Тема. Мета і завдання виховання.

1. Поняття про мету та завдання виховання.

2. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості.

3. Проблема мети виховання у роботах видатних педагогів:

а) М.Пирогов про головну мету виховання;

б) К.Д.Ушинський про два різновиди мети (індивідуальна і соціальна);

в) різнобічний розвиток здібностей дітей і завдання виховання, що випливають з нього у роботах українських педагогів (Т.Г.Лубенець „Педагогічні бесіди”);

г) А.С.Макаренко про програму виховання особистості;

ґ) В.О.Сухомлинський про виховання справжньої людини.

4. Сучасне звучання головної мети виховання у державних документах.

5. Завдання виховання.

6. Омелян Вишневський про головні компоненти системи виховання.

Література

1.Закон України «Про освіту».

2.Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.//Освіта.-1993 –3 вересня.

3.Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). //Освіта.- Грудень.-№44-46.

4.Дубасенюк О.А. Практикум з педагогіки. – К.-1996.

5.Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. К., 1997.- 304с.

1. Діяльність педагога спрямована на формування особистості молодої людини. Результати дістають відображення в особі вихованця, в рисах його особистості, в характері, в поведінці. Повноцінний розвиток особистості відбувається за умови, якщо виховання найповніше відображає вимоги суспільства, визначальну мету виховання.

Мета – це усвідомлене уявлення кінцевого результату певної діяльності.

Мета виховання – це наперед визначені (передбачені, спрогнозовані) результати в розвитку й формуванні особистості, яких намагаються досягти в процесі виховної роботи.

Завдання виховання–це конкретизація мети виховання, що проявляється у часткових діях.

Мета і завдання зіставляються як ціле і частина, система і її компоненти.

Знання мети виховання дає педагогу чітке уявлення про те, яку людину він повинен формувати і надає його роботі осмисленості і цілеспрямованості.

Видатний вітчизняний педагог К.Д.Ушинський визначав, що братися за виховання людини і не ставити певної мети так само дивно, як зводити споруду, не визначивши наперед, якою вона має бути. У своїй фундаментальній праці «Людина як предмет виховання» він писав: “ Що б ви сказали про архітектора, який, закладаючи нову будівлю, не зміг би відповісти вам на запитання, що він хоче будувати… Те саме ви повинні сказати про вихователя, який не може чітко визначити вам мету своєї виховної діяльності.”

Безумовно тут йдеться про відсутність постановки мети виховання лише в окремих випадках, з боку окремих осіб, які покликані виконувати функції вихователів. У масштабах суспільства не може й бути мови про відсутність мети і завдань виховання, вони завжди залежить від вимог суспільства.

Мета виховання ~ це сукупність якостей особистості до виховання яких прагне суспільство. Вона має об'єктивний характер і відображає в узагальненій формі ідеал людини. Ідеал-це уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми, що формується під впливом розуміння мети життя. В меті виховання відбито певний ідеал, сформульовано вимо- ги до вихованця, яким він повинен бути і для яких суспільних потреб його треба готувати.

Будь-яке виховання - від найменших заходів до державних програм - завжди має цілеспрямований характер. Виховання без мети не існує. Меті підпорядковуються всі компоненти: зміст, організація, форми, методи і методика виховання. Наприклад, якщо мета виховання – виховати слухняних рабів, то і методика буде відповідна, і наука буде використана для того, щоб виховати слухняних виконавців, які найменше думають, розмірковують.

Саме цілі і засоби їх досягнення відрізняють одні виховні системи від інших. Цілі виховання визначаються потребами розвитку суспільства, залежать від способу виробництва, темпів прогресу, досягнутого рівня розвитку педагогічної теорії і практики, можливостей суспільства. Отже, мета виховання носить конкретно-історичний характер і змінюється відповідно до соціального, духовного і матеріального рівнів розвитку суспільства. Саме тому ідеал і мета виховання змінювались упродовж історичного розвитку людства, що можна проілюструвати за допомогою таблиці

Таблиця. Ідеал і мета виховання нарізних етапах розвитку суспільства

Суспільно економічна формація	Класи	Ідеал виховання особистості	Мета виховання
Первісно – общинна	Відсутні	Сильний, спритний, хитрий, мужній мисливець і воїн; сильна, здорова господиня (“ хранителька вогнища”).	Озброєння людини досвідом виживання.
Рабовласницька (на прикладі Давньої Греції)	Рабовлас ники Раби	Фізично і морально досконала, гармонійна людина. Сильний, здоровий, покірливий працівник.	Гармонійна єдність внутрішнього і зовнішнього, духовного і фізичного (“калокагатія”) Підготовка до виконання наказів, підкорення, фізичної праці.
Феодальна: а) Епоха середньовіччя	Феодали Феодально залежні селяни Мешканці міст	Аскетичний, фізично-досконалий воїн. Працьовитий, фізично здоровий працівник. Спритний, розумний, майстер своєї справи.	Оволодіння сімома лицарськими доброчесностями. Оволодіння навичками і знаннями ведення сільського господарства. Оволодіння трудовими навичками і знаннями, розумовими операціями.
б) Епоха Відродження	Ті ж самі	Відродження античного ідеалу гармонійної людини, збагачення його ідеєю “всебічності” розвитку. Виникнення цілісної концепції ідеалу всебічно і гармонійно розвиненої особистості.	Всебічний і гармонійний розвиток особистості.
Капіталістична	Буржуазія Робітники	Прагматичний, освічений, морально і фізично розвинений “господар життя”. Здоровий, сильний, морально підготовлений кваліфікований робітник.	Формування тих якостей, які потрібні у суспільному житті; оволодіння необхідної базою знань у привілейованих закладах освіти. Одержання робітничої кваліфікації і необхідного мінімуму знань у спеціалізованих закладах освіти.

Отже, проблема мети і завдань підростаючого покоління така ж давня як і саме поняття виховання, а категорія мети – одна з вихідних категорій педагогіки.