Розділ 1. Експлуатаційні вимоги до аеродромів

§ 1.1. Основні вимоги по льотній експлуатації

Безпечні і регулярні польоти повітряних суден можуть виконуватися тільки при постійній готовності аеродромів до польотів. Для управління повітряним рухом (УПР) у кожнім аеропорті організується служба руху (СР), що керує польотами і забезпечує безпеку руху суден на землі і в повітрі.

Аеродроми цивільної авіації всіх класів, крім тимчасових і посадкових площадок, підлягають обов'язковій реєстрації в Державному реєстрі цивільних аеродромів - органі державної реєстрації, що відає видачею "Посвідчень про державну реєстрацію і придатність аеродрому до експлуатації."

З метою забезпечення безпеки і регулярності польотів на аеродромах встановлюються метеорологічні мінімуми для злету і посадки повітряних суден цивільної авіації. Параметри метеомінімумів визначаються стосовно до конкретного типу повітряного судна з врахуванням розмірів злітно-посадочних смуг, рельєфу місцевості і перешкод у секторі злету і підходу. Метеомінімум аеродрому для злету характеризується мінімально допустимим значенням дальності видимості на ЗПС і висоти нижньої границі хмар, при яких забезпечується безпечний зліт повітряного судна. Мінімум аеродрому для посадки характеризується мінімально допустимим значенням дальності видимості на ЗПС і висоти нижньої границі хмар, рівній висоті прийняття рішення. Ця висота дорівнює такій установленій висоті, на якій повинний бути початий маневр відходу на друге коло повітряного судна, якщо до цієї висоти не встановлений надійний візуальний контакт із вогнями світло обладнання аеродрому.

Табл.1. Метеорологічні мінімуми для зльотів і посадок повітряних суден

Категорія	Висота прийняття рішення, м	Дальність видимості на ЗПС, м
І	60	800
ІІ	60 - 30	800 - 400
ІІІ	до 30	до 400

Категорії мінімумів, прийняті в цивільній авіації, відповідають категоріям ІКАО. Однак III категорії ІКАО має підрозділ на ІІІ а, ІІІ в і ІІІ с, для яких висота нижньої границі хмарності прийнята рівної нулю, а дальність видимості на ЗПС відповідно 200, 50 м, 0 м.

Дальність видимості на ЗПС - найбільша відстань у напрямку чи злету посадки, з якого ЗПС чи спеціальні вогні або маркери, що обмежують ЗПС, можуть бути видні з висоти 5 м, що є середньою висотою рівня око пілота над ЗПС.

Польоти повітряних суден виконуються при певних умовах забезпечення, що є комплексом заходів, направлених на підтримання постійної експлуатаційної готовності всіх служб, що приймають участь в організації польотів повітряних суден. Основними з них є:

Аеродромне забезпечення польотів повітряних суден полягає в правильному експлуатаційному утриманні і своєчасному ремонті льотного поля, аеродромних покрить, водовідвідних і дренажних пристроїв і інших аеродромних споруджень. Технічну експлуатацію і підготовку аеродрому до польоту повітряних суден забезпечує аеродромна служба відповідно до «Наставляння по аеродромній службі в цивільній авіації» (НАС ЦА).

Контроль за станом і готовністю аеродрому до польотів здійснює відповідальна особа аеродромної служби. Повідомлення і висновок про придатність елементів аеродрому до польотів доповідаються керівнику (диспетчеру) польотів, і заносяться в спеціальний журнал. Керівник польотів на підставі висновку служб, що беруть участь у забезпеченні, польотів, про стан і придатність аеродрому до польотів приймає рішення і несе відповідальність за припинення (обмеження) чи поновлення прийому і випуску повітряних суден.

Для підвищення безпеки при виконанні злітно-посадочних операцій, рулюванні і заході на місця стоянок, а також для забезпечення чіткого керування рухом повітряних судів на аеродромах проводиться маркування ЗПС, РД, МС і перонів.

Зліт і посадка ПС на ЗПС допускається при наявності на поверхні покриття сухого щойно випавшого снігу товщиною не більше 50мм, сльоти – 12мм, води – 10мм і при коефіцієнті зчеплення не менше 0,3.

Метеорологічне забезпечення цивільної авіації здійснює Державний комітет по гідрометеорології і контролю природного середовища, що організовує безпосередньо в аеропортах авіаційні метеорологічні центри (АМЦ), станції (АМСГ) I, II, III і IV розрядів і пости (АМП). Ці органи в оперативному відношенні підпорядковуються начальникам аеропорту і їхніх заступників по руху і забезпечують інформацією про фактичний стан погоди, повідомленнями і попередженнями про небезпечні для роботи авіації метеорологічних явищ, метеорологічними консультаціями і прогнозами погоди, аерокліматичними відомостями.

Метеорологічні спостереження в період роботи аеропорту проводять через кожні 30 хв., а в інший час - через 1 годину. Їх проводять також у будь-який інший час доби за вимогою диспетчера. Результати спостережень передаються на диспетчерські пункти служби руху аеропорту й АМСГ.

Радіотехнічне забезпечення складається з засобів навігації, посадки і керування повітряним рухом. До радіотехнічних засобів відносяться:

- короткохвильові й ультракороткохвильові (КВ і УКВ) радіостанції для взаємодії екіпажів повітряних судів з диспетчерськими пунктами; спеціальні наземні радіостанції повідомлення метеоінформації;

- трасові засоби радіонавігації, встановлені по маршрутах польоту, у поворотних пунктах трас, а також у вхідних і вихідних коридорах повітряних зон;

- радіонавігаційне устаткування для входу в район аеродрому, проведення маневру для заходу на посадку за встановленою схемою і входу в робочу зону радіомаяків; радіомаяки системи посадки;

- трасові і аеродромні радіолокатори кругового огляду для одержання екіпажами повітряних суден інформації від диспетчерських пунктів про своє місце перебування, а також при побудові маневру заходу, на посадку по команді із землі;

- посадкові радіолокатори для одержання інформації від диспетчерських пунктів по відхиленнях від курсу чи глісади, а також при посадці по командах із землі.

Відповідність радіотехнічних засобів навігацій, посадки й УПР тактико-технічним параметрам і вимогам діючих правил технічної експлуатації; а також їхня постійна готовність до роботи забезпечується службою радіонавігації і зв'язку.

Радіотехнічні засоби посадки включаються і виключаються по встановленому регламенту польоту в аеропортах і за вказівкою керівника польотів (диспетчера).

Для світлотехнічного забезпечення польотів повітряних судів використовуються світлосигнальне устаткування і мережі електропостачання відповідно до «Настанови по світлотехнічному забезпеченню польотів і електроустаткуванню в цивільній авіації» (НАСТОП і ЕЦА) і досягається застосуванням світлосигнальних систем вогнів малої інтенсивності (ВМІ) і вогнів високої інтенсивності (ВВІ). Необхідний набір вогнів світлосигнального устаткування і ступіней яскравості, необхідний для забезпечення посадки чи злету, включає диспетчер посадки відповідно до інструкції з керування світлосигнальним устаткуванням.

Світлосигнальне устаткування аеродрому вважається працездатним і його категорія зберігається, якщо несвітлових вогнів у кожній групі не більш 5%. Несвітловим вважається також і такий вогонь, у якого сила світла менш 50 % від номіналу.

Інженерно-авіаційне забезпечення полягає в перевірці і підготовці повітряних суден до виконання польотів і включає в себе: утримання ПС в справному стані; виконання своєчасного і якісного обслуговування ПС; планування використання ПС, їх технічного обслуговування, ремонту; контроль за дотриманням правил технічної експлуатації ПС. Підготовка повітряних судів до польоту відбувається на авіаційно-технічній базі (АТБ) інженерно-технічним складом, що пройшов спеціальну підготовку і має допуск до технічного обслуговування відповідного типу повітряного судна.

При польотах повітряних суден на аеродроми і посадкові площадки, де не забезпечено їхнє технічне обслуговування, після кожної посадки виконується огляд екіпажем судна в обсязі, передбаченому керівництвом з льотної експлуатації.

Штурманське і аеронавігаційне забезпечення польотів повітряних судів полягає в наданні екіпажам і зацікавленим відомствам достовірної інформації, що стосується характеристики і стану повітряних трас, аеродромів і їх радіо- і світлотехнічного устаткування. Ця інформація виконується службою аеронавігаційної інформації (САІ) і її органами в бюро аеронавігаційної інформації (БАІ). Штурманське забезпечення здійснюється відповідно до «Настанови по штурманській службі цивільної авіації» (НШС ЦА) і включає в себе: розробка штурманської документації; комплексного застосування навігаційних засобів; вибору найраціональніших маршрутів; визначення мінімумів аеродромів.

До документів аеронавігаційної інформації відносяться: збірники аеронавігаційних даних аеродромів по повітряних трасах і інформації для іноземних держав і авіакомпаній; переліки повітряних трас і запасних аеродромів; збірники мінімумів погоди аеродромів; інструкції з проведення польотів у районі аеродрому (аеровузла); регламенти засобів радіозв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів; збірники інформаційних даних для забезпечення міжнародних екіпажів повітряних судів; збірники і регламенти місцевих повітряних ліній; повідомлення САІ пілотам про стан аеродромів, радіотехнічних засобах, системах посадки; аркуші попереджень.

Орнітологічне забезпечення польотів направлено на попередження зіткнень ПС з птахами і передбачає: орнітологічне обстеження району аеродрому; ліквідація умов скупчення птахів і проведення заходів по їх відлякуванню; контроль за орнітологічною ситуацією і доведення її до екіпажів.

Забезпечення польотів службою організації перевезень включає організаційні і технологічні міроприємства, направлені на використання комерційної вантажопідйомності і культури обслуговування пасажирів при забезпеченні безпеки виконання польотів ПС. Служба організації перевезень забезпечує: розрахунок і комплектування комерційного завантаження; розрахунок центрування і завантаження ПС; дотримання порядку оформлення пасажирів, багажу, пошти і вантажу; огляд пасажирів, багажу і ручної поклажі; контроль за перевезенням небезпечних вантажів; завантаження і розвантаження ПС.

Режимно-охоронне забезпечення польотів включає в себе міроприємства, направлені на досягнення безпеки пасажирів і екіпажів ПС і на попередження актів незаконного втручання в дії повітряної авіації. Основні міроприємства: огляд пасажирів, їх ручної поклажі і багажу; спеціальний огляд ПС; загородження аеродромів і об’єктів авіапідприємств; охорона авіаційної техніки і об’єктів; організація пропускного режиму.

Пошукове і аварійно-рятувальне забезпечення включає: пошук і рятування екіпажів і пасажирів ПС, що потерпіли катастрофу. Організацію і проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт забезпечує аварійно- рятувальна служба цивільної авіації.

Медичне забезпечення полягає в медичному контролі за станом здоров'я екіпажів повітряних судів перед їхнім вильотом у рейс, надання швидкої лікарської допомоги льотно-технічному складу аеропорту і пасажирам, а також у санітарному нагляді за повітряними судами й експлуатаційними об'єктами. Медичне забезпечення виконується медико-санітарною частиною аеропорту. Крім цього особи, зв'язані з льотною роботою проходять періодичні перевірки з метою визначення їхньої придатності до льотної (диспетчерської) роботи.