МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра технологій переробки та зберігання с.-г. продукції
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання лабораторної роботи „Доїльні апарати”
з дисципліни „Машини і механізми виробничих процесів у тваринництві”
для спеціальності 6.090102 „Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва”
Херсон - 2012
Вступ
Вирішальним фактором розвитку молочного скотарства в Україні є збереження, підвищення строку використання тварин в стадах та підтримання високої продуктивності корів при впровадженні вітчизняної і закордонної доїльної техніки.
Сучасний керівник і організатор високомеханізованого тваринництва повинен знати особливості будови і експлуатації сучасного обладнання, вміти вести аналіз при виборі відповідних машин та визначенні їх економічної ефективності.
Спеціаліст повинен вміти використовувати всі набуті знання в різних сферах своєї професійної діяльності, розвивати свої можливості з урахуванням розвитку науки і техніки, здобувати нові знання, використовуючи сучасні інформаційні освітні технології.
В умовах присадибних, фермерських господарств і великих молочних ферм необхідно широко використовувати високопродуктивну молочну худобу з надоєм 5-8 і більше тисяч кілограмів молока. У зв’язку з цим підвищуються вимоги до доїльної техніки, монтажу, наладці і експлуатації, а також створенню новітнього покоління доїльної техніки. Враховуючи значну кількість підприємств з виготовлення, продажу і обслуговуванню доїльної техніки важливими є знання і навички спеціаліста для її ефективного підбору, оцінки роботи і взаємодії з молочною залозою тварин.
Технічні характеристики доїльних апаратів і установок в цілому потребують постійної підтримки в належному і працездатному вигляді з синхронною взаємодією «техніка-тварина-людина». Оцінка доїльних апаратів і установок повинна проводитись з врахуванням типу доїльної техніки, якості обслуговування, породи тварин і ступеня підготовки операторів машинного доїння.
Методичні рекомендації складені для студентів біолого-технологічного факультету спеціальності 6.090102 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» і можуть бути використані широким колом інженерів, конструкторів, зоотехніків і інших спеціалістів сільського господарства для ознайомлення з типами доїльної техніки, принципами її роботи і обслуговування, взаємодії і оцінки працездатності.
Методичні рекомендації можуть бути основою для вибору доїльної техніки, апробації параметрів і режимів роботи при взаємодії з твариною, забезпечення росту надою, якості молока, зниження захворюваності вим’я.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ
РОБІТ, СКЛАДАННЯ І ОЦІНЮВАННЯ ЗВІТІВ
Перед початком циклу лабораторних робіт студенти проходять інструктаж з техніки безпеки і розписуються у відповідному журналі.
Лабораторні роботи виконуються у складі підгрупи, поділеної на кілька ланок. Після вивчення відповідного обладнання, студенти відповідають на контрольні питання, потім виконують необхідні вимірювання і приступають до складання звіту.
Звіт з лабораторної роботи рекомендується оформити і захистити до початку чергової лабораторної роботи. Звіти оформляються в підписаних зошитах в клітинку, схеми викреслюються олівцем або ручкою з дотриманням правил креслення, бажано з використанням креслярських інструментів. Забороняється надавати ксерокопії тексту.
Не слід повністю переписувати до звіту теоретичний матеріал лабораторної роботи, бажано вести стислий конспект з виділенням найважливіших пунктів і точної інформації. Звіт з лабораторної роботи оформлюється відповідно до вимог методичних рекомендацій. У ньому повинні бути чітко виділені наступні розділи:
- Номер лабораторної роботи, її назва, дата виконання;
- Призначення обладнання;
- Будова обладнання (схема зі специфікацією на одній стороні аркуша);
- Технологічний процес роботи;
- Технічні характеристики;
- Правила експлуатації;
- Протокол вимірювань, розрахунки, графіки, висновки.
Якщо схему чи таблицю потрібно розташувати по довгій стороні аркуша, то зошит слід повернути на 90 ° за годинниковою стрілкою.
Критерії оцінювання лабораторних робіт
0 балів – відсутність студента на занятті;
1 бал – формальна готовність до виконання роботи, наявність відповідних записів в зошиті;
2 бали – повна готовність до лабораторної роботи, отриманий допуск до її виконання у викладача;
3 бали – відпрацьована лабораторна робота (при неповажній причині відсутності на занятті);
4 бали – здійснені виміри за дозволом викладача (на занятті), розрахунки завершені не повністю;
5 балів – результати вимірів зняті і опрацьовані, кінцевий результат підписано викладачем;
6 балів – повністю виконана лабораторна робота, зданий звіт та теоретичний матеріал роботи.
Лабораторна робота.
ТЕМА: ДОЇЛЬНІ АПАРАТИ ("Волга"; ДА-2М ”Майга”; АДУ-1) .
МЕТА: Вивчити будову, принцип роботи і технологічні регулювання доїльних апаратів.
ЗАВДАННЯ: Ознайомитись з будовою тритактного доїльного апарату «Волга», особливостями конструкції його складових; ознайомитись з будовою двотактного доїльного апарату ДА-2М ”Майга”, особливостями його конструкції; особливостями роботи доїльного апарату АДУ-1
ОБЛАДНАННЯ: доїльні апарати "Волга"; „Майга”; АДУ-1, плакати, схеми, відеоматеріал, мультимедійні презентації
Програма роботи.
Вивчити призначення і принцип роботи доїльних апаратів.
Вивчити будову доїльних стаканів, колектора і пульсатора апаратів різних марок.
Оформити звіт.
Контрольні запитання.
Для чого призначений доїльний апарат?
Яка будова доїльного апарату?
Яка будова і як працює доїльний стакан?
Яка будова і як працює колектор?
Яка будова і як працює пульсатор?
Як працює доїльний апарат?
Теоретична частина
Технічна характеристика сучасних доїльних апаратів
В сучасних умовах розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні і світовій практиці існує тенденція до вдосконалення процесу машинного доїння, обладнання практично до повної автоматизації доїння корів. При цьому значно підвищуються вимоги до доїльної техніки в цілому.
Сучасне доїльне обладнання випускається в широкому асортименті на основі пневматичної і електронної автоматичної системи управління. Доїльні агрегати і установки комплектуються доїльними апаратами з різним типом роботи: двотактні і тритактні.
Під тактом розуміють період часу, протягом якого залишається фізіологічно незмінна дія доїльного апарату на тварину.
Тритактні доїльні апарати (типу «Волга») в основному використовують в стадах з низькою молочною продуктивністю (до 4,5 тис. кг молока за лактацію) і недостатньою відселекціонованістю корів до машинного доїння. Вони забезпечують більш м’яке, але тривале доїння, потребують більшої уваги в обслуговуванні.
Двотактні апарати (типу «ДА-2М», «АДУ-1», «ДАЧ-50») використовують для стад з більш високою молочною продуктивністю – до 5 тис. кг молока за лактацію. Ці апарати більш продуктивні, забезпечують високу середню інтенсивність видоювання 2,9кг/хв., максимальну до 4кг/хв.
Для стад з надоєм 5…6…8 і більше тис. кг молока за лактацію необхідні апарати з більш високою пропускною властивістю (середньою інтенсивністю видоювання 4кг/хв, збільшеним діаметром присоска дійкової гуми, збільшеною ємністю колектора) ці вимоги формуються виходячи з великого об’єму молока, що проходить через апарат з інтенсивністю потоку до 9 кг/хв. Вітчизняна промисловість не виробляє доїльні апарати різних типорозмірів для високопродуктивних стад, тому ринкову нішу заповнює обладнання закордонних фірм «Де Лаваль» (Швеція), «Вестфалія», «Імпульс» (Германія), «Клаухан» (Голландія)
Доїльний апарат призначений для виведення молока з вимені корови і його транспортування в доїльне відро, інші пересувні ємності або в молокопровід доїльних установок
Типовий трьохтактний доїльний апарат працює в три такти: смоктання, стискання і відпочинку. Робочий орган апарату – двокамерний доїльний стакан (рис. 1), який складається із корпуса (1) і соскової гуми (2). Між корпусом і сосковою гумою утворюється кільцевий простір – міжстінна камера (3).
В процесі доїння в камерах доїльного стакана відбувається наступне.
В такті смоктання (а) в підсосковій і міжстінній камерах – вакуум. Внаслідок того, що в цих камерах значення вакууму однакові, соскова гума не деформується і не перешкоджає вільному витіканню молока із соска. Під дією вакууму сосок подовжується, сфінктер відкривається і молоко потрапляє в підсоскову камеру.
В такті стискання (б) в підсосковій камері зберігається вакуум, а в міжстінну камеру подається атмосферне повітря. В результаті тиску повітря соскова гума стискається, перериваючи потік молока, і захищає нижню частину соска від дії вакууму.
В такті відпочинку (в) в підсосковій і міжстінній камерах відновлюється атмосферний тиск. Соскова гума розпрямляється. Вакуум на сосок не діє. Довжина соска зменшується до натуральних розмірів і в ньому відновлюється кровообіг, порушене в тактах смоктання і стискання.
Рис.1 Будова доїльного стакана і такти роботи доїльного апарату
Три такти разом взяті складають цикл або пульс. Нормальний режим роботи трьохтактного апарату 60% пульсу в хвилину. Розподіл паузи між тактами слідуючий: смоктання – 60%, стискання – 10, відпочинку – 30% пульсу.