на них современных международных стандартов ISO серии 14000.

Что же предпринимается на государственном уровне для того, чтобы поддержать распространение международных экологических стандартов на украинских предприятиях?

Директивным началом в этом направлении можно считать Указ Президента Украины Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції №113/2001 от 23.02.2001. Этим Указом определена необходимость государственной поддержки внедрения на предприятиях наряду с системами качества систем управления окружающей средой.

Для реализации этого Указа была разработана Концепция государственной политики в сфере управления качеством продукции, которая была утверждена Распоряжением Кабинета Министров Украины от 17.08.2002 № 447-р. В Концепции определены стратегические направления, приоритеты, а также политические, социально-экономические и технико-технологические условия реализации государственной политики в сфере качества.

Другим Распоряжением Кабинета Министров Украины (от 31.03.2004 №200-р) утвержден план мероприятий, направленный на реализацию Концепции государственной политики в сфере управления качеством продукции. Программа предусматривает меры, связанные с организационным, техническим, нормативно-методическим, информационным и другими видами обеспечения продвижения международных экологических стандартов на украинских предприятиях.

Следует понимать, что во всем мире и у нас в Украине стандарты ISO серии 14000 носят добровольный характер, поэтому наша задача государства состоит в том, чтобы создать условия, стимулирующие отечественные предприятия к внедрению систем управления качеством и окружающей средой в соответствии с требованиями стандартов ISO серии 14000.

Какова же роль и место экологического аудита в системе экологического менеджмента? Я преследую цель показать, что понятия экологического аудита и экологического менеджмента неразделимы и взаимосвязаны.

Вернемся к списку стандартов.

Первые два стандарта касаются систем управления окружающей средой, следующие три — имеют отношение к экологическому аудиту. А все вместе они описывают единую систему экологического менеджмента и аудита: 11-й стандарт регламентирует процедуру аудита системы управления окружающей средой, требования к которой определены в 1-ом стандарте; 4-й стандарт дает рекомендации по внедрению систем; 12-й стандарт — определяет квалификационные требования к аудиторам по экологии, в том числе и к аудиторам систем экологического менеджмента; 10-й — формулирует общие принципы экологического аудита, которые распространяются и на аудит систем управления окружающей средой.

Итак, какова же роль экологического аудита в системе экологического менеджмента?

Во-первых, экологический аудит является частью (элементом) этих систем и требование к наличию такого элемента предъявляет стандарт ДСТУ ISO 14001. Значит, экологический аудит нужно рассматривать, как неотъемлемую часть систем управления окружающей средой.

Во-вторых, экологический аудит является инструментом формирования экологической политики аудируемого объекта или территории. Продемонстрировать эти два утверждения можно при помощи рисунка, который, конечно упрощенно, но передает цепочку, работающую при формировании и совершенствовании экологической политики и систем управления окружающей средой предприятий или территорий (см. схему).

Я раскрыл лишь несколько аспектов экологического аудита, те, которые наглядно показывают неразрывность и взаимосвязь понятий экологический менеджмент и экологический аудит.

Безусловно, сфера применения и роль экологического аудирования очень широка и многогранна:

Экологический аудит, как организационно-управленческий инструмент обеспечения экологической безопасности объекта;
Эколоигческий аудит, как инструмент государственного обеспечения экологической безопасности объектов и территорий (если его рассматривать в общегосударственном масштабе, когда внедрена и работает государственная система экологического аудита;
Экологический аудит, как инструмент обеспечения предупреждения и ограничения последствий аварий на аудируемом объекте (если речь идет об экологическом аудите в целях определения экологических рисков);
Экологический аудит, как элемент системы экологического страхования (если речь идет о страховом экологическом аудите с целью определения вероятности возникновения аварийных ситуаций и возможных последствиях. В этом случае результаты аудита будут влиять на экономику процесса экологического страхования, то есть на величину страховых сумм и тарифов);
и наконец, экологический аудит, как новое направление деятельности на рынке экологических услуг (речь идет о том, что на рынке экологических услуг появляется новое направление для предпринимательства, что тоже очень важно в условиях государственных приоритетов на развитие малого и среднего бизнеса).

Мы достаточно оптимистично оцениваем перспективы внедрения международных стандартов в Украине. Меры, которые предпринимаются на государственном уровне в сочетании с тенденциями на рынке, повышение уровня сознания и культуры ведения бизнеса современных руководителей приведут к тому, что украинские предприятия будут широко применять принципы экологического менеджмента и аудита, которые являются очень важной составляющей, обеспечивающей устойчивое развитие не только предприятий, но и в конечном итоге всего общества.

Святослав КУРУЛЕНКО, советник Министра Минприроды Украины

Старые законы

За роки незалежності в Україні практично створено нове природоохоронне законодавство, тобто прийнято й затверджено такі основні закони та нормативно-законодавчі акти:

— Конституція України, прийнята 28 червня 1996 p.;

— Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. № 1264 -XII;

— Закон України "Про природно-заповідний фонд" від 16 червня 1992 p. № 2456-ХІІ;

— Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 p. № 2707-ХІІ;

— Закон України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 p. № 46/95-ВР;

— Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 р. N" 40/95-ВР;

— Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від ЗО червня 1995 p. № 256/95-ВР;

— Закон України "Про відходи" від 5березня 1998р. № 187/98-ВР;

— Закон України "Про рослинний світ" від 9 квітня 1999 р. № 591-XIV;

— Закон України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" від 13 липня 2000 p. № 1908-ІІІ;

— Закон України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000— 2015роки" від 21 вересня 2000 p. № 1989-ІІІ;

— Закон України "Про мисливське господарство та полювання" від 2 лютого 2000 p. № 1478-XIV;

— Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ;

— Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2000 p. № 2245-ІІІ;

— Закон України "Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами" від 14 вересня 2000 р. № 1947-ІІІ;

— Закон України "Про тваринний світ" від 13 лютого 2001 р. № 2894-ІІІ;

— Закон України "Про Червону книгу України" від 7 лютого 2002 р. №3055-ІІІ;

— Закон України "Про питну воду і питне водопостачання" від 10 січня 2002 p. № 2918-Ш;

— Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. № 3852-ХІІ;

— Водний кодекс України від 6 червня 1995 p. № 213/95-ВР;

— Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ;

— Кодекс України "Про надра" від 27 липня 1994 р. № 133/94-ВР.

http://www.marazm.org.ua/prirod/36_66.html

ГЛАВА VI. МАРАЗМИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ЕКОЛОГІЇ

У нас є Закон про екологічний аудит і Закон про екологічну експертизу

Згідно ізЗаконом України від 24.06.2004 р. № 1862-IV “Про екологічний аудит” екологічний аудит — це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

А згідно Закону України від 09.02.1995 р. № 45/95-ВР “Про екологічну експертизу” екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Як на мене, екологічний аудит і екологічну експертиза за цими визначеннями це одне і те саме, але сказане іншими словами. Але Закони чомусь різні. Крім того існує і профільний Закон “Про охорону навколишнього природного середовища”. І головне, стан екології від надлишку екологічних законів лише погіршується.

Екологічний аудит

До компетенції Мінприроди належить реєстрація екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту. Зазначена діяльність здійснюється на виконання ст. 22 Закону України «Про екологічний аудит», Наказу Мінприроди №27 від 29.01.2007р. «Про затвердження Положення про сертифікацію екологічних аудиторів», Наказу Мінприроди №121 від 27.03.2007р. «Про затвердження Положення про ведення реєстру екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на здійснення екологічного аудиту». Розвиток системи екологічного аудиту сприяє забезпеченню додержання вимог природоохоронного законодавства в процесі господарської та іншої діяльності. Міністерством розроблені та затверджені наказом екзаменаційні питання для сертифікації екологічних аудиторів. Постійно проводиться навчання кандидатів на отримання сертифікату екологічного аудитора та підвищення кваліфікації екологічних аудиторів. Усього станом на кінець 2007р. в Україні сертифіковано 109 екологічних аудиторів, 56 організацій внесено до реєстру юридичних осіб, що мають право здійснювати екологічний аудит. Спільно з Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління Мінприроди проводиться робота щодо вдосконалення навчальних програм підготовки до кваліфікаційних іспитів кандидатів на отримання сертифікату екологічного аудитора України та підвищення кваліфікації сертифікованих екологічних аудиторів, розробки нормативних документів та методичних рекомендацій з питань проведення екологічного аудиту. Як зазначають e своїй інформації екологічні аудитори, в державі наразі немає серйозної мотивації суб'єктів господарювання до проведення добровільних екологічних аудитів. Підприємства не зацікавленні у здійсненні превентивного контролю щодо відповідності їх діяльності вимогам природоохоронного законодавства. Одна із головних причин відсутності такої мотивації - це низькі розміри відшкодування заподіяних збитків унаслідок порушення природоохоронного законодавства. Необхідно зазначити, що Закон України "Про екологічний аудит" передбачає проведення екологічного аудиту як у добровільній, так і обов'язковій формі. Зокрема, обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення зацікавлених органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо об'єктів чи видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у таких випадках: банкрутство; приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності; передача або придбання в державну чи комунальну власність; передача у довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності; створення на основі об'єктів державної та комунальної власності спільних підприємств; екологічне страхування об'єктів; завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону; в інших випадках, передбачених законом. Розпочато роботи щодо підготовки міжнародного проекту Twinning "Підтримка Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з впровадження Закону "Про екологічний аудит". У 2009 р. проведено 3 кваліфікаційні іспити, сертифіковано 17 фізичних осіб - екологічних аудиторів, продовжено термін дії сертифікатів 6 екологічним аудиторам, внесено до Реєстру 3 юридичні особи, що мають право на здійснення екологічного аудиту.

Цей перелік підготовлено для допомоги екологічним аудиторам при проведенні екологічного аудиту, відповідно до ст. 5. Критерії екологічного аудиту Законові України „Про екологічний аудит”.

Перелік не є вичерпним та остаточним і постійно змінюється з розвитком системи екологічного законодавства.

Примітка: вищезгадані нормативно-правові акти знаходяться на сайті www.rada.kiev.ua

Указ Президента від 1992.04.30, № 287/92 “Про управління в галузі використання й охорони надр України”

ВР України. Кодекс водний, від 1995.06.06, № 213/95-ВР “Водний кодекс України”
ВР України. Кодекс земельний, від 2001.10.25, № 2768-III “Земельний кодекс України”. ВР України Кодекс лісовий, від 1994.01.21, № 3852-XII “Лісовий кодекс України”
ВР України. Кодекс про надра, від 1994.07.27, № 132/94-ВР “Кодекс України про надра”
ВР України. Закон від 1998.03.05, № 187/98-ВР “Про відходи”
ВР України. Закон від 2002.01.10, № 2918-III “Про питну воду та питне водопостачання”
ВР України. Закон від 1999.05.05, № 619-XIV “Про металобрухт”
ВР України. Закон від 2004.06.24, № 1864-IV “Про екологічну мережу України”
ВР України. Закон від 2004.06.24, № 1862-IV “Про екологічний аудит”
Указ Президента, від 2003.09.15, № 1039/2003 “Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів”
ВР України. Закон від 2003.06.19, № 963-IV “Про державний контроль за використанням та охороною земель”
ВР України. Закон від 1992.10.16, № 2707-XII “Про охорону атмосферного повітря”
ВР України. Постанова Верховної Ради, від 1998.03.05, № 188/98-ВР “Про Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”
ВР України. Закон від 1992.06.16, № 2456-XII “Про природно-заповідний фонд України”
Міністерство аграрної політики Наказ від 2003.08.20, № 280 “Про затвердження Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року”
Указ Президента від 2000.12.05, № 1303/2000 “Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки”
ВР України. Закон від 1995.05.16, № 162/95-ВР “Про виключну (морську) економічну зону України”
ВР УРСР. Постанова Верховної Ради, від 1991.06.26, № 1268-XII “Про введення в дію Закону Української РСР “Про охорону навколишнього природного середовища”"
ВР України. Постанова Верховної Ради, від 1997.06.05, № 320/97-ВР “Про Основні напрями державної політики України в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”
ВР України. Закон від 2000.09.14, № 1947-III “Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами”
ВР України. Закон від 2000.09.21, № 1989-III “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки”
ВР України. Закон від 1995.02.09, № 45/95-ВР “Про екологічну експертизу”
ВР України. Закон від 2004.02.04, № 1430-IV “Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату”

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
17.08.2019851.97 Кб1ДСТУ ISO 19011-2003 НАСТАНОВИ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ А...doc
#
16.02.2016155.14 Кб14експертна оцінка ПЗФ Івано-Фарнківської обл.doc
#
30.08.2019134.14 Кб2Жив_произв.doc
#
30.08.2019106.5 Кб2Жив_себест.doc
#
30.04.2019192.51 Кб3З М І С Т.doc
#
15.08.201971.7 Кб2Закон об экол аудите.docx
#
16.02.2016304.13 Кб10закон про ДЗК.doc
#
24.11.2019312.83 Кб1закон про занятость населения.doc
#
16.02.2016288.77 Кб4закон про землеустрій.doc
#
16.02.201670.53 Кб66Заняття 1..docx
#
16.02.2016254.67 Кб75Заняття 2..docx

Методика проведения первичного экологического анализа (содержание)

Содержание

Общие положения

Цели, задачи и принципы проведения первичного экологического анализа на промышленном предприятии

Приложения