3.2. Оборона роти на передовій позиції

На передовій позиції рота будує оборону окремими взводними опорними пунктами, підготовленими для кругової оборони, які перехоплюють найбільш імовірні напрямки наступу противника. На ній улаштовуються різні загородження і перешкоди. Бій роти на передовій позиції підтримується вогнем приданої артилерії і частиною артилерії старшого командира з тимчасових вогневих позицій, а також бойовими вертольотами.

Систему вогню командир роти організовує з таким розрахунком, щоб можна було уражати противника на основних танконебезпечних напрямках з граничних дальностей вогнем своїх, приданих, підтримуючих засобів, а також підтримувати вогневий зв'язок між взводами і сусідніми підрозділами. Особливу увагу приділяють організації протитанкового вогню.

На найбільш імовірних напрямках руху противника до передової позиції, а також у проміжках і на флангах опорних пунктів підготовляється вогонь артилерії, танків, бойових машин піхоти, гранатометів та інших вогневих засобів, організовуються вогневі засади, влаштовуються загородження і зруйнування.

Невеликі групи противника рота знищує вогнем або захоплює в полон. Значні сили противника уражаються вогнем усіх засобів, починаючи з граничних дальностей, щоб змусити його передчасно розгорнути свої головні сили.

Придана і підтримуюча артилерія знищує противника, не допускаючи обходу і охоплення підрозділів роти з флангів і тилу.

Командир роти в ході бою за передову позицію повинен визначити сили, склад, напрямок і характер дій противника і доповісти про це командиру батальйону, а також організувати захоплення полонених і забезпечити негайну доставку їх до нього.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бойовий статут сухопутних військ ч.2, вид. Київ 2010р.

2. Марш и встречный бой танковых подразделений , Н.К. Шишкин

3. http://i-bictashev.narod2.ru/

13