- •Парламентський вимір європейської інтеграції
- •Історія та головні чинники європейської інтеграції
- •Хвилі розширення єс
- •Основні органи та інституції європейського союзу. Європейський парламент
- •Органи та інститути Європейського Союзу
- •Розподіл місць у Європарламенті між країнами (за станом на 7 серпня 2004 року)
- •Політичні групи в Європейському Парламенті (за станом на 7 серпня 2004 року)
- •Комітети Європейського Парламенту
- •Міжпарламентські зв'язки та національні парламенти в єс. Роль парламентів у процесах європейської інтеграції
- •Гармонізація законодавства як загальноєвропейський процес
- •Розуміння та визначення термінів „зближення”, „адаптація” та „гармонізація” у праві єс та законодавстві україни
- •Досвід країн-засновників єс у процесі гармонізації законодавства
- •Рекомендації єс з організації робіт щодо гармонізації законодавства
- •Досвід країн центральної та східної європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •Чеська Республіка
- •Угорщина
- •Роль парламенту україни в процесі інтеграції країни до єс та адаптації законодавства
- •Зобов”язання україни та єс про зближення законодавства згідно з угодою про партнерство та співробітництво
- •Здобутки україни на шляху адаптації законодавства до стандартів єс з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво
- •Нормативно-правові засади процесу адаптації
- •Інституціональне забезпечення адаптації
- •Створення нормативно-правової бази, адаптованої до норм єс, в тому числі гармонізація національного законодавства України з вимогами угод системи гатт/сот
- •Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства україни до законодавства єс
- •Участь неурядових організацій у реалізації євроінтеграційного курсу та процесі адаптації українського законодавства до законодавства єс
- •Діяльність науково-експертної ради при Комітеті з питань Європейської інтеграції Верховної Ради України
- •Адаптація національного законодавства до законодавства єс після розширення євросоюзу: проблеми та шляхи вирішення
- •Використані джерела
- •Структура білої книги "Підготовка асоційованих країн Центральної та Східної Європи до вступу у внутрішній ринок Європейського Союзу"
- •6. Транспорт.
- •8. Охорона природного середовища.
- •Урядові та Парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції
- •Угорщина
Зобов”язання україни та єс про зближення законодавства згідно з угодою про партнерство та співробітництво
Ключовим елементом успішної євроінтеграції України є досягнення певного рівня узгодженості українського законодавства з правовими нормами ЄС. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу визначає, що адаптація законодавства є одним з основних напрямків інтеграційного процесу. Зближення законодавства України з законодавством ЄС забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах-членах ЄС, а також створить необхідні передумови для отримання Україною статусу асоційованого члена ЄС.
Наша держава керується в цьому питанні положеннями стаття 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС), відповідно до якої Україна та ЄС визнали, що "важливою умовою для зміцнення економічних зв’язків між Україною та Співтовариством є зближення існуючого і майбутнього законодавства України із законодавством Співтовариства. Україна вживе заходів для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Співтовариства" [15].
УПС не обмежує зближення законодавства окремими галузями права. Проте Угода визначає 17 галузей, у яких, у першу чергу, слід мати адекватні норми: митне законодавство, закони про компанії, банківську справу, бухгалтерський облік і податки, інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупки, охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти, закони та інструкції стосовно ядерної енергетики, транспорт.
Зазначимо, що УПС не встановлює строків робіт щодо наближення законодавства, а також конкретний обсяг законодавчого масиву, що вимагає приведення у відповідність до законодавства ЄС. Стаття 51 не визначає план реалізації робіт щодо зближення законодавства, а також відповідні організаційні механізми.
Водночас УПС містить обов”язкові положення, які фактично вимагають високу міру зближення законодавства, іноді навіть у чітко визначених часових межах. Так, згідно зі статтею 50 УПС Україна повинна забезпечити рівень захисту інтелектуальної власності аналогічний рівню, що існує в Співтоваристві, включаючи ефективні засоби реалізації цих прав, до кінця п'ятого року після набуття Угодою чинності.
Положення про необхідність наближення законодавства, застосування Україною стандартів ЄС мають місце і в низці інших статей УПС про співробітництво у галузі стандартизації, оцінці відповідності (стаття 56), екології (стаття 63), сільського господарства (уніфікація відповідно до стандартів ЄС санітарних, фітосанітарних та інших вимог для харчових продуктів) (стаття 60), митної діяльності (стаття 76), оподаткування (стаття 15) та в інших сферах.
УПС передбачає надання Україні технічної допомоги для підтримки робіт з наближення законодавства. Зокрема, надання інформації про законодавство ЄС, організацію семінарів, навчання персоналу, обмін експертами, переклади законодавства ЄС у відповідних секторах.
Програма технічної допомоги ЄС TACIC передбачає різні види технічної допомоги.
Зближення законодавства у перелічених у статті 51 сферах іде в одному річищі з реформами, які Україна проводить для забезпечення кращого функціонування ринкової економіки та поступового зближення з ЄС та Спільним ринком. Сторони можуть визначити пріоритетні сфери зближення законодавства з урахуванням потреб України щодо впровадження належних економічних норм для підтримки своїх структурних реформ. Пріоритет може бути відданий зближенню законодавства в тих сферах, де воно найефективніше допоможе побудувати дієву ринкову економіку. При цьому більшу увагу слід приділяти якісному аспекту нового законодавства та механізму його ефективного застосування, ніж обсягу узгодженого законодавства.
Незважаючи на „м'яку” природу зобов'язань за статтею 51, Україна зацікавлена розвивати своє законодавство для досягнення рівня стандартів та практики, поширених у ЄС. Такий інтерес підкріплюється й тим фактом, що сусіди України та її найбільші партнери стали членами ЄС.
Проте, наближення і поступове приведення вітчизняного законодавства у відповідність з вимогами законодавства Європейського Союзу в жодному разі не може розглядатися Україною як самоціль. Це складний і тривалий процес. По-перше, нашою метою є забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, які випливають з УПС і є важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між обома сторонами. По-друге, адаптація законодавства є важливою основою і рушійною силою правової реформи в Україні на шляху до створення ринкової соціально-орієнтованої економіки. І нарешті, адаптація законодавства, яка має створити правову базу для майбутнього членства України в ЄС, є основним напрямком поступової інтеграції України до Європейського Союзу.
Отже, адаптація законодавства – це складне і багатовимірне явище, і майбутнє членство України в Європейському Союзі є не єдиною його метою. Розвиток національного законодавства у напрямку його зближення із законодавством Європейського Союзу має забезпечити високий рівень підготовки в нашій країні проектів нормативно-правових актів, що, в свою чергу, допоможе створити ринкове соціально-орієнтоване законодавство, яке забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, піднесенню його до рівня держав-членів ЄС.