- •Опис дисципліни та її предмета
- •Система оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «релігієзнавство»
- •Бальна система оцінювання різних форм навчання студента
- •Умови допуску студента до заліку:
- •Підсумкова оцінка:
- •Зміст дисципліни за модулями модуль і. Основи вивчення релігіі як культурно-історичного феномену
- •Тема 1.1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання.
- •Тема 1.2. Основні концепції релігії
- •Тема 1.3. Релігія як культурно-історичний феномен.
- •Тема 1.4. Проблема походження релігії. Первісні релігії.
- •Модульна контрольна робота № 1
- •Тема 2.1. Етнонаціональні релігії.
- •Тема 2.2. Світові релігії.
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 2.2. Релігії в Україні: історія, сучасний стан та відносини з державою.
- •Модульна контрольна робота № 2
- •Теоретичні питання до заліку
- •Методичні рекомендації до виконання модульних контрольних робіт
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до написання реферату
- •Література Навчально-педагогічна література
- •Допоміжна література
- •Модульна контрольна робота № 1
- •Модульна контрольна робота № 2
Теоретичні питання до заліку
Предмет релігієзнавства, місце релігієзнавства в системі гуманітарного знання.
Релігієзнавство, науковий атеїзм, теологія — співвідношення їх предметів, методів, методологічних засад.
Визначення релігії як теоретична проблема.
Проблема класифікації форм релігійного життя.
Проблема методу в релігієзнавстві.
Класичні соціологічні концепції релігії.
Психологічні вчення про природу і сутність релігії ХІХ—ХХ ст.
Антропологія про походження релігії та первісні форми релігійного життя.
Структуралістська інтерпретація релігії.
Суспільні функції релігії.
Релігія і культура.
Первісні та примітивні форми релігійного життя.
Спільні риси релігійних систем Стародавнього світу.
Особливості релігійного життя Стародавнього Єгипту.
Релігія Стародавніх Греції та Риму.
Біблія як священна книга і пам’ятка світової культури.
Історичний розвиток і доктринальні особливості іудаїзму.
Історико-культурні, політичні та релігійні умови й чинники виникнення християнства.
Раннє християнство.
Значення Вселенських соборів для ідеологічного розвитку християнства. Поняття ортодоксії та гетеродоксії.
Загальна характеристика християнського віровчення.
Історико-культурне та релігійне значення розколу 1054 р.
Доктринальні та культові особливості католицизму.
Особливості віросповідання та богослужіння в православ’ї.
Протестантизм.
Історико-культурні, економічні й політичні передумови та чинники виникнення ісламу.
Коран — священна книга мусульман.
Історія, доктрина і культ ісламу.
Основні течії ісламу.
Історико-культурні передумови виникнення буддизму. Життя і вчення Сіддтхартхи Гаутами (Будди).
Доктрина буддизму та його основні течії.
Доктринальні та культові особливості національних релігій: індуїзм, синтоїзм, конфуціанство, даосизм.
Новітні форми релігії.
Дохристиянські вірування в Україні.
Прийняття християнства в 988 р.: причини і наслідки.
Феномен двовір’я в Київській Русі.
Значення православних братств (XVI—XVII ст.) у релігійному житті України.
Становище українського православ’я в Польсько-Литовській державі XIV—XVII ст.
Причини та наслідки Берестейської унії 1696 р.
Церковні реформи Петра Могили.
Українська православна церква в складі Московського Патріархату в XVII — ХХ ст.
Роль УГКЦ у національному відродженні на Галичині в ХІХ—ХХ ст.
Причини виникнення неопротестантських течій на території України.
Панорама релігійних течій у сучасній Україні.
Методичні рекомендації до виконання модульних контрольних робіт
Мета модульної контрольної роботи: закріпити теоретичні та практичні знання, які студент набуває під час вивчення навчальної дисципліни (аудиторних занять та самостійної роботи) у кожному модулі.
Завдання до контрольної роботи видається та керується викладачами профілюючої дисципліни.
Зарахування контрольної роботи вважається виконаним, коли студент подає викладачу для перевірки письмову відповідь разом з виконаною практичною роботою.